Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Олексій Жмеренецький про нові можливості для ринку віртуальних активів

Олексій Жмеренецький про нові можливості для ринку віртуальних активів

Бонусна картка в супермаркеті, покупка в комп’ютерній грі чи криптовалюта – все це може бути віртуальним активом. Нині їхній обіг в Україні складає 1 млрд грн на день. Проте раніше такого поняття в законодавстві не існувало, а ринок віртуальних активів працював у тіні. Парламент ухвалив законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи», який змінює ситуацію. Його співавтор, голова підкомітету ВРУ з питань антикорупційної політики у сфері цифрових інновацій та публічних даних Олексій Жмеренецький розповів, що таке віртуальні активи, як створення легального ринку вплине на економіку та як пересічний українець зможе скористатися віртуальними активами.

Сьогодні парламент ухвалив в цілому законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи». Для початку – що таке віртуальний актив?

Віртуальний актив – це по суті цифрове позначення будь-якого іншого активу. Він потрібен, щоб надати змогу оперувати об’єктами фізичної реальності в цифровій реальності – грошима, майном, інтелектуальною власністю, цінними паперами тощо.

Віртуальні активи ділять на забезпечені і  незабезпечені.

Незабезпечені – це звичайні криптовалюти. Наприклад, усім відомий біткоїн. «Незабезпечені» – бо ніхто не несе жодних зобов’язань щодо цих віртуальних активів, їхня ціна визначається ринком, спекуляціями на біржах. Кожен власник купує їх на свій страх і ризик і не може потім пред’явити якихось претензій щодо певних зобов’язань до жодної юридичної чи фізичної особи обміняти цю криптовалюту на гроші або інші блага.

І є забезпечені віртуальні активи – за ними стоять зобов’язання певних фізичних або юридичних осіб. Класичний приклад – так званий stablecoin. Це тип криптовалюти, яка гарантується валютним депозитом на банківському рахунку. Зараз у світі активно розвивається цей тип криптовалют, адже він поєднує переваги обох систем: і класичної фінансової системи, яка гарантована банками, державами, і технічний аспект криптовалюти, яка функціонує на базі блокчейну. Може використовуватися в програмному забезпеченні, біржах, які торгують криптовалютами. Але при цьому кожен власник цієї криптовалюти може обміняти її на долари чи будь-яку іншу валюту за чітко встановленим курсом.

Але найбільш перспективні – віртуальні активи, які забезпечуються не фінансами, а різноманітними зобов’язаннями. Наприклад, нерухомістю чи землею, правами на відвантаження певного товару, на отримання певної послуги в будь-якому підприємстві, порту, елеваторі. Це можуть також бути бонусні програми торгівельних мереж.

У чому переваги віртуальних активів?

Вони функціонують на базі нових технологій, поза класичною банківською чи бюрократичною системою. Тобто не обтяжені різноманітними комісіями, працюють набагато швидше, ніж, наприклад, транснаціональна банківська система. Якщо це технологія Blockchain, тоді навіть сервер, де зберігаються активи, розміщений не в якомусь центрі, а в кожного користувача на його комп’ютері. Тому власник віртуального активу захищений ще й від свавілля певної установи, держави, а також інших ризиків, присутніх у класичній системі. Також це можливість укладати так звані «розумні контракти», які виконуються автоматично і які фізично не можуть порушити сторони, що його уклали.

Як нині працює цей ринок в Україні? Чому було необхідно ухвалити законопроєкт №3637 про віртуальні активи?

Щоденний обіг віртуальних активів в Україні оцінюється в 1 млрд грн! При цьому більша частина з них залишається в тіні. Через фактичну відсутність законодавства не було легальної можливості обміняти віртуальні активи на гроші, не було можливості зареєструвати підприємство на території України та працювати в галузі віртуальних активів, сплачувати податки. Не було можливості відстояти свої права в суді, захиститися від свавілля органів, які приходять вилучати обладнання. В Україні до сьогодні існувала величезна галузь віртуальних активів (відповідно до міжнародних досліджень, одна з найбільших у світі!), але вона була змушена виживати, ховатися і якимось чином обходити неіснуюче законодавство.

Наш законопроєкт про віртуальні активи вирішує ці проблеми. Він потрібен для того, щоб компанії поверталися в Україну, щоб українці могли користуватися в повсякденному житті інноваційними інструментами у вигляді токенів чи віртуальних активів. Щоб наповнити український бюджет податками і захистити українських підприємців.

Що саме передбачає законопроєкт?

По-перше, він формує правове поле для роботи на ринку віртуальних активів. По-друге, визначає правовий статус ВА, класифікацію ВА, типи бізнесових послуг в цій галузі, регуляторів, державні реєстри, санкції за порушення законодавства та інші важливі юридичні деталі. Крім того, законопроєкт адаптує рекомендації FATF (це Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей) щодо фінансового моніторингу ринку віртуальних активів.

