Олена Шуляк про реформу ДАБІ та нову еру у сфері українського містобудування

Щорічно від 3 до 10 млрд грн осідає в кишенях корупціонерів. Це не лише збільшує тіньові схеми в країні і негативно впливає на економіку, а й конкретно буксує можливість будувати для людей доступну і безпечну інфраструктуру та житло.

Законопроєкт №5655 про реформу в містобудуванні, на яку вже давно зачекалася Україна. Після його ухвалення Державна архітектурно-будівельна інспекція, чиновники-хабарники і сумнівні учасники ринку підуть в минуле через неможливість працювати «в темну». Натомість галузь перейде в цифровізовану, контрольовану, публічну і законну площини. Це дозволить перевести будівельний ринок на якісно новий рівень, а також пришвидшити реалізацію президентської програми «Велике будівництво».

В основі реформи три головні аспекти: цифровізація, контроль та відповідальність. Детальніше про них далі.

1. Цифровізація

Документ передбачає, що державна реєстрація права на виконання підготовчих і будівельних робіт буде відбуватися виключно через електронну систему, якою вже користуються чесні учасники ринку за власним бажанням (в тому числі е-система поширена в реалізації проєктів «Великого будівництва»).

Особливість електронної системи полягає в тому, що всі процеси відбуватимуться публічно, прозоро і автоматизовано. Відтепер замовник зможе самостійно зареєструвати право на початок робіт лише при умові, що необхідні для реєстрації документи вже занесені до е-системи або відповідних реєстрів  (мова щодо інформації про право на землю, містобудівні умови та обмеження, позитивний висновок експертизи тощо).

Окрім того, в процес реєстрації прав на початок будівництва вводитимуться нотаріуси та державні реєстратори речових прав на нерухоме майно. Проєктну документацію ж на відповідність ДБН (державні будівельні норми) та іншим вимогам законодавства перевірятимуть виключно спеціалізовані експертні організації, які нестимуть підвищену відповідальність.

Електронна система в будівництві відмовлятиме забудовнику в праві на виконання підготовчих робіт, якщо вони передбачають знесення чи демонтаж пам’яток культурної спадщини. Наявність таких пам’яток буде перевіряти вже згадана система автоматично (мова про історичні пам’ятки, а також щойно виявлені об’єкти культурної спадщини).

2. Контроль і нагляд

В рамках реформи нарешті передбачається, що функція контролю за будівництвом буде демонополізавана і міста не зможуть заробляти на незаконному будівництві (натомість отримають контроль за виконанням генплану міста). Окрім того, свій вплив посилить Мінрегіон, адже займатиметься акредитацією усіх суб’єктів.

Органи місцевого самоврядування позбавляються дозвільних функцій (це робитиме е-система автоматично), але вони матимуть більше контролю над дотриманням містобудівної документації. І в разі порушення задекларованих забудовником намірів, зможуть без рішення суду зносити незаконні об’єкти. До слова, це буде їхнім прямим обов’язком.

Для незалежного контролю суб’єктів будівництва створюється Містобудівна палата – орган, що розглядатиме справи про порушення в процесі будівництва суб’єктами містобудування (підрядниками, чиновниками, експертними організаціями, інженерами технічного нагляду тощо). Палата складатиметься з 30-ти осіб, серед яких голова, його заступник і секретар. Вони будуть єдиними постійними членами, решта постійно переобиратиметься: кожні 4 місяці змінюватиметься 9 членів палати, щоб уникнути корупційних ризиків.

Незалежним контролем об’єктів підвищеної складності та небезпеки СС3 (мости, розв’язки тощо), а також об’єктів, які становлять державну таємницю, займатиметься Держінспекція архітектури і містобудування (ДІАМ).

3. Відповідальність

Ще одна невід’ємна складова реформи містобудування – відповідальність. Без неї ніяк. Тому нині депутати активно працюють над створенням чіткого документу, що дозволить запровадити підвищену адміністративну, кримінальну відповідальності для учасників ринку, які порушують норми та правила. Цей документ буде третім і останнім у низці законопроєктів про реформу. Його реєстрація запланована у липні 2021-го. Головна ціль – зробити відповідальність настільки високою, щоб кожного разу перед тим, як взяти/дати хабар, порушити правила чи проігнорувати закон, кожен учасник ринку подумав: чи готовий я пожертвувати всім, що маю.