Павло Сушко про відродження українського кіно, роботу кінопідкомітету та KPI продюсерів

Символ відродження кіноіндустрії

Сьогодні в Україні відзначають професійне свято працівників кінематографії – День українського кіно.

Українське кіно за сторіччя свого існування зазнало багато змін.

Були злети і падіння.

Були геніальні роботи Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Кіри Муратової та Мирослава Слабошпицького.

В Україні відбуваються вже відомі на весь світ Одеський міжнародний кінофестиваль, «Молодість» та «Docudays».

Були, на жаль, і невдалі стрічки та періоди…

Наприкінці літа я відвідав зйомки нової воєнної драми Ахтема Сеітаблаєва «Мирний-21». Вони тривали в Михайлівському соборі у центрі Києва.

Це фільм про героїзм прикордонників на Сході України у червні 2014 року. В його основі – історія Луганського прикордонного загону, бійців якого сепаратисти та російські спецслужби намагалися змусити зрадити свою країну.

Фільм «Мирний-21» став одним із переможців 14-го пітчингу Держкіно. Він отримав 80% підтримку від загального бюджету.

Наприкінці серпня 2021-го була ще одна подія – два роки від започаткування підкомітету у сфері кінематографу та реклами комітету, що входить до парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Для мене як для керівника цього підкомітету ці дві події є не лише випадковістю. Вони мають причинно-наслідкові зв’язки.

Вони є символом того, що українська кіноіндустрія не лише вистояла за часів пандемії, а впевнено рухається вперед.

Не в останню чергу завдяки нашій роботі у парламенті, коли ми запровадили багато важливих ініціатив, що підвищили конкурентоздатність українського кіно.

Як у парламенті з’явився спеціальний кінопідкомітет

Я завжди мріяв про успішне українське кіно. А тому вирішив працювати саме в Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики та створити в його межах окремий підкомітет у сфері  кінематографу та реклами. Без нього не було б дієвого нормативного підґрунтя для кіносфери.

Таким чином ми дали сигнал гравцям ринку: розвиток кіноіндустрії стає пріоритетом у роботі законодавчої гілки влади.

За два роки роботи підкомітету, насамперед, реалізували низку важливих ініціатив, закладених попередниками.

За цей час підкомітет довів: ми системно аналізуємо чинне законодавство, якісно його вдосконалюємо й не зупиняємося на досягнутому.

Кейси: кеш-рібейт, зниження ПДВ та Eurimages

Майже всі країни Європи давно вже включені у міжнародне кіновиробництво завдяки так званій системі кеш-рібейту – відшкодування витрат іноземним кіновиробникам. Багато років поспіль Україна лишалася осторонь цього процесу. Це була одна з перших глобальних проблем нашого ринку, яку взявся вирішувати підкомітет.

Закон про кеш-рібейти, який ми розробили, а потім парламент ухвалив, передбачає дві ключові новації:

• відшкодування витрат у розмірі 25 % іноземним кіновиробникам за зйомки в Україні;
• 5 % пільг іноземним кіновиробникам при використанні української айдентики.

Результати не змусили на себе чекати: минулого літа у Києві знімали комедійний французький бойовик «Останній найманець» (The Last Mercenary) з Жаном-Клодом Ван Дамом у головній ролі. Стрічка стала першим оригінальним фільмом, що знімався в Україні, від лідера світових стримінг-платформ Netflix.

Ми доповнили закон «Про кінематографію» статтями щодо кінокомісій – міським організаціям, що займаються промоцією та пристосуванням міста для кіно та серіалів. Робота кінокомісій стимулює та підтримує кіновиробництво, «з’єднує» іноземних кіновиробників з українськими локаціями.

Минулого літа парламент звільнив від ПДВ українських творців відеоконтенту на експорт. Йдеться про надавачів послуги виробництва і постпродакшену для іноземних держав.

Також новою сторінкою у розвитку українського кіно стало приєднання нашої держави до Eurimages. Це Європейський фонд підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів. Цього не вдавалося зробити упродовж 19 років після першої згадки щодо можливості такого приєднання.

Що це дає? Українські кіновиробники можуть подаватися на підтримку Eurimages для виробництва копродукційних проєктів. Зважаючи на річний бюджет Eurimages у 26 млн євро, з яких 20-22 млн ідуть саме на копродукційну підтримку, наші виробники отримали додаткове джерело для реалізації своїх ідей.

