Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Оплачена бездіяльність і ДПТ на замовлення. ТОП корупційних ризиків у містобудівній сфері, які заважають розвитку галузі – дослідження

  • 88
Оплачена бездіяльність і ДПТ на замовлення. ТОП корупційних ризиків у містобудівній сфері, які заважають розвитку галузі – дослідження

Найбільш корупційними елементами у сфері містобудування на сьогодні є розроблення та затвердження детальних планів територій (ДПТ), надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок (МУО), встановлення охоронних зон та видача будівельного паспорта забудови і контроль за дотриманням будівельних норм.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаючись на методологію оцінки корупційних ризиків в діяльності органів місцевого самоврядування, розробленою в рамках співпраці Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) у партнерстві з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP).

За кількістю корупційних проявів з боку органів місцевого самоврядування у методології «почесне» перше місце посідають розроблення і затвердження детальних планів територій (ДПТ), а також надання містобудівних умов і обмежень (МУО), зазначила Шуляк.

У випадку ДПТ працівники ОМС можуть отримувати хабарі під час формування завдання на їх проєктування, під час підготовки сесійних рішень про їх розробку чи затвердження та під час проходження процедури розгляду ДПТ на містобудівній раді. Також, згідно з методологією, досить розповсюджена історія – спеціальне блокування депутатами надання дозволу на розробку ДПТ чи його затвердження під час голосування на сесії місцевої ради.

Автори методології зазначають, що джерелами корупційних ризиків у випаду ДПТ є:

✅ Відсутність актуальної містобудівної документації: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту;

✅ Відсутність механізму відповідальності колегіального органу (місцевої ради) за ухвалені рішення, що дають змогу вчиняти зловживання зі змістом ДПТ;

✅ Відсутність або неповне розміщення містобудівної документації на офіційних вебсайтах ОМС чи геопорталах;

✅ Непублічна діяльність архітектурно-містобудівної ради.

У випадку надання містобудівних умов та обмежень можливостей для корупційних зловживань у ОМС не менше, підкреслила Шуляк. По-перше, потрібно враховувати, що законом визначено перелік та форму подачі документів для отримання вихідних даних, але є багато прецедентів, де посадові особи вимагають документи, виключені з переліку необхідних. І у разі відсутності таких документів заявник отримує відмови з причин невідповідності документів, «неповного комплекту документів», відсутності витягу з кадастру тощо.

По отриманні МУО найбільш характерними корупційними «епізодами» можна вважати видачу посадовцями МУО за хабарі, умисно не зазначаючи окремих будівельних і санітарних обмежень забудови.

Наступний потенційно корупційний етап – встановлення охоронних зон. Згідно з методологією, у випадку охоронних зон основними корупційними ризиками є можливість посадовців ОМС не ініціювати встановлення відповідних охоронних обмежень, підлаштовуватись під забудову недоброчесного заявника.

Джерелом корупційних можливостей у цьому випадку можна вважати:

✅ Відсутність відповідальності за не встановлення відповідних охоронних обмежень;

✅ Відсутність містобудівної документації населеного пункту (наприклад, комплексного плану чи плану зонування територій), закритість даних затвердженої містобудівної документації.

Не менш корупційним для ОМС є також і видача будівельного паспорта забудови земельної ділянки та контроль за дотриманням будівельних норм.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального житлового будинку не вище двох поверхів з площею до 500 м2, господарських будівель і споруд, гаражів тощо. Однак на відведеній у приватну власність земельній ділянці недоброчесні забудовники завдяки хабарям можуть збудувати об’єкт, який не відповідає паспорту забудови земельної ділянки. Наприклад, багатоквартирний багатоповерховий житловий будинок, офісний центр або інший комерційний об’єкт.

Спираючись на дослідження, Шуляк акцентує, що забудовник на власний розсуд самовільно забудовує земельну ділянку, а для того, щоб закріпити своє право власності на уже завершений об’єкт, звертається до суду. Водночас представники ОМС за неправомірну вигоду, тобто хабарі, сприяють такому забудовнику. Наприклад, не з’являються до суду або пасивно беруть участь у судовому процесі.

Шуляк наголошує, що мінімізація корупційних проявів у містобудуванні – процес складний і тривалий, але його вже розпочато. По-перше, йдеться про ліквідацію сумнозвісної ДАБІ, замість якої функції контролю і нагляду вже два роки виконує ДІАМ. По-друге, про запуск і успішну роботу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, завдяки якій більшість процесів, які раніше регулювати виключно чиновники, вже понад 3 роки автоматизовано. По-третє, наразі очікуються урядові рішення щодо подальшої автоматизації дозвільних процесів. Першочерговим завданням є демонополізація у видачі містобудівних умов та обмежень (МУО).

«Ми запропонували, щоб ДІАМ став на етапі видачі МУО свого роду третейським суддею, який може застосовувати механізм оскарження у випадку, якщо місцева влада не видає містобудівні умови та обмеження. Забудовник зможе звернутися до ДІАМ, який надасть відповідне, справедливе рішення», – повідомила Олена Шуляк.

Крім цього, наразі пропонується ввести опцію вибору забудовником органу, де він отримуватиме дозвіл на будівництво, а потім вводитись в експлуатацію. Це може бути або відповідний орган при ОМС, який видає дозволи, або ДІАМ. Незважаючи на те, про яку категорію будівництва йдеться – СС2 чи СС1, забудовник повинен мати добровільне право вибору.

«Таким чином, ми зруйнуємо дозвільну монополію на відповідь», – пояснила Шуляк.

Нардепка також зауважила, що потрібно посилювати цифровізацію цих процесів. Зокрема, проєктна документація має розроблятися виключно як електронний документ та підписуватись електронними підписами у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Процедура перевірки низки показників проектної документації при експертизі повинна відбуватись із застосування формато-логічного контролю: автоматичної перевірки відповідності повноти, формату, логічності та достовірності даних. У свою чергу ЄДЕССБ автоматично блокуватиме можливість затвердити проєктну документацію, якщо експертний звіт на неї негативний. Тобто, е-система стане своєрідним фільтром, який не пропустить неякісну проєктну документацію.

«Автоматизація і цифровізація – той антикорупційний запобіжник, який дозволить максимально унеможливити контакти з чиновниками на різних рівнях. Якщо їх посилити, то забудовник матиме всі необхідні документи і реєстрація буде відбуватись автоматично», – резюмувала Олена Шуляк.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy