Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Олексій Резніков: Пора повернути окупованому Росією українському Криму статус півострова світу

Олексій Резніков: Пора повернути окупованому Росією українському Криму статус півострова світу

Яка роль України в історії Кримського півострова? В чому полягає окупаційна політика Росії у Криму? Яка ключова мета «Кримської платформи»? І чи настав час для безстрокової воєнної присутності наших союзників в Україні? Детальніше про це читайте у колонці віцепрем‘єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова для The Atlantic Council.

З лютого 2014 року Кримський півострів України перебуває під російською окупацією. Спочатку Кремль спробував виправдати свою військову агресію, організувавши референдум під дулами автоматів – як фіговий листок. Але міжнародне співтовариство не вдалося обдурити. Замість цього практично всі країни на планеті, за винятком самої Росії і небагатьох союзників Москви – держав-ізгоїв, продовжують визнавати Крим невід’ємною частиною України.

Найближчими тижнями Україна нагадає міжнародній спільноті про російську окупацію, провівши перший саміт «Кримської платформи». «Кримської платформи» – це нова ініціатива Президента України Володимира Зеленського, яка має на меті повернути захоплення Криму Росією на перше місце в міжнародному порядку денному і допомогти скоординувати практичні зусилля по деокупації українського півострова.

Для українців боротьба за припинення російської окупації Криму – це не тільки питання суверенітету, прав людини або національної безпеки. Це також прагнення захистити міжнародне право і відновити історичну справедливість.

З моменту вторгнення в 2014 році кремлівська пропаганда поширювала міф про Крим як про «історично російську землю». Насправді немає нічого більш далекого від істини.

Російська імперія не фігурує в трьох тисячоліттях історії Криму до відносно недавнього часу, з’явившись в кінці вісімнадцятого століття. За тисячі років до приходу Росії Крим був домом для космополітичної безлічі народів і націй, включаючи греків, скіфів, римлян, готів, візантійців і багатьох інших. Не будучи споконвічно російською землею, півострів традиційно був міжнародним перехрестям культур і цивілізацій.

Епоха Кримського ханства займає особливе місце в історії Криму. В цей період відбувалося становлення кримськотатарської ідентичності, а також було здійснено багато відомих подвигів українського козацтва. Кримські татари не мали власної держави майже 250 років, але тепер вони визнані корінним народом України в результаті закону, ухваленого українським парламентом в липні 2021 року.

Неможливо переоцінити значення Криму для кримських татар. Весь кримськотатарський народ був депортований радянським диктатором Йосипом Сталіним в 1944 році і не міг повернутися на півострів до світанку незалежності України. Ця трагічна спадщина робить нинішню російську окупацію ще жахливішою.

Крим завжди займав важливе місце в національній історії України. Прославлений український князь десятого століття Володимир Великий, якому приписують навернення середньовічної держави Київська Русь до християнства, сам був хрещений в Криму.

У більш пізній час українці продовжували відігравати важливу роль у ключових моментах кримської історії. Наприклад, у багатьох містах сучасної Великобританії, Франції та Італії є вулиці і пам’ятки, названі на честь Севастополя в пам’ять про Кримську війну середини XIX століття. Однак мало хто розуміє, що значна частина «російських» захисників Севастополя під час цього конфлікту насправді була українцями.

Офіційне передавання Криму Україні радянською владою в 1954 році повністю відповідала глибоким історичним, економічним і логістичним зв’язкам, які протягом століть з’єднували півострів з материковою частиною України. Після приєднання Криму до радянської України півострів процвітав, і нова хвиля українців мігрувала на південь.

Нащадки цих мігрантів продовжують вважати Крим своєю батьківщиною. Вони народилися в Криму, там поховані їхні предки. Ось чому будь-які припущення про те, що нинішня українська влада продасть Крим в обмін на мир з Росією, не тільки абсурдні, але й гротескні.

З моменту вторгнення в 2014 році Росія невпинно прагне стерти всі сліди українського Криму, одночасно проводячи політику насильницької асиміляції і змінюючи демографічну ситуацію на місцях за рахунок переселення величезної кількості російських громадян.

