Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Олександр Корнієнко про підсумки року, пріоритети на 2022-й та реформування парламенту

Олександр Корнієнко про підсумки року, пріоритети на 2022-й та реформування парламенту

Чи ефективно працювала Верховна Рада цьогоріч? Які законопроєкти депутати мають розглянути в першу чергу з початком нової сесії? Наскільки може затягнутися парламентська реформа? Про це розповів перший заступник спікера Верховної Ради України Олександр Корнієнко.

Парламентський рік 2021 був досить насиченим. Як ви оцінюєте ефективність роботи Ради?

Оцінюю досить високо, адже за рік Верховна Рада встигла багато. Ми завершили земельну реформу, почали податкову амністію, запровадили режим paperless та цифровізацію всіх публічних послуг. Українці вже використовують електронний паспорт та ще багато можливостей у застосунку «Дія».

Якщо казати про бізнес, то він цьогоріч отримав від парламенту гарантії державної підтримки великих інвестицій (закон про інвестнянь), стимули для розвитку індустріальних парків, локалізацію під час публічних закупівель в машинобудуванні.

Водночас Верховна Рада суттєво посилила обороноздатність, ухваливши закони про територіальну оборону, збільшення чисельності Збройних Сил та запустивши реформу «Укроборонпрому».

А ще парламент зробив перший крок до антиолігархічної реформи. І наслідки ми побачили вже на наступний день після того, як Президент підписав закон про олігархів: людина, яка на 100% підпадає під визначення олігарх, позбулася телеканалів. Ось приклад того, як ця реформа змінить політичний ландшафт в Україні.

Це лише частина з багатьох ухвалених законопроєктів, які продовжують та починають системні реформи в країні.

Що з важливого не вдалося ухвалити?

Треба визнати, що такі законопроєкти є, причому вони дуже різні. Це як великі дискусійні ініціативи, як закон про столицю, так і максимально зрозумілі та точкові, як закон про неоподаткування посилок із зарубіжних інтернет-магазинів вартістю до 150 євро.

До речі, на останньому пленарному тижні банально не вистачило часу розглянути ці посилки, бо опозиції було цікавіше декілька годин обговорювати роботу оновленого телеканалу «Рада», ніж зробити під новорічні свята подарунок людям, які змогли б щось замовити з- за кордону, не переплачуючи податки.

Є надія, що ці законопроєкти все ж таки розглянуть у 2022-му?

Так, звісно. Але насамперед парламент має сконцентруватися на найважливіших ініціативах – це першочергові проєкти законів, які вже ухвалені у першому читанні або готові до розгляду в сесійній залі.

Які з них найактуальніші?

Я дуже сподіваюся, що в січні парламент почне розглядати пакет законопроєктів про пенсійну реформу. Другий рівень пенсійного забезпечення має стартувати у 2023 році, тому потрібна політична воля та згуртованість усіх фракцій і груп, щоб розпочати цей процес.

Також на початку наступної сесії варто було б почати розглядати й підтримати важливі президентські ініціативи – про економічний паспорт українця та множинне громадянство. Причому зволікати з ухваленням законопроєкту про економічний паспорт не можна, бо у 2023 році маємо запустити Фонд майбутніх поколінь, в якому накопичуватимуться кошти для дітей.

Велика податкова реформа – ще одне першочергове завдання для парламенту. Вона має запрацювати у 2023 році й дозволить знизити податки з доходів фізичних і юридичних осіб та запровадити податок на виведений капітал. Законопроєкт найближчим часом зареєструють, а ухвалити його можуть навесні.

Сподіваюся, що на наступній сесії ми почнемо розглядати у другому читанні законопроєкт про реформу СБУ. Вона має стати спецслужбою, яка передусім зосереджена на контррозвідці, боротьбі з тероризмом та захисті державної таємниці. Треба позбавити СБУ невластивих їй економічних функцій та важелів впливу на бізнес. Врешті це ще й наші зобов’язання перед міжнародними партнерами.

І звісно ж, зміни до Конституції в частині децентралізації – парламент має почати розгляд цього законопроєкту. Його обговорювали два роки, а ключові позиції узгодили з асоціаціями місцевого самоврядування. Орієнтовно оновлений текст зареєструють на початку сьомої сесії та спрямують на експертизу до Конституційного Суду. Час вже закріпити в Конституції реформу децентралізації.

На якому етапі зараз цей