Парламент уже заклав частину законодавчої основи для відновлення, але критичні елементи ще в роботі – Олена Шуляк

Пів трильйона доларів на відбудову — це не лише про бетон і кошториси. Це про закони. Без чіткої законодавчої рамки Україна не зможе реалізувати навіть уже профінансовані проєкти. Чотири базові закони вже діють: про енергоефективність, укриття, будматеріали й планування. Але ключовий – рамковий закон про засади відновлення – ще готується. І саме він визначить, як країна відбудується: швидко й безсистемно чи прозоро й стійко.

На цьому під час зустрічі з представниками найбільших японських будівельних та логістичних компаній, організованій аналітичним центром We build Ukraine за ініціативи Надзвичайного та Повноважного Посла Японії Масасі Накаґоме, наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, в Україні протягом 2020-2022 років вдалося ухвалити закони, що нині вже формують рамки, в яких відбудова стає не просто фізичним відновленням об’єктів, а трансформацією територій: безпечних, сталих, енергоефективних.

Зокрема, йдеться про:

✅ Закон про планування відновлення територій (№2254-IX)

➡️ Запровадив новий інструмент – програми комплексного відновлення територій. Їх уже розробляють понад 495 громад.

✅ Закон про енергоефективність будівель (№2392-ІХ)

➡️ Встановлює мінімальні вимоги до енергоефективності нових та реконструйованих будівель, запускає довгострокову стратегію термомодернізації.

✅ Закон про цивільний захист у будівництві (№2486-ІХ)

➡️ Вперше зобов’язує проєктувати укриття у складі містобудівної та проєктної документації. Сформовано нову систему бомбосховищ: у новобудовах та як окремі об’єкти.

✅ Закон про якісні будівельні матеріали (№850-ІХ)

Гармонізує українські норми з Регламентом ЄС 305/2011. Підвищує вимоги до будівельної продукції, запроваджує нові стандарти безпеки, стійкості, енергоефективності.

«Ці закони стали основою для запуску таких проєктів, як єВідновлення, програми реконструкції, створення укриттів і багато іншого. Але цього недостатньо», – пояснила очільниця профільного Комітету.

Серед ключових законодавчих актів, яких наразі бракує для ефективної відбудови, Олена Шуляк виокремила законопроєкт «Про основні засади відновлення», який готується до реєстрації у Верховній Раді.

«Цей законопроєкт – базовий. Він визначає, що таке відновлення, які його принципи, підходи, пріоритети. Це буде рамковий документ, який дозволить вибудувати ефективну, прозору, єдину політику відбудови по всій країні», – зазначила вона.

Документ, за її словами, має врегулювати повноваження між центральною та місцевою владою, передбачити механізми участі громад, співпраці з міжнародними партнерами, формування прозорих рішень щодо пріоритезації проєктів і, головне, фінансування.

«Ми вже розуміємо колосальні цифри, яких Україні буде коштувати відновлення. Так, згідно з останніми оцінками Світового банку (RDNA4), загальна потреба у відновленні України сягає 524 млрд доларів. Найбільші втрати у житловому секторі (17%), транспорті (15%), промисловості та торгівлі (14%), сільському господарстві (12%), енергетиці (10%) та соціальній сфері. Чи буде Україна мати можливість ефективно використати ці кошти, залежатиме від якості законодавчої бази», – поінформувала Олена Шуляк.

Загальна площа пошкодженого чи знищеного житла перевищує 60 млн м², постраждало понад 850 тисяч домогосподарств. Саме тому одним з найважливіших напрямів стало масштабування програми єВідновлення, яка вже охоплює як ремонти, так і компенсації за зруйноване житло.

«Ми створили законодавчі підвалини для старту програми єВідновлення  – тепер потрібно закріпити комплексну рамку, яка б дала змогу запускати десятки тисяч нових квартир, зокрема соціального призначення», – сказала Шуляк.

Вона додала, що надважливим аспектом якісного відновлення є безпека та енергоефективність. Закони вже зобов’язують:

 ✅ Проєктувати укриття в кожному новому об’єкті;

✅ Виконувати термомодернізацію при реконструкції та капремонті;

✅ Застосовувати будівельні матеріали, що відповідають європейським стандартам;

✅ Впроваджувати енергетичний менеджмент у бюджетних установах.

«Нам потрібно відбудовувати не те, що було, а те, що потрібно і краще, ніж було. Якісне законодавство — це не бюрократія, а інструмент створення нової України. І ми маємо ухвалювати його швидко, розумно і відповідально», – підсумувала Олена Шуляк.