Олександр Санченко про нічних мерів і користь вечірок для економіки

Почну колонку з чесного зізнання: я дуже люблю вечірки і сумую за доковідним часом. Навіть моя перша зустріч із виборцями в лютому торік відбулася у форматі вечірки. Ми пили пунш, танцювали, обговорювали мої плани роботи в парламенті та проблеми, які я можу допомогти вирішити як нардеп. Словом – весело і продуктивно 🔥

Та користь вечірок (і нічного життя в цілому) не лише у веселощах. Це ще й робочі місця, надходження до бюджету, розвиток туризму – загалом чималий пласт економіки.

Поняття nightlife economy (тобто нічна економіка) у світі стає дедалі популярнішим. Воно включає в себе не лише бари, ресторани та нічні клуби, а й таксі, готелі, поліцію, медичних працівників – усіх, хто працює з 18 години вечора до 6 години ранку.

Нічна економіка може приносити більше доходу, ніж денна. Саме тому все більше країн активно розвивають саме nightlife economy. Розповім, як саме вони це роблять і до чого тут нічні мери.

Велика Британія. Лондон

У Великій Британії нічна економіка – це п’ята за величиною галузь, де працює щонайменше 8% людей, і яка приносить річний дохід 66 млрд фунтів стерлінгів.

Особливо це відчутно в Лондоні: його нічна економіка росте швидше, ніж денна (2,2% та 2% відповідно). Та окрім плюсів nightlife economy створює ще й низку проблем для містян: шум, сміття, алкоголь тощо. Розуміючи це, нинішній мер Садік Хан у 2016 році виніс питання нічної економіки окремим пунктом своєї передвиборчої програми і пообіцяв створити посаду «нічного мера».

Свою обіцянку він виконав – тепер з 18 до 6 години Лондоном керує нічний мер Емі Лейм. Вона очолює спеціальний відділ у мерії, який займається питаннями нічної економіки. Емі довела, що нічне життя – це не лише вечірки та випивка. Для багатьох людей це можливість працювати та утримувати сім’ю. 1,6 млн лондонців працюють саме вночі, значна частина з них – працівники медичної сфери. І вони мають право на комфорт і безпеку.

З ініціативи нічного мера в Лондоні запровадили цілодобову роботу метрополітену: 7 з 11 ліній метро працюють безперервно, а місто та його економіка тепер «живуть» 24/7. Також у британській столиці запустили кампанію підвищення безпеки жінок уночі, а тепер хочуть розробити стратегію нічного розвитку для кожного району Лондона та активно розвивають нічне життя не лише в центральній частині міста, а й у більш віддалених районах.

Литва. Вільнюс

Модель роботи нічного мера не є універсальною для різних країн. Якщо в Лондоні це призначена мером особа, то у Вільнюсі нічного мера обирали шляхом онлайн-голосування на сайті мерії.

Нічний мер є посередником між владою та представниками нічної індустрії. Першим обраним нічним мером став Марк Адам Гарольд.  Згодом мерія вирішила створити окрему спеціальну Комісію, що займається розвитком нічного життя. За одним столом збираються представники нічної індустрії та муніципальної влади. Разом вони обговорюють різні аспекти нічного життя та шукають рішення тих чи інших проблем. Нині Комісію очолює депутатка міської ради Дейманте Рімкутте.

Угорщина. Будапешт

У Будапешті нічним мером працює представник Асоціації нічних закладів – Даніель Немет. Фактично він є представником великої ГО, функціонал якої визнає місто. За його словами, розвиток нічного життя приваблює до Будапешта багато туристів, приносить великі доходи нічним закладам, а старі закинуті будинки отримують друге життя і перетворюються на, приміром, прибуткові бари.

Поряд з цим натовпи туристів і поціновувачів нічного життя (йдеться про часи докарантинних обмежень) – це не тільки нові можливості, а й певні проблеми. Не всі місцеві задоволені шумом на вулицях та підвищеною активністю в нічний час. Одне із завдань нічного мера – знайти компроміс між усіма сторонами проблеми і разом напрацювати рішення. Зробити все, щоб нічна індустрія жила та розвивалась.

Даніель запустив класну інформаційну кампанію «Be NICE» – це не нудні заклики не шуміти чи не вживати алкоголь, а простий, але потужний посил для прихильників нічного життя: насолоджуватися ним без шкоди інтересам і комфорту інших.

Україна

Як і в європейських мегаполісах, нічні мери в Україні мають стати свого роду «точками комунікації» міста з нічною економікою, організувати «стіл переговорів» і зібрати за ним представників місцевої влади та муніципальних служб з одного боку, і представників «нічного» бізнесу – з іншого.

На жаль, у нас нічній економіці поки не приділяють належну увагу. Нічний мер є лише у Львові, але його посада не формалізована.

Водночас ми як політична сила виступаємо за те, щоб активно працювати зі сферою nightlife economy, відстоювати трудові права людей, що працюють вночі, розвивати туризм і боротися з можливими негативними явищами, які може викликати стрімкий розвиток нічної економіки.

Створення позиції нічного мера було офіційно прописано в програмі моєї колеги по фракції Ірини Верещук, коли вона балотувалася на посаду міського голови Києва. «Слуга Народу» – одна з перших політсил, яка визнала, що розвиток нічної економіки – невід’ємна частина загального економічного розвитку.