Ми розробляли законопроєкт нашим депутатським об’єднанням Blockchain4Ukraine спільно з Мінцифрою та ключовими стейкхолдерами. Органом влади, що визначатиме політику на ринку, виступатиме Мінцифра, регуляторами – нова спеціалізована служба, Національний банк України і Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків.

Коли ми ухвалимо всю необхідну законодавчу базу, в Україні буде найпрогресивніша в світі правова система роботи з віртуальними активами. Наше законодавство буде найактуальнішим.

Що це дасть?

Розвиток інноваційного сектору економіки загалом, залучення інвестицій і розвиток інновацій в Україні. Гроші прийдуть в криптопроєкти та у вигляді власне криптовалют.

Ринок віртуальних активів буде детінізовано, обмінники запрацюють легально, а міжнародні криптобіржі отримають змогу реєструвати філії в Україні. Українці та компанії – офіційно працювати з віртуальними активами, отримувати доходи та сплачувати податки.

Постачальники послуг в галузі матимуть державну реєстрацію, інформація про них міститиметься у єдиному державному реєстрі, з’явиться можливість моніторити доброчесність гравців.

Всі гравці зможуть збільшити обсяги свого бізнесу, бо він перестане бути кустарним, тіньовим. Вони зможуть рекламуватись, створити мережі офісів, розвивати цей ринок.

Українські компанії будуть реєструватися в українській юрисдикції, а не в інших країнах, де є правове поле для віртуальних активів. Відповідно будуть платити податки тут, не виїжджаючи за кордон. Це дасть змогу громадянам, особливо інноваційним бізнесам, отримати доступ до інноваційних інструментів. Українським стартапам – виходити на міжнародні ринки, взаємодіяти в сфері віртуальних активів, українським банкам обслуговувати транснаціональні компанії.

Держава зможе захищати громадян від шахрайства та корупції.

Розширяться можливості використання різних видів майна у цифровому вигляді через токенізацію.

Покращиться декларування доходів та власності у віртуальних активах.

Де мають «зберігатися» віртуальні активи?

Не передбачається, що вони мають бути прив’язані до якоїсь технічної платформи. Законодавство багатьох країн, і наш законопроєкт в тому числі, передбачає вибір будь-якої платформи для випуску віртуальних активів. Це може бути навіть мережева комп’ютерна гра – типу Dota чи World of tanks, де ви здобуваєте магію, броню, танчики чи купуєте ігрові боєприпаси. І ці речі будуть вважатися вашою власністю, будуть захищені законом, вважатимуться вашими віртуальними активами (якщо відповідатимуть певним критеріям).

Загалом цей законопроєкт стосується дуже широкого кола питань: від бонусних програм, комп’ютерних ігор до криптовалют.

Як приклад віртуального активу ви наводили бонусні програми торгівельних мереж. Як це працюватиме?

Наприклад, сьогодні у вас є картка на знижки чи бонусна картка якоїсь мережі продуктових магазинів, там у вас накопичуються бонуси. Але при цьому вони не є вашою власністю. Ви не можете продати їх комусь, перерахувати. Вони начебто є на якійсь пластмасовій картці, але законодавчо ви не захищені, ваше право на них ніяк не гарантовано. Плюс сфера їхнього застосування дуже звужена. Ви не можете обміняти, наприклад, бонуси в Сільпо на бонуси Інтертопа чи ОККО, якщо вони не є партнерами. Не можете викласти їх на біржу і торгувати ними чи продавати, бо вони не є віртуальним активом. Це просто умовна обіцянка конкретного магазину.

Після ухвалення закону, за дотримання певних вимог до випуску таких бонусних програм, і якщо вони будуть наділені певними технічними можливостями – вони класифікуватимуться як віртуальні активи. І відповідно виникатимуть всі права та можливості, про які я сказав.

Як ще можна використати віртуальні активи?

Є таке поняття як ICO (Initial coin offering) та STO (Security Token Offerings). Це залучення інвестицій на проєкти за допомогою випуску токенів (тобто зобов’язань, тих самих віртуальних активів) для своїх мікроінвесторів. Кожен стартап чи підприємець може опублікувати бізнес-план і запропонувати певному колу мікроінвесторів купити цей віртуальний актив, таким чином надавши цьому підприємцю гроші для запуску свого бізнесу.

Підприємець натомість матиме виконати певні зобов’язання перед інвесторами, тобто власниками цих віртуальних активів. Приміром, відвантажити товар, який буде виготовлений якраз на ці інвестиції.

Інвестор отримує свій персональний рахунок в системі обігу віртуальній активів, цифровий ключ доступу до своїх прав, може безпосередньо їх адмініструвати. Може комусь їх передати, продати.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy