Олександр Завітневич про СБУ, «Укроборонпром» та нові військкомати

Які головні зміни планує комітет цього року?

Реформа СБУ, трансформація «Укроборонпрому», демонополізація експорту, створення територіальної оборони та військової поліції.

Давайте почнемо з СБУ. Яких змін зазнає структура?

Найголовніше – ми вибудовуємо спецслужбу сучасного зразка. Служба безпеки позбувається невластивих їй функцій досудового розслідування економічних та корупційних злочинів, а також тих, що не будуть віднесені до підслідності СБУ.

Натомість основним напрямом СБУ буде визначено контррозвідувальну діяльність, боротьбу з тероризмом, захист національної державності, кібербезпеку та охорону державної таємниці. Зазначений перелік функцій відповідає найкращим зразкам іноземних спецслужб та практиці країн НАТО.

Для України сьогодні надважливо, щоб СБУ змістила фокус уваги із розслідування того, що вже відбулось, на роботу на випередження, а саме – недопущення  особливо суспільно небезпечних злочинів проти національної безпеки. Це має стати пріоритетом нашої спецслужби. Попередження таких злочинів, як посягання на територіальну цілісність, теракти, диверсії, кібератаки, державна зрада, шпигунство, значно дешевше коштуватиме державі, ніж ліквідація їхніх наслідків.

У запропонованій комітетом концепції реформи значно посилюється напрямок контррозвідувального захисту гілок влади. Зрештою, логічно, що основний вплив та розвідувальні спрямування країни-агресора, та й інших країн, здійснюється саме на тих, хто визначає та реалізує державну політику, наділений владними повноваженнями чи є носієм секретів.

Також окрему увагу приділено недопущенню контролю над нашою критичною інфраструктурою з боку компаній, афілійованих до країни-агресора, та недопущенню підривної діяльності іноземних спецслужб  у нашому  інформаційному просторі.

До речі, частка порушених та доведених до обвинувального вироку справ з «контррозвідувальних» та «терористичних» статей ККУ складає не більше 10% від загальної кількості розслідуваних Службою безпеки справ. А левова частка – це правопорушення, так чи інакше пов’язані із економічною діяльністю.

Підсумовуючи: СБУ має протидіяти всім реальним загрозам державної безпеки. Тож чекаємо ухвалення законопроєкту 3196-д у другому читанні з урахуванням поправок від народних депутатів.

А як щодо штатної структури СБУ? Її буде скорочено?

Що стосується контррозвідки, то навпаки. Потрібно виправляти той плачевний стан комплектації стратегічного напрямку, що існує зараз. Наприклад, підрозділи військової контррозвідки так і не були збільшені пропорційно тому, як збільшилась чисельність ЗСУ, Нацгвардії та інших воєнізованих формувань, починаючи із 2014 року. Вже не говорячи про низку інших стратегічних контррозвідувальних напрямів.

Щодо тих підрозділів, функціонал яких буде урізаний у зв’язку із переглядом підслідності та завдань, покладених на СБУ, то нами передбачено низку механізмів збереження кадрового потенціалу Служби безпеки шляхом переведення до інших функціональних підрозділів, правоохоронних органів чи органів влади. Тобто ми нікого не скорочуємо, а навпаки, оптимізуємо структуру.

Державний концерн «Укроборонпром» також реформуватимуть? Що зміниться?

«Укроборонпром» перетворять на акціонерне товариство. Наш комітет вже підтримав відповідний законопроєкт № 3822, ми проголосували за нього в першому читанні.

Реформа «Укроборонпрому» передбачає створення двох великих холдингів. Перший – «Оборонні системи України», який об’єднає 65 підприємств у 6 субхолдингів, що опікуватимуться конкретними напрямами для потреб ЗСУ.

Другий – аерокосмічний холдинг, який опікуватиметься авіацією та космосом. Усередині холдингів будуть створені галузеві бізнес-одиниці (ГБО) у формі акціонерних товариств, що об’єднаються за напрямами: авіаремонтний, бронетехніки, радарних систем, морських систем, високоточного озброєння, боєприпасів і спецхімії.

Які підприємства об’єднуватимуть в акціонерне товариство, а які ні?

Підприємства «Укроборонпрому» можна розділити на дві групи. Перша – ті, що генерують основний дохід концерну і є дуже успішними: як щодо фінансової частини, так і щодо якості продукції. Для прикладу: КБ «Луч», Житомирський бронетанковий завод, «Іскра».

Друга група – підприємства, що задіяні у виконанні того чи іншого державного оборонного замовлення. Але так склалось історично, що за радянських часів вони багато виробляли, а зараз – удесятеро менше. Раніше вони виготовляли великі обсяги озброєння на весь СРСР. До того ж і наперед, щоб зброя чи техніка зберігались на складах.

Обсяги зменшились, відповідно, потрібно менше виробничих площ, тобто потрібна оптимізація. Йдеться про великі території заводів, за які підприємство платить: за утримання, за охорону. Виробництво зменшилось, а затрати на обслуговування залишились, як і раніше.

Частину виробничих площ можна задіяти на потреби акціонерних товариств, а частину – реалізувати через Фонд держмайна.

