Олена Шуляк пояснила, чому гендерних квот під час виборів слід дотримуватися більш суворо

Під час наступних парламентських виборів, незважаючи на те, коли вони будуть, мають врахуватися помилки щодо залучення жінок у виборні процеси як кандидаті. Зокрема, держава має збільшити гендерні квоти і унеможливити використання жінок як технічних кандидатів.

Про це під час тренінгу на тему «Політичне лідерство та підготовка кандидаток» повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Вона зазначила, що залученість жінок до політичних процесів нині подекуди відбувається лише на рівні розмов, оскільки на рівні держави робиться все ще недостатньо для більшої залученості у політичних процесах – на виборних посадах. Шуляк переконана, що гендерні зміни у виборчих процесах мають відбуватися знизу вгору, а не навпаки. Тобто підтримку кандидаток слід розпочинати на місцевому рівні.

«Ще кілька років назад зайти у політику з, так би мовити вулиці, було неможливо. З власного досвіду скажу, що у мене були майже нульові шанси. Але з 2019 року у цьому напрямку відбулися певні зрушення. Втім, їх донині недостатньо. Також потрібно враховувати, що українське суспільство наразі мілітаризоване. Але один з наслідків цього – жінки все частіше займають суто чоловічі посади та професії», – підкреслила Шуляк.

Теж саме, додала вона, актуальне і для політики. В цьому напрямку рух вперед подекуди відбувся. Йдеться, зокрема, про запровадження гендерної квоти у 40% за виборчими списками. За словами Шуляк, на останніх довоєнних виборах до місцевих рад жінки залучалися активніше. Тим не менш, були і помилки, які на наступних післявоєнних виборах слід враховувати. Мета цього – зробити політику менш закритою. У тому числі, для жінок.

«Я дуже схвально ставлюся до запровадження гендерної квоти. І я була впевнена, що на місцевих виборах у 2020 році ця квота буде дотримуватися, що серед обраних на місцевих виборах депутатів жінок буде не менше ніж 40%. Але ні – в кожній раді жінок використовували як технічних кандидаток. Після обрання вони з різних причин просто знімали свої кандидатури і на їх місця заходили чоловіки. Нині є фракції, зокрема у Сумській і Харківській областях, де немає жодної жінки», – зазначила Шуляк.

Парламентарка повідомила, що у партії «Слуга Народу» запит на активних, небайдужих жінок досить високий. З 2021 року політична сила будує жіноче крило, яке на сьогодні вже налічує тисячі учасниць по всій країні.

«Ми впевнені, що слід надавати всі можливості для того, щоб кожна ініціатива активної і небайдужої жінки, навіть маленька, навіть на рівні невеличкого населеного пункту не залишалася поза увагою і щоб цій ініціативі допомагали і про неї могли дізнатися у будь-якому осередку нашої політичної партії», – додала голова партії «Слуга Народу».

Наостанок вона зазначила, що нині гендерні квоти існують у понад 55 країнах світу, а їхні розміри варіюються від 30 до 50%. Їх можуть запроваджувати законодавчо або ж партії добровільно беруть на себе такі зобов’язання. Вперше в історії жінки потрапили в парламент у Фінляндії –  у 1907 році. Тоді, на перших виборах після того як жінкам дозволили брати у них участь, до парламенту пройшли 19 жінок (9,5% від усієї кількості парламентарів). Україна змогла ледь перевищити цей показник у 2014 році. Зараз у фінському парламенті 41,5% жінок. В Україні – близько 12%. Згідно з рейтингом The Global Gender Gap Report, Україна посідає поки тільки 105 місце зі 149 за рівнем політичного представництва жінок.

«Участь жінок в ухваленні рішень як на місцевому, так і на державному рівні означає підвищення якості цих рішень. Це дає змогу ширше дивитися на проблему й пропонувати ширші рішення та підходи до вирішення проблем. Це важливо не ігнорувати, оскільки у нас попереду складне відновлення. Тому нам потрібні жінки не лише в політиці, але й на державних посадах, які передбачають ухвалення рішень, що стосуватимуться саме відбудови», – резюмувала Олена Шуляк.