Олександр Маріковський: як очистити Україну від сміття
Україна потопає у відходах, що становлять загрозу нашому здоров’ю. Вирішити цю проблему має законопроект №2207-1-д «Про управління відходами». Профільний парламентський комітет на наступному засіданні має рекомендувати його Верховній Раді до першого читання.
Україна потопає у відходах, що становлять загрозу нашому здоров’ю. Вирішити цю проблему має законопроект №2207-1-д «Про управління відходами». Профільний парламентський комітет на наступному засіданні має рекомендувати його Верховній Раді до першого читання. Документ стимулюватиме бізнес створювати менше викидів, громадян – сортувати сміття, а місцеву владу – ефективно та безпечно утилізувати відходи. Як саме це відбуватиметься – розповідає Олександр Маріковський, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
В чому основна проблема зі сміттям в Україні?
Найбільша проблема – в нас 96% всього утвореного сміття йде на полігони і захоронюється там. А обладнаних полігонів в Україні дуже мало.
Обладнаних – це як?
За спеціальною технологією. Робиться котлован, він заливається певною речовиною, яка не дозволяє фільтрат пропускати вниз. Тобто це сертифікований об’єкт. В іншому випадку фільтрат потрапляє до ґрунтових вод і отруює їх. В більшості населених пунктів відходи просто звалюються на купу. Потім бульдозером трошки трамбують – і все, на цьому операція з управління відходами закінчується
Чому так відбувається?
Це корупційна історія, навіть мафіозна. На цьому дуже добре наживаються. По-перше, ті, хто перевозить таке сміття. А по-друге – хто захоронює, кому належать сміттєзвалища.
А кому вони належать?
Як правило, це приватні структури або якась кооперація з місцевими органами. В кожній області – своя мафія. Мешканці міст сплачують за вивезення відходів за певними тарифами. Але замість розробки нових методів управління відходами маємо просто купи сміття. Бо вивалити і закатати бульдозером – набагато дешевше, ніж переробити. Відповідно, ці структури отримують більше прибутку.
Можете назвати конкретні цифри?
Ми рахували дуже приблизно, що Київ і Київська область генерують 1 млрд грн щороку лише на захороненні. Така цифра ясно говорить, чому ті структури, які стоять за цим, не хочуть нічого міняти.
Ми говорили про побутові відходи, а яка ситуація з промисловими?
Дійсно, побутові відходи мають невеликий відсоток у загальному обсязі. А ще є промисловість: шахти, ТЕС, ТЕЦ. Їхні відходи, як правило, просто накопичуються десь на ґрунтах. Наприклад, на Трипільській ТЕС зараз у відкритому стані знаходиться 18 млн тонн золошлаків. І коли вони влітку підсихають, здіймається пилова буря, і весь цей пил літає містом. А він містить токсини, які не виводяться навіть із легень. І така історія в нас – скрізь. Тому що не запроваджено нормальну ієрархію поводження з відходами. Ми абсолютно не стимулюємо ринок переробки.
Законопроект 2207-1-д стимулюватиме переробку?
Він взагалі запроваджує ієрархію поводження з відходами, закладає її принципи. І перший принцип – навіть не переробка, а мінімізація створення відходів. Якщо можна не створювати якесь сміття – то маємо його не створювати.
Чим ми це стимулюємо? Тим, що забруднювач платить за свої викиди. Тобто виробник або імпортер продукції має сплачувати за те, що він виробив або ввіз потенційне сміття.
Зараз на полігонах нелегально, із ризиком для життя працюють групи людей, які просто вручну відбирають висококалорійні матеріали – маються на увазі горючі. Наприклад, пластик можна використовувати як паливний матеріал, перетворювати на електроенергію або тепло. А можна цей пластик перероблювати далі на інший пластик. Те ж саме – з картоном.
Ми хочемо зробити цю діяльність легальною та безпечною. Щоб приватні підприємства збирали пластик, картон і всі інші горючі, калорійні матеріали. Тоді 70% таких відходів взагалі не доїдуть до полігонів, а приватний бізнес заробить додаткові кошти.
Другий принцип – це роздільний збір за рахунок розширеної відповідальності виробника (РВВ). Це означає, що збирання, перевезення та оброблення таких відходів фінансуватиметься не за рахунок тарифу від населення, а за рахунок внесків від виробників або імпортерів цієї продукції. Без такого фінансування роздільний збір та переробка є збитковими.
Тобто, наприклад, виробники напоїв у пластикових пляшках будуть платити за збір таких пляшок?
Фактично вони мають самостійно збирати своє сміття. Ставити контейнери для таких відходів, заохочувати населення кидати пляшки саме в ці контейнери. Виробники певного виду продукції зможуть об’єднуватися в асоціації, створювати субпідрядні агенції, які займатимуться збором саме їхніх відходів. Бо якщо вони не зберуть певний відсоток своїх викидів, на них накладатимуться санкції.
Які функції покладає законопроект на місцеву владу?
Законопроектом запроваджується створення так званих муніципальних пунктів роздільного збирання. Багато хто бачив такі за кордоном. Там збирають два десятки найменувань відходів – від ртутних термометрів і банок з фарбами до корків від вина.
Такі пункти будуть створюватися в обов’язковому порядку в усіх територіальних громадах із чисельністю населення понад 25 тисяч осіб. Користування ними для населення буде включене у тариф на послуги з управління побутовими відходами. За створення пунктів відповідатимуть органи місцевого самоврядування, які зможуть залучати бізнес-структури на умовах державно-приватного партнерства.
Законопроект створює необхідні передумови для залучення інвестицій у галузь сміттєпереробки та побудови відповідної інфраструктури. Ми також закладаємо жорсткі вимоги з будівництва та експлуатації нових полігонів. А щоб відбити бажання скидати відходи «де прийдеться» – суттєво підвищуємо штрафи.
Промислові відходи теж регулюються цим законом?
Реформа, яку зараз ми започатковуємо, – досить складна і багатогранна. Ми зараз формуємо рамковий закон, де закладаємо принципи, що маємо використати в подальшому. Закон детально покриває муніципальні відходи. А щодо «тематичних» відходів – ми готуємо наступні законопроекти, які працюватимуть під цим рамковим.
Ви казали про «сміттєву мафію». Чи може вона завадити голосуванню за законопроект?
Вона вже це робила неодноразово. Верховна Рада минулого скликання двічі намагалася ставити у порядок денний законопроект щодо управління відходами – і двічі його провалювала. Ми зараз робимо наступну спробу, і завдяки тому, що в нас є сильна, монолітна влада, можемо сподіватися на результат.
У нас є спільна позиція і з урядом, і всередині комітету. Ми доопрацювали документ, спробували врахувати різні точки зору – але разом із тим відбитися від тієї самої мафії, яка вставляє палки в колеса. Я впевнений, що ми подолаємо спротив, і у нас буде підтримка сесійної зали – причому не лише фракції «Слуга Народу».
Коли ви розраховуєте ухвалити законопроект в цілому?
Сподіваюся, це відбудеться восени 2020 року.