Олександр Завітневич про головні рішення в оборонній галузі у 2021 році

Рекордний оборонний бюджет

Одним із найважливіших рішень 2021 року в секторі безпеки та оборони стало передбачення у Держбюджеті на 2022 рік рекордних видатків. На ці потреби витратять  323,1 млрд грн (загальний фонд – 253,98 млрд грн, спеціальний фонд – 12,7 млрд грн, інші – 56,5 млрд грн) або 6 % ВВП.

Фінансування Міністерства оборони зросло на 2,4 млрд грн і зараз становить 133,5 млрд грн. З цих коштів 99 млрд будуть направлені на забезпечення діяльності Збройних Сил України. Ще 28 млрд підуть на військову техніку та озброєння. На утилізацію боєприпасів передбачено 2,1 млрд, будівництво і придбання житла для військовослужбовців – 1,2 млрд, а керівництво у сфері оборони отримає 464 млн.

Фінансування армії і оборонних ініціатив залишається у пріоритеті влади. Адже ми чудово розуміємо, що супутником бойового досвіду обов’язково має бути сучасне озброєння та техніка. Маємо робити крок вперед, щоб наші військові могли застосовувати та використовувати новітню зброю.

Трансформація Укроборонпрому

Одним із найголовніших рішень парламенту у сфері оборони та національної безпеки стало ухвалення законопроєкту №3822 про особливості реформування підприємств ОПК (оборонно-промислового комплексу) державної форми власності. У результаті наш Укроборонпром має перетворитись в акціонерне товариство, а державні унітарні підприємства, у тому числі казенні підприємства, які входять до складу концерну, в господарські товариства.

Це дійсно велика оборонна реформа. Новий оборонний холдинг має стати національним лідером у сфері виробництва ОВТ, високотехнологічним центром промисловості України, потужним гравцем та надійним партнером на міжнародних ринках озброєння та військової техніки.

Підприємства ОПК державної форми власності перетворяться на 100% нові сучасні оборонно-промислові компанії, підзвітні акціонеру – державі, надійні для створення сучасного озброєння та військової техніки.

Підприємства будуть  підконтрольні та підзвітні державі,  відкриті для інвесторів,  ефективні в управлінні,  убезпечені від корупційних ризиків та  прямого політичного впливу.

Національний спротив

В Україні сформують систему національного спротиву (законопроєкт №5557), яка максимально сприятиме широкому залученню населення до протидії агресору, а також підготовка до такої протидії.

Закон передбачає впровадження системи загальновійськового навчання населення, розвиток територіальної оборони та руху опору. Зокрема територіальна оборона вестиметься по всій Україні поза районами безпосередніх бойових дій, а рух опору – на тимчасово окупованій території.

Потенційний агресор знатиме, що в кожній області, в кожному районі є організовані підрозділи, які будь-якої миті будуть готові дати йому відсіч.

Збільшення чисельності ЗСУ

Без сумнівів, ухвалення законів про нацспротив та про чисельність Збройних Сил України – це знакова подія, яка допоможе дуже швидко підвищити обороноздатність нашої держави.

Законом збільшено чисельність ЗСУ на 11 000 військовослужбовців, тобто загальна чисельність ЗСУ становитиме 261000 осіб, у тому числі 215000 військовослужбовців.

Також тепер в Україні функціонуватиме окремий вид сил – Сили територіальної оборони ЗСУ, створення якого передбачено законом про основи національного спротиву, а також розвитку Сил спеціальних операцій Збройних Сил України в інтересах формування руху опору.

Критична інфраструктура

Цього року ми також зробили ще один важливий крок для безпеки держави загалом. Ухвалили законопроєкт №5219, що допоможе створити державну систему захисту критичної інфраструктури. Це вкрай важливо з огляду на  світові тенденції до посилення загроз природного та техногенного характеру, підвищення рівня терористичних загроз, збільшення кількості та підвищення складності кібератак, а також пошкодження інфраструктурних об’єктів у східних та південних регіонах України внаслідок збройної агресії РФ.

Ми будемо налагоджувати співпрацю держави, приватного сектору (саме йому належить більшість об’єктів критичної інфраструктури) та суспільства у захисті таких об’єктів. Створимо Національну комісія з питань захисту критичної інфраструктури, яка буде постійно діючим державним колегіальним органом, підпорядкованим і підзвітним Кабміну, здійснюватиме свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

Також у законі ми визначили об’єкти критичної інфраструктури, які не можуть належати фізичним або юридичним особам. Зокрема до таких належать громадяни або резиденти держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором, або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом.

Військове капеланство

Військові капелани в Україні отримають статус військовослужбовців. Для цього ми ухвалили закон №4626.

У документі визначаються принципи, на яких здійснюється діяльність Служби військового капеланства, її структура, порядок підпорядкування та загальна чисельність.

Також передбачається надати капеланам гарантії соціального захисту. Наразі вони працюють за трудовими договорами з окремими військовими частинами. Хоч перебувають на лінії фронту, але не мають права на отримання статусу УБД.

Допуск іноземних військових до навчань

Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 6359, що затверджує рішення Президента про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України для багатонаціональних навчань.

Йдеться про участь сил і засобів ЗСУ у 26-ти багатонаціональних навчаннях.

Зокрема, на території України планується проведення 10 багатонаціональних навчань, до участі у яких планується залучити 21,5 тис. військовослужбовців України та близько 11 тис. військових іноземних підрозділів. А от поза межами України підрозділи ЗСУ візьмуть участь у 16 багатонаціональних навчаннях.