Україна очолить процес модернізації міжнародного гуманітарного права в Парламентській асамблеї Ради Європи. Під час засідання Комітету ПАРЄ з юридичних питань і прав людини, що відбулося в Таллінні, народну депутатку України від «Слуги Народу», віцепрезидентку ПАРЄ Олену Хоменко одноголосно призначено доповідачкою з підготовки доповіді «Необхідність модернізації міжнародного гуманітарного права».
Для української делегації це важливий професійний мандат та велика відповідальність, адже саме російська агресія проти України продемонструвала світу, що чинні міжнародні норми потребують негайного доопрацювання.
«Агресія рф проти України стала одним із прикладів того, як сучасна війна ставить перед міжнародним гуманітарним правом складні питання, що потребують уточнення підходів, розвитку практики та більш ефективного застосування вже існуючих норм. Для України це не абстрактне юридичне питання, а реальність, яка щодня стосується захисту людей», – акцентувала Олена Хоменко.
За її словами, йдеться, зокрема, про захист цивільного населення в умовах тривалої окупації, насильницькі зникнення, незаконне утримання, катування, права військовополонених і цивільних осіб, депортацію та індоктринацію дітей, сексуальне насильство, захист цивільної інфраструктури, а також вплив нових технологій – безпілотних систем, кібероперацій і штучного інтелекту – на характер сучасної війни.
Українська сторона вже має міцне підґрунтя для цієї роботи.
«Ще минулого року разом із провідними експертами в сфері міжнародного гуманітарного права ми працювали над підходами та пропозиціями до майбутнього процесу оновлення окремих механізмів захисту. Серед них – посилення захисту дітей в умовах окупації, правозахисників, журналістів, жертв сексуального насильства, військовополонених, цивільних осіб, незаконно позбавлених свободи, та людей, які зазнають переслідувань на тимчасово окупованих територіях», – сказала парламентарка.
Окремо вона наголосила на важливості того, щоб практичний досвід сучасних збройних конфліктів був належним чином врахований у подальшій міжнародній роботі щодо розвитку механізмів захисту людей під час війни.
«Моє завдання в межах підготовки цієї доповіді – працювати над тим, щоб майбутня доповідь і резолюція були змістовними, практичними та орієнтованими на реальний захист людей, а не лише на загальні політичні формулювання», – зазначила Олена Хоменко.
Водночас, додала вона, важливо розуміти, що сама по собі резолюція ПАРЄ не змінює міжнародне гуманітарне право автоматично та не створює нових міжнародно-правових зобов’язань для держав.
«Однак вона є джерелом «м’якого права» – soft law – і може закладати підвалини для майбутнього оновлення міжнародного гуманітарного права: формувати міжнародний порядок денний, ставати поштовхом для подальшої експертної та міждержавної роботи, сприяти розвитку правових підходів і підготовці майбутніх змін», – вважає віцепрезидентка ПАРЄ.
Водночас, зазначила вона, це тривалий процес, який може займати роки.
«Але системні зміни в міжнародному праві часто починаються саме з таких рішень – з ініціювання процесу, політичного консенсусу та послідовної міжнародної роботи», – резюмувала Олена Хоменко.