Олександр Санченко: нове життя молоді

Молодіжна політика нарешті стане не порожніми словами, а реальним інструментом. Ми оновлюємо її вперше за понад 20 років. Якою вона буде тепер? Які нові можливості отримає молодь? Про це розповідає народний депутат від «Слуги Народу», громадський активіст у сфері молодіжної політики Олександр Санченко.

У вересні мені виповнився 31 рік. Якщо вірити теорії поколінь, я – мілленіал. Пам’ятаю світ без комп’ютерів, бачив процес діджиталізації і сьогодні з гаджетами на «ти». Проте, стільки років займаючись молодіжною політикою, я все частіше відчуваю себе на одній хвилі із молодшим поколінням – Z. Навіть почав їсти авокадо вранці, гортати відео в TikTok, а ще – завів рубрику #СуботнійДепутат, де розповідаю про політику в мемах. Тому я добре розумію, чого хоче сучасна молода людина, якою би буквою її не назвали: X, Y чи Z.

Уявімо умовного Сашка. Зараз йому 18. Він стежить за політикою, не уявляє життя без інтернету, активно долучається до студентського самоврядування, відкидає соціальні табу. Не чекає, коли йому щось дасть держава, а хоче зробити це сам. Як гадаєте, цей 18-річний Сашко і 18-річний Сашко 22 роки тому – це однакові люди? Очевидно, що ні.

Чому саме 22 роки? Бо саме стільки часу молодіжна політика не оновлювалася ВЗАГАЛІ. Лише уявіть, як за цей час змінилася сама молодь, її спосіб життя, прагнення та цілі.

Навіщо взагалі потрібна молодіжна політика? Вона має дати молоді більше інструментів для самореалізації та участі в суспільному житті. Нині в Україні вона радше схожа на міфічну істоту: про неї всі чули, але майже ніхто не бачив.

Я хотів потрапити до Верховної Ради, щоб це змінити. І процес вже запущено. Ми зареєстрували законопроект №3718 «Про основні засади молодіжної політики». З трьох актів родом з 90-х нам вдалося зробити один цілісний, сучасний і прогресивний закон. Розкажу, що він змінить у житті молоді на прикладі вже знайомого нам Сашка.

Хлопець – із невеликого містечка. Він захоплюється спортом, але йому нема де ним займатися. Після ухвалення закону він зможе піти до молодіжної ради у своєму місті та розповісти про ідею побудувати спортмайданчик. Припустимо, що там його ініціативу підтримали, переконали керівництво містечка виділити земельну ділянку під майданчик та надати частину фінансування. Про це – згодом.

Створення таких молодіжних рад при місцевих органах влади передбачено оновленим законом «Про основні засади молодіжної політики». А при Кабінеті міністрів створюється Національна рада з питань молоді. Вона нарешті отримує шанс брати участь у формуванні політики та розповісти владі, чого хоче. А ми впроваджуємо принцип: жодних рішень для молоді без молоді, створюємо механізм діалогу між нею та владою.

Якщо Сашко не знає, де взяти другу частину фінансування на спортмайданчик, він може піти до молодіжного центру, де спеціально навчений молодіжний працівник підкаже способи знайти гроші на проект або допоможе реалізувати будь-яку корисну ініціативу.

Це другий важливий пункт закону – створення інфраструктури молодіжної роботи. З’явиться більше місць для її проведення. Відтепер це не лише молодіжні центри, а й молодіжні простори та частини інших установ, на кшталт окремої кімнати в бібліотеці або місцевому Будинку культури. В цих молодіжних центрах можна буде організувати коворкінг з комп’ютерами та зручними робочими місцями, проводити освітні лекції або будь-які інші заходи для корисного дозвілля молоді.

Отже, молодіжний працівник підказав Сашкові, що він може отримати від держави грант на свій проект. Зараз така можливість є лише для громадських організацій.  Закон передбачає створення Українського молодіжного фонду (аналог Українського культурного фонду), що видаватиме гранти на молодіжні проекти і фізичним особам, чого не було раніше. А сама процедура буде не тривалою і забюрократизованою, а максимально простою.

Крім фінансування проектів Український молодіжний фонд видаватиме й інституційні гранти – це гроші молодіжним організаціям на їхню поточну діяльність та розвиток: оренду офісу, виплату заробітних плат тощо. Створення УМФ дасть можливість залучати на підтримку проектів окрім тих 30-40 мільйонів гривень, що є зараз у держави, додатково ще 10-30 мільйонів від міжнародних і українських донорів.

Подавши свій проект на конкурс Українського молодіжного фонду, Сашко зможе отримати омріяний спортмайданчик. І його випадок не буде унікальним. На місці Сашка після ухвалення нового закону опиниться будь-яка молода людина із власною ідеєю.

Молодіжна політика – більше не буде красивим гаслом і порожніми словами. Ми закладаємо такі інструменти, аби кожна молода людина могла говорити про свої проблеми. А влада – допомагала їх вирішувати.