Олена Шуляк розповіла, скільки комісій задіяно в програмі єВідновлення і чому їх кількість варто збільшувати

Над розглядом заяв на компенсацію за пошкоджене або знищене в результаті збройної агресії житло нині в Україні працює щонайменше 611 комісій, але їхню кількість варто збільшувати.

Про це повідомила Голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування Олена Шуляк.

За її словами, на етапі запуску програми єВідновлення у травні 2023 року для обробки заяв, обстеження житла і винесення відповідних рішень було сформовано 512 комісій, однак через поступове розширення програми компенсацій збільшується і динаміка подання заяв від громадян. Так, якщо у травні можна було подати заяву на компенсацію лише пошкодженого житла, то з 1 серпня це можна зробити і у випадку, коли житло вщент знищене. Більше того, на початку 2024 року почнуть виплачувати компенсації за ремонти, зроблені за власний кошт.

Вона також наголосила – попри все це, є громади, які відповідні комісії не створили і досі. Таким зараз надають максимальну інформаційну та організаційну підтримку – щоб саме місцева влада швидше працювала для того, щоб люди отримували свої компенсації.

Вона додала, що законодавством встановлений максимальний термін розгляду заяв на отримання компенсації по програмі єВідновлення – 30 днів. Тому від того, наскільки швидко працює комісія, залежить результат – скільки людей отримають компенсацію.

За словами Олени Шуляк, комісії – єдиний людський фактор програми єВідновлення. Всі інші складові її процесів максимально цифровізовані, що дозволяє мінімізувати більшість корупційних ризиків.

«єВідновлення – приклад тотальної цифровізації, про необхідність якої ми сьогодні говоримо на всіх рівнях. Завдяки Реєстру пошкодженого і знищеного майна, завдяки Дії кожен громадянин, який хоче подати відповідну заяву на компенсацію, може зробити це напряму – уникаючи контактів з чиновниками, що традиційно в України асоціювалося з корупцією. Але обстеження і рішення щодо виплати компенсацій проводять реальні люди, тож вимоги до них, їхньої компетенції та роботи надзвичайно високі. Тому зробити оцінку руйнувань житла комусь дешевше чи дорожче не вдасться», – зазначила Олена Шуляк.

Вона пояснила, що кожна з 611 комісій органів місцевого самоврядування, які обстежують житло і виносять рішення про компенсацію, складається щонайменше з п’ятьох людей: голови, його заступника, секретаря та інших членів. До складу комісії можуть входити представники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти і оцінювачі. Втім, обов‘язковою вимогою є те, що щонайменше 30% складу комісії повинні складати представники громадськості, підкреслила Шуляк.

Повноваження комісії передбачають:

✅Надання консультацій щодо отримання компенсації;

✅Розгляд заяв на отримання компенсації;

✅Встановлення підстав для отримання компенсації і пріоритетного права на її отримання;

✅Забезпечення проведення огляду пошкодженого/знищеного об’єкта;

✅Ознайомлення отримувача коштів з даними, зафіксованими для заповнення чек-листа;

✅Ухвалення рішень про розгляд заяв, надання та відмову в наданні компенсації;

✅Перевірка наявності ремонту, здійсненого за кошти програми.

«Ми бачимо, що прописаний на законодавчому рівні алгоритм роботи комісій і вимоги до їх складу – ефективний, адже відмови по програмі, якщо житло дійсно підпадає під цю послугу як пошкоджене або знищене, порівняно незначні. Наприклад, по пошкодженому житлу ми отримали на сьогодні 60415 заяв, з яких 37313 вже відпрацьовані, відмови зроблено по 9244 заявам», – повідомила Олена Шуляк.

Вона також додала, що станом на 28 листопада по пошкодженому майну було погоджено виплат на 2,8 млрд гривень, а по знищеному – на 1,7 млрд грн.

Нагадаємо, для відновлення та відбудови житлових та інфраструктурних об‘єктів, що були знищені або пошкоджені через повномасштабне вторгнення, у наступному році пропонується створити Національний фонд відновлення. Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, що фінансував проєкти відновлення у 2023 році, функціонував в основному за рахунок арештованих коштів російської федерації.

Натомість мета нового Фонду – ефективне управління фінансуванням, яке наша країна отримує від міжнародних партнерів на потреби відновлення. Гранти та позики від ЄС, іноземних урядів, міжнародних організацій та донорських установ – все може стати джерелами надходження Фонду. Все, окрім підсанкційних та примусово вилучених російських активів.