Павло Фролов: У час коронакризи на світових майданчиках треба ще більше говорити про агресію РФ
Чого досягла українська делегація на останній зимовій сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ, що учасники сесії говорили про «українське питання» та як виступи на міжнародних майданчиках сприятимуть деокупації Криму та Донбасу, розповідає народний депутат від «Слуги Народу», представник України у ПА ОБСЄ Павло Фролов.
Які головні результати зимової сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі?
Сесія Парламентської асамблеї – це зустріч майже 300 парламентарів з 57 країн регіону ОБСЄ, які обговорюють ситуацію щодо прав людини, безпеки, екології, військових конфліктів. Щороку така зустріч відбувається взимку та влітку. Останні 19 років учасники збиралися у Відні. А цього разу – вперше в онлайн-форматі.
Минулого року через пандемію не було літньої сесії. І попри те, що на зимовій сесії не ухвалюють жодних резолюцій, остання зустріч – вкрай важлива. Вона вкотре дала можливість Україні на міжнародному рівні нагадати про проблеми, пов’язані з російською агресією.
Одне із головних наших досягнень – презентація ініціативи «Кримська платформа». Йдеться про реалізацію п’яти пріоритетних напрямків: політика невизнання анексії Криму, безпека, продовження ефективних санкцій проти Росії, міжнародне гуманітарне право та захист прав людини, а також подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище.
Наша кінцева мета – деокупація українського півострова. Для цього ми хочемо підняти на вищий рівень міжнародні зусилля зі звільнення Криму.
Ми передали презентацію цієї платформи до секретаріату ОБСЄ, який розповсюдить її серед усіх членів Парламентської асамблеї. Чим більше лідерів інших країн та парламентарів долучиться до ініціативи, тим більше шансів посилення тиску на агресора. Як наслідок, у нас буде більше шансів повернути Крим.
Які меседжі почула міжнародна спільнота від української делегації?
На засіданнях комітетів члени української делегації наголошували: Російська Федерація постійно порушує міжнародне право, права людини, посилює мілітаризацію Криму. Росія не виконує міжнародні зобов’язання, створює бар’єри для судноплавства у Чорноморському регіоні. Ми розповідаємо, що триває примусова паспортизація на Донбасі та в Криму, а окупаційна влада незаконно примушує мешканців Криму до служби в лавах російської армії. Росія грубо порушує всі резолюції ПА ОБСЄ з 2014 по 2019 рік, у яких її закликають виконувати міжнародне право.
Росія не дає можливості мешканцям Криму навчатися українською та кримськотатарською мовами. Окупанти ведуть грубу пропаганду для залучення неповнолітніх до військових дій, утворюючи так звані «патріотичні клуби» для підлітків.
Окупанти часто не допускають представників міжнародних моніторингових місій – наприклад, СММ ОБСЄ та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Не пускають і представників Верховного комісара ООН з прав людини. Це грубе порушення міжнародного права.
У своєму виступі я, зокрема, розповів, що окуповані Росією Крим та частина Донбасу перетворилися на територію беззаконня, де окрім всього сказаного придушується будь-яке інакомислення. І це відбувається щодня.
Важливо було розповісти, що з початку конфлікту на Донбасі вбили понад 13 тисяч людей та понад 25 тисяч поранили. Серед них 3 тис. загиблих та 7 тис. поранених – цивільні.
Для пересічних людей такі зустрічі здаються розмовами політиків «ні про що». Яку користь насправді отримує Україна від участі у ПА ОБСЄ?
Оскільки Україна рухається дипломатичним шляхом у вирішенні конфлікту, ми маємо використовувати для цього всі майданчики та важелі впливу. Одним із трьох світових майданчиків, на яких обговорюються міжнародні питання, якраз є ОБСЄ.
Після того як ми детально розповіли про порушення з боку Росії, парламентарі 57 країн регіону ОБСЄ надалі використовуватимуть нашу інформацію. Вони ефективніше впливатимуть на власних дипломатів, а українське питання й надалі буде у порядку денному їхніх держав. У кінцевому результаті цивілізований світ посилюватиме тиск на Росію та запроваджуватиме жорсткіші санкції. А це дозволить Україні повернути окуповані території.
Мета української делегації – вкотре нагадати та переконати парламентарів країн ОБСЄ про грубі порушення з боку Росії.
Звісно, коронакриза та її наслідки – це зараз світова топ-тема. Пандемія змінила життя всіх держав. Тому однією з головних тем у дискусіях учасників зимової сесії – контроль над владою для захисту прав людини під час запровадження суворих обмежень.
В таких умовах Україні необхідно докладати ще більше зусиль, щоб і надалі утримувати увагу до українського питання. До речі, саме тому наша делегація окремо наполегливо підкреслювала, що під час пандемії фіксується більше порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі. До прикладу, так звані адміністрації невизнаних республік ускладнили перетин кордону.
На вашу думку, чи вдалося залишити українське питання серед пріоритетних тем?
Окрім представників Російської Федерації, більшість учасників тим чи іншим чином говорили про українське питання. Тому що військовий конфлікт в Україні – найбільший на території ОБСЄ. І така увага – це індикатор правильно проведеної роботи нашої делегації.
До прикладу, Президент ПА ОБСЄ Пітер Лорд Боунесс говорив про відсутність значного прогресу у виконанні чинних угод із вирішення конфлікту в Україні, що продовжує страждання мирних жителів.
А Генсек ОБСЄ Хельга Шмід зазначила важливість посилення технологічного та технічного забезпечення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні.
На які рішення очікувати на літній сесії ПА ОБСЄ?
Остання зимова сесія – це фактично підготовчий захід до літньої, яка відбудеться у липні. Щойно стало відомо, що вона відбудеться також у незвичному форматі – онлайн. Тож триває підготовка не лише проєктів рішень, а й формату голосувань.
Крім того, через онлайн-формат зимової сесії ми не могли особисто спілкуватися з колегами у перервах та неофіційно переконувати підтримати нашу позицію.
На мою думку, у майбутньому рішенні має бути засудження дій Росії та згадка про «Кримську платформу».
Як, на вашу думку, потрібно розв’язувати проблеми із порушенням прав людини на окупованих територіях?
Ми розуміємо, що звільнити території – це достатньо складне завдання на нинішньому етапі. Але ми маємо хоча б примусити Росію виконувати всі міжнародні резолюції, які ухвалює ПА ОБСЄ. Росія має дотримуватися міжнародного гуманітарного права, захистити хоча б базові права людей. Потрібно допустити спостерігачів, зменшити кількість обстрілів на Донбасі.
Водночас для деокупації, що є стратегічним завданням, треба посилювати санкції та дипломатичний тиск на агресора.
