Парламент ухвалив законопроєкт про корінні народи України

Депутати у першому читанні та в цілому 325 голосами ухвалили проєкт закону №5506, що визначає поняття корінних народів, їхні основоположні права та гарантії захисту.

«Цей законопроєкт давно на часі, його варто було ухвалити років 20 тому, нарешті ми до нього дійшли. Якби у нас була нормальна політика щодо корінних народів, нормальна взаємодія і просування проукраїнських, демократичних ідей, то у нас було б більше запобіжників із кримського питання, яких не виявилося у 2014 році», – констатував народний депутат від фракції «Слуга Народу», голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін.

Законопроєкт визначає статус корінних народів України – це спільнота, яка сформувалася на території України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власної держави за межами України. Зокрема, корінними народами визначені кримські татари, караїми та кримчаки.

«Мова йде про народи, які походять корінням з території України, але при цьому не мають своєї державності. Це спростовує один з ключових міфів та пояснює, чому представники тієї чи іншої нацменшини, наприклад, угорської, не можуть підпадати під дію цього закону – тому що у них є своя держава», – розповів Безгін.

Проєкт закону гарантує культурні, освітні, мовні та інформаційні права корінних народів України, зокрема вони мають право через свої представницькі органи створювати ЗМІ. Також визначається правовий статус представницьких органів корінних народів України та їхнього ресурсного забезпечення.

«Законопроєкт дозволяє отримувати представницькому органу додаткове фінансування і з державного бюджету, і за рахунок міжнародної технічної допомоги. Але чітко прописані запобіжники від сепаратизму: корінному народові надається право мати свій представницький орган, але його легітимність визначає Кабмін», – пояснив Безгін.

Ухваленням проєкту закону Україна долучається до положень Декларації ООН про права корінних народів. Також це додатковий елемент підтримки громадян, які проживають на тимчасово окупованій території Криму, та важливий сигнал: держава-окупант проводить політику репресій, а Україна, навпаки, захищає та надає додаткові можливості для розвитку.