«Буревісник» на Позняках у Києві також вже 20 років простоює…

Так, там вже все розкрадено. Натомість директор і охорона є. Це актив, який з’їдає гроші. Чому не оптимізувати його потужності, не об’єднати в одне акціонерне товариство, де кожен вироблятиме якусь потрібну деталь?

А як з передачею активів? Зміни ліцензій, печаток – це ж тривалий процес.

Наш закон дуже легко вирішує всі ці питання.

Як відбуватиметься передача активів? Коли підприємства, наприклад, для вироблення бронетанкової техніки, об’єднуватимуть в акціонерне товариство (АТ), всі активи передаватимуться автоматично.

Наприклад, треба передати верстати до АТ. За звичайною процедурою потрібно визначити ринкову вартість, провести оцінку верстатів, а потім ще сплатити податки. Знову додаткові гроші!

Навіщо нам проводити купу процедур, витрачати час, ще й переплачувати за це кошти? Тому буде автоматична і абсолютно прозора передача. Ми ж в державу передаємо.

А чинні контракти на замовлення не пропадуть при переході підприємства в акціонерне товариство?

Чинні контракти, ліцензії, дозволи, які підприємства свого часу довго отримували, не пропадуть. Ми ж просто не можемо зупинити контракти – Збройним силам потрібна зброя, обладнання. Саме тому наш закон дозволяє не переробляти ці ліцензії і дозволи.

А як тепер щодо інвестицій, акціонерні товариства залучатимуть їх?

Давайте візьмемо для прикладу КБ «Антонов» і компанію Boeing. Вони хочуть разом виробляти лінійку винищувачів. Для цього об’єднуються в спільне підприємство, Boeing передає нам частину продукції або свою технологію, а ми з нашою технологічною базою створюємо продукт. Якщо йдеться про вартість лінійки понад 5 млн євро, то в Україні діятиме локалізація.

Зауважу: 100% власності акціонерного товариства – у держави. Але уряд може своїм рішенням дозволити Boeing брати участь у спільному підприємстві – покласти в нього частину акцій. Найголовніше, що в держави буде більша, блокуюча частка.

Які плюси такого корпоративного управління «Укроборонпрому»?

Воно менш політично залежне. Тут діє принцип Наглядових рад, як в «Укрзалізниці» чи «Укрпошті». Більша частина членів ради призначена державою, а частина – незалежні.  Не буде моделі, коли приходить міністр і призначає когось за власним бажанням. Відтепер Наглядова рада проводитиме прозорий конкурс.

Яких ще важливих зміни варто чекати?

Закон про Держслужбу експортного контролю. Йдеться про демонополізацію експорту, про що йшлося і в програмі партії, і в програмі Президента.

У нас є орган, який видає дозволи на експорт для виробників оборонної продукції приватної чи державної форми власності. На жаль, сьогодні ця процедура дуже затягнута.

Наприклад, підприємство хоче та може постачати досить прості деталі до іншої країни. Дозвіл на це можна чекати до пів року. За цей час клієнт вже передумає працювати з українським виробником і знайде іншого. Ми втрачаємо експортний потенціал.

У нас є внутрішній інвестор, який має свій продукт, а держава йому заважає розвиватися. Звісно, держава має це контролювати, але й необхідні процедури мають відбуватися значно швидше – до 30 днів, як в інших країнах. Для перевірки кінцевого споживача, чи не є він під санкціями, не потрібно пів року.

А що з реформою військкоматів? Ходять чутки про «безперервну мобілізацію», коли людей ледь не на вулицях ловитимуть.

У нас тепер не буде військових комісаріатів, а будуть територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Це – важливий крок уперед на шляху до створення армії за стандартами НАТО. Центри виконуватимуть не лише адміністративну, а й сервісну функцію. Вони діятимуть по всій Україні, таким чином ніхто з наших військовослужбовців чи учасників бойових дій не залишиться без підтримки держави.

Система обліку військовослужбовців працюватиме ефективніше. Замість сотень тисяч особових справ, папок, паперових довідок діятиме Єдиний державний реєстр призовників, який зберігатиме всю інформацію в електронному вигляді.

Те, що когось ловитимуть на вулиці і забиратимуть в армію, – міф.

Резервіст – це не людина з вулиці, це той, хто був у бойових частинах, проходив навчання. Такий вид служби можливий лише в особливий період, а на практиці застосовуватиметься винятково, і передбачений для тих випадків, коли державі загрожуватиме справді серйозна небезпека.

Також серед важливих змін – створення Військової поліції. Наразі маємо понад 15 тисяч справ щодо порушень у військових підрозділах. Вони не розслідуються, адже правоохоронні органи не спроможні все охопити. А це впливає на дисципліну в ЗСУ та породжує безкарність.

Ще один законопроєкт, який ми розробляємо, – про територіальну оборону. Що це таке? Це, по суті, невеличка армія в невеличкому містечку чи селі.

Люди, які там проживають, готові стати на захист громади, є членами тероборони. Вони мають чіткий план, що робити, як допомагати ЗСУ під час особливого періоду або воєнного стану. Їх навчатимуть раз чи два на рік.

Важливо, що резервісти, члени тероборони, згідно із законопроєктом, підпадають під соціальний захист та держгарантії, як і військовослужбовці Збройних сил України та інших військових формувань під час виконання завдань.