Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Олександр Маріковський про фосфати та забруднення Дніпра

Олександр Маріковський про фосфати та забруднення Дніпра

Як Україні позбутися фосфатів та очистити наші річки? Чи загрожує нам нестача питної води? Чи може Україна відмовитись від фосфатних миючих засобів?

Миючий засіб, пральний порошок, інша побутова хімія – все це чистить нашу оселю, але забруднює світ за її стінами. Саме від надмірної кількості фосфатів, які містяться майже в усіх миючих засобах, щороку дедалі більше страждає Дніпро – джерело питної води для мільйонів українців. Як Україні позбутися фосфатів та очистити наші річки? Чи загрожує нам нестача питної води? Чи може Україна відмовитись від фосфатних миючих засобів? І коли нарешті в наших кранах буде чиста вода? Про це розповідає народний депутат від «Слуги Народу» Олександр Маріковський, заступник голови парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Чим небезпечні фосфати для людини та екології?

Як відомо, 1 грам фосфатів дорівнює появі 5-10 кілограмів водоростей. Тобто, коли фосфати потрапляють в наші річки, вони призводять до розмноження водоростей з шаленою швидкістю (це називається евтрофікація) – і ми бачимо аномальне цвітіння води.

Чим більше утворюється водоростей, тим менший у воді рівень кисню. А коли замало кисню – помирають водні мешканці, помирає риба. Вона починає гнити та заражати воду. Тож цвітіння річок – це екологічна проблема, з якою ми маємо боротися.

В останні роки відбувається просто якесь аномальне цвітіння. Можливості покупатися в чистій воді стає дедалі менше. Окрім цього, маємо розуміти, що, потрапляючи до організму людини, фосфати провокують захворювання, зокрема, онкологічні.

Як позбутися фосфатів?

Заборонити їхнє використовування. Наприклад, Японія ще у 1986 році повністю обмежила застосування фосфатів. У країнах ЄС діє заборона на використання побутових фосфатних пральних порошків з 2011 року, а з 2017 року – і засобів для посудомийних машин.

 Але і в України були спроби відмовитися від фосфатів?

Так, Україна ухвалила технічний регламент із обмеження вмісту фосфорних речовин в побутових миючих засобах з 2014 року, а для побутових посудомийних машин – з 2017. Але покращення стану водойм не відбулося. Така собі правова колізія: регламент є, а виконання та контролю нема.

На жаль, багато речей в Україні не виконуються через недостатність контролю.  Саме тому нам обов’язково потрібно гармонізувати норми щодо побутових мийних засобів із ЄС – це насамперед частина зобов’язань щодо угоди про асоціацію. Це питання безпеки мільйонів українців.

І зараз Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів спільно з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства працюють над посиленням контролю за використанням фосфатів та інших сполук фосфору у побутових миючих засобах. Вже створили спільну міжвідомчу робочу групу, яка має напрацювати відповідні рішення. До того ж я ініціював відповідний законопроєкт і закликаю депутатів об’єднатися, щоб запобігти «озеленінню» Дніпра.

Хто винен у забрудненні фосфатами: виробник чи споживач? Кого треба контролювати?

От якраз нам треба це обговорити та чітко прописати в законопроєкті алгоритм, кого і як контролювати. Є виробники, є імпортери, а є споживачі – усі причетні до забруднення. Але є певні моменти. Ми маємо розуміти, що товар – це одне, а забруднення довкілля – то інше. Те, що імпортер перевіз через митну територію миючі засоби з вмістом фосфатів, ще не означає, що він наніс шкоду нашим річкам. Ці засоби просто можуть і не потрапити в Дніпро. Тож потрібен контроль там, де потенційно відбуватиметься вплив, скиди води з вмістом фосфатів. Ми маємо вирішити питання, на якому етапі контролювати – одразу на митниці чи вже безпосередньо інспектувати підприємства, які їх виробляють або викидають в річки поблизу.

А як зараз контролюються скиди забрудненої води до річок?