За даними перепису населення України 2001 року, в Криму проживало понад 570 000 етнічних українців, або близько чверті всього населення півострова. Однак після окупації російська влада заявила, що в Криму проживає менше 350 000 етнічних українців. Цей приголомшливий статистичний обман свідчив про плани Кремля щодо півострова.

Не дивно, що офіційне число кримчан, які вважають українську мову своєю рідною, різко скоротилося з 2014 року. Тим часом, Православна церква України залишається під постійним тиском з боку окупаційної влади. Кремль утримує десятки українців як політичних в’язнів, а ті, хто висловлює свою незгоду із тим, що Москва захопила владу, ризикують втратити засоби для існування або ще гірше.

Кінцева мета Кремля не є секретом. Путін прагне асимілювати все населення Криму, включаючи всіх етнічних українців і кримських татар. Він відкрито заперечує існування окремої української національної ідентичності та заявляє, що українці і росіяни це «один народ». Сьогоднішній Крим є свідком логічних наслідків такого злочинного мислення.

Щоб полегшити цей процес, Москва активно завозить на півострів росіян, щоб змінити його етнічний склад. Російські офіційні особи мовчать про масштаби цього процесу переселення, але, за найскромнішими оцінками, число новоприбулих росіян становить більше 500 000 осіб. Навіть ця цифра показує радикальну трансформацію демографічної долі Криму за надзвичайно короткий термін.

Для Путіна Крим – це трофей. Він також є важливим військовим активом. З моменту, коли Кремль захопив півострів сім з половиною років тому, Росія значно розширила свою військову присутність в Криму.

У цьому контексті дії деяких західних країн виглядають, м’яко кажучи, непослідовними. У той час, коли їхні уряди приєднуються до міжнародних зусиль по введенню санкцій для Росії за її агресію проти України, компанії з деяких європейських країн надають Кремлю неоціненну матеріальну допомогу в реалізації таких важливих у військовому відношенні проєктів, як будівництво Кримського мосту і встановлення нових електростанцій.

Ці дії недалекоглядні. Деякі європейські підприємства заробили мільйони, допомагаючи Росії зміцнити її військову хватку в Криму, але тепер європейським урядам доведеться витратити мільярди, щоб протистояти збільшеній військової загрозі з Росії. Зрештою Кремль перетворює Крим на «непотоплюваний авіаносець», щоб загрожувати всій Європі, а не сусідній Україні.

Контраст між сьогоднішнім мілітаризованим півостровом і Кримом до окупації разючий. Український Крим був мирним місцем, що вирізнялося толерантністю і найчастіше асоціювалося з туризмом. Це був спільний дім для етнічних українців і росіян, кримських татар і десятків інших національностей. Російське вторгнення зруйнувало цей баланс і перетворило Крим в передову лінію нової холодної війни. Якщо ми серйозно налаштовані на припинення нинішньої геополітичної конфронтації, світ повинен працювати над поверненням Криму його колишнього статусу півострова світу.

Це ключова мета «Кримської платформи». Одним з питань, яке, ймовірно, будуть обговорювати на першому саміті «Кримської платформи», який пройде в Києві в кінці цього місяця, є значне посилення санкцій проти Росії, які вже існують.

Для забезпечення європейської безпеки життєво важливо розширювати двостороннє і багатостороннє військове співробітництво з Україною. Ми вважаємо, що настав час зробити ще один крок і вивчити можливості для безстрокової військової присутності союзників в Україні. Додатковий прогрес в інтеграції України в НАТО також давно назрів. Перш за все ми повинні надіслати Москві недвозначний сигнал про єдність і рішучість. «Кримської платформи» дає шанс саме це зробити.

Я веду переговори зі своїми російськими колегами вже майже два роки. Вони не відрізняються прагматизмом, і єдина мова, до якої вони прислухаються, – це мова сили. Якщо Захід не продемонструє свою готовність протистояти Кремлю, Москва просто продовжить поширювати свої агресивні дії. Кращий спосіб запобігти цьому – протистояти Путіну щодо Криму і дати зрозуміти, що демократичний світ буде збільшувати втрати від окупації, поки Росія не відмовиться від своїх імперських амбіцій.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy