Олена Шуляк розповіла, що допоможе громадам стати конкурентоспроможними і залучити бізнес на свої території
- 59
Громади, які якнайшвидше розроблять Програми комплексного відновлення, будуть більш конкурентоспроможними і мають вищі шанси залучити бізнес на свої території для подальшої розбудови та розвитку.
Про це розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк під час конференції «Відновлення України – ключові пріоритети бізнесу та влади», організованою Українською радою бізнесу.
«Громади, які почали процес створення стратегій розвитку, Програм комплексного відновлення, насамперед аналізують економічні чинники. Якийсь бізнес закрився або релокований, а інший навпаки може зайти у громаду, потрібно лише знайти для нього потенціал для розвитку – сировину, логістику, відкриття індустріального парку», – навела приклад парламентарка.
Вона додала, що наразі понад 250 громад в Україні працюють над створенням Програм комплексного відновлення (ПКВ). Найбільш активні та прогресивні з них вже аналізують всі можливості, як залучити бізнес на свою територію. Але цьому передує кропітка робота.
«Під час розробки ПКВ громада також обов’язково аналізує демографію, тому що потрібно розуміти, де люди будуть працювати, жити, якою мережею послуг будуть користуватися. Зараз активні громади усвідомлюють, що потрібно конкурувати за кожну людину, адже вони отримають конкурентну перевагу над тими, де про це ще не думають», – запевнила Шуляк.
Також у розробці ПКВ важливу роль відіграє екологічне питання, зокрема розмінування територій.
«Якщо половина земель громади замінована, то важко запропонувати бізнесу нормальні умови для розвитку. Ми розуміємо, що процес розмінування може тривати десятиліттями, і якщо громада хоче розвиватися, у неї має бути чітке бачення розв’язання цієї проблеми», – наголосила голова профільного парламентського комітету.
Ще одна нагальна проблема громад, особливо на прифронтових та деокупованих територіях – величезна кількість будівельного сміття, яке наразі не переробляють.
«За різними оцінками його понад 100 млн тонн. Це величезний виклик, тому що сьогодні ми змогли зробити тільки полігони для зберігання. У нас немає не тільки законодавчих та технічних напрямків розв’язання цієї проблеми, але й немає стимулів для бізнесу, якій хотів би використовувати будівельне сміття. Це виклик, з яким також потрібно працювати», – зауважила Шуляк.
За її словами, в ПКВ громади аналізують й низку інших показників, які у майбутньому допоможуть їхньому активному розвитку.
Коди громада відповідає на ці та інші питання, вона може виходити до бізнесу з пропозиціями та шукати точки для вигідної співпраці», – підсумувала парламентарка.