І восени 2020-го вперше в історії України вітчизняні стрічки були вже представлені на засіданні Ради правління Eurimages. Одразу два з трьох фільмів отримали 395 тис. євро. А цього року, наприкінці червня, ще один – 140 тис. євро.

Також ми сприяли у підготовці та ратифікації Угоди про спільне виробництво аудіовізуальних творів між Україною та Канадою. Цей документ вже набув чинності 1 січня цього року.

Угода автоматично дає українським продюсерам можливість отримати фінансову допомогу асоціації Telefilm Canada, претендувати на податковий кредит і знижки від канадського дистриб’ютора.

Антипандемія у кіно

Окремий блок стосується антикризових ініціатив підкомітету для підтримки українського кіно у часи пандемії.

Півтора року після початку запровадження карантину стали найважчим періодом для української кіноіндустрії. Зйомки обмежили, кінотеатри не працювали взагалі або із дозволом на заповненість залів до 50%. В окремі періоди був простій у репертуарі.

В такий час нашим завданням було оперативно реагувати та зробити все можливе, щоб підтримати індустрію.

Втриматися кінотеатрам допомогла норма в розробленому нами законі щодо зниження орендної плати за майно, яке на час дії обмежувальних заходів не могло ними використовуватися.

Також у розробленому нами законі парламент до 2025 року звільнив від ПДВ операції з постачання національних фільмів, робіт та послуг із виробництва національних фільмів, архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України.

Одним із напрямів моєї роботи в парламенті є вирішення проблем людей з інвалідністю. Інклюзія в Україні не має обмежуватися встановленням пандусів. І якщо розширити перелік проблем інклюзивності, то виявляється, сьогодні людина з порушенням зору не може піти в кіно – для цього майже ніде немає необхідних умов.

А тому, щоб зацікавити всіх продюсерів, дистрибуторів та кінотеатри йти шляхом інклюзії, ми запровадили пільги. Знизили ставку ПДВ до 7% для розповсюдження й демонстрації фільмів, адаптованих для осіб з порушеннями зору та слуху. Адже всі українці повинні мати рівні можливості.

Що далі?

Яким я бачу найближче майбутнє вітчизняної кіноіндустрії? Насамперед, чіткі й прозорі правила, менше бюрократії та курс на глобальний ринок.

Всі наші згадані ініціативи – це якраз і є складова комплексного бачення розвитку кіноіндустрії України. Невід’ємна і дуже важлива складова креативної економіки держави.

Одним із документів, що має наблизити Україну до цієї стратегічної мети, є ініційований мною законопроєкт щодо кіновиробництва.

Це велика концептуальна робота, що містить низку важливих змін та має врегулювати  важливі процедури індустрії, прирівняти її з міжнародною практикою.

Зупинюсь лише на основному меседжі законопроєкту. Його ухвалення, передусім, створить чіткі та прозорі правила проведення конкурсного відбору фільмів, що претендують на держпідтримку.

Про що йдеться?

1. Запровадження системи рейтингування, яка визначатиме KPI продюсерів.
2. Рейтинг продюсера визначатиме досягнення ним вказаних показників, які він зазначав на пітчингу у Держкіно для створення комерційного фільму. Цей рейтинг впливатиме під час участі в майбутніх конкурсах.
3. Для авторських проєктів KPI визначатиметься на основі фестивальних досягнень.
4. Запроваджується новий вид держпідтримки для фільмів з комерційним потенціалом на поворотній основі. Ця підтримка – не більше 50% від вартості виробництва. Виробник може звернутися за нею до Держкіно будь-коли. Головна умова – гарантоване її повернення в повному розмірі на жорстких умовах контракту.
5. Запровадження національного рібейту. Це –  «бонус» за успішні результати від кінотеатрального прокату, який отримує виробник фільму. Нацрібейт має складати 25 % від суми кінотеатральних зборів.

Якщо резюмувати досягнення двох років та плани на майбутнє, можна впевнено сказати: це результат не лише моєї роботи,  а й парламенту, Мінкульту, Держкіно та гравців ринку.

Ми намагаємося робити все, щоб інтереси галузі враховували на найвищому законодавчому рівні.

Ми прагнемо зробити Україну конкурентоспроможною: як всередині країни, так і на міжнародній кіноарені.