Є певна відповідальність за це, але несуттєва. Підприємства мають отримувати в міністерстві дозвіл, скільки вони викидів планують зробити. На заявлений обсяг їм нараховують екологічний податок. Але він маленький і не переглядався з 1993 року – ми якраз плануємо його переглянути. Тому вони і не бояться скидати. Але уявіть, скільки малих підприємців, наприклад, автомийка десь у Чернігові або Маріуполі, які використовують багато миючих засобів,  зливають їх просто у каналізаційні стоки і забруднюють річки без відома міністерств. Звичайно, за це є штрафи. Вони нараховуються Держекоінспекцією. Вона проводить планову чи позапланову перевірку, фіксує збільшення норм шкідливих речовин у воді, розробляє методику та нараховує збитки, яке підприємство завдало природі. Але цю систему треба вдосконалювати. Так, наприклад, у нас в Україні є моніторингові системи на річках для контролю стану водного ресурсу. Їх можна використовувати, щоб розуміти, де поблизу джерело скиду. Держводагентство має передавати дані Держекоінспекції, а та має виявити забруднювача та притягнути до відповідальності.

Законопроєкт передбачатиме обмеження для використання фосфатів, а то й взагалі відмову від них?

Наша ціль – виробництво та використання безфосфатних миючих засобів. Але ми розуміємо, що це буде нелегкий шлях, який треба пройти Україні як цивілізованій державі, що прагне до європейських стандартів. В усьому має бути баланс. Тобто якщо ми щось ухвалюємо, обмежуємо виробників у використанні фосфатів, то ми маємо дати їм натомість якісь бонуси. Щоб перехід на інше виробництво не вплинув на економіку підприємства, а звідти і на економіку України, бо всі вони – платники податків. Економічний потенціал України не повинен якимось чином постраждати від нових правил. Які бонуси ми можемо запропонувати? Наприклад, лібералізацію експорту, щоб вони мали стимули збільшувати продукцію для зарубіжного споживача. Держава має створити певні механізми для їхньої підтримки.

А чи готовий бізнес переорієнтуватися на виробництво безфосфатних миючих засобів?

Миючі засоби – це достатньо великі виробники. І на території України працюють представники іноземних компаній. Підприємства, що виробляють миючі засоби, в певний момент інвестували в цю справу, вони пройшли термін окупності і в них висока маржа. А зараз їм кажуть переорієнтуватися, і цей процес не буде легким – але держава допомагатиме. Їм потрібен буде певний період, за який вони прогнозують окупитися. Можливо, доведеться підвищити ціни на товар. Це виходить із економічної моделі компанії. Але це потреба сучасного світу, і ми маємо їй відповідати.

Як же ж тоді людей змусити купувати дорожчі безфосфатні засоби?

Потрібно підвищувати соціальні стандарти і екологічну свідомість людей. Наш Дніпро гине в зелені, гинуть його мешканці. Не забувайте, що майже 80% України живиться його водою. Це ж наше здоров’я в тому числі. До того ж варто подивитися на європейські країни, де безфосфатна культура вже давно стала нормою.

Який стан водойм на сьогодні?

Скоро ми це дізнаємось. З 7 по 15 жовтня в Україні спільно з міжнародними партнерами проходить скринінг Дніпра в межах імплементації водної ринкової директиви. По суті, ми проводимо в різних точках Дніпра аналіз на 10 тис. речовин, що перевищують гранично допустиму концентрацію.  Після цього, з урахуванням отриманих результатів, буде створено план управління річковим басейном Дніпра.

Якщо ми й надалі забруднюватимемо водойми, чи є взагалі загроза нестачі питної води?

На жаль, за останні роки концентрація фосфатів у воді зросла, а очисні споруди (у Києві це Бортницька станція аерації) недостатньо очищують воду та викидають її назад у Дніпро. Очисні споруди в Україні зазвичай були побудовані ще за радянських часів. А тому вони не забезпечують достатній рівень очищення при такому різноманітті миючих засобів і різних сполук в ньому, які ми сьогодні маємо. Щоб справлятися з усіма фосфатами та іншими речовинами, великі держави інвестують в очисні споруди мільярди. Німеччина за останнє десятиріччя інвестувала понад $150 млрд. А ми, на жаль, таких інвестицій поки не маємо. Тож потрібно терміново врегулювати це питання. Виробників – контролювати, споживачам – купувати безфосфатні засоби. Вода, що тече з вашого крану – вона з Дніпра. Тож в інтересах кожного з нас, щоб головна артерія країни була чистою та блакитною, а не зеленою.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Читайте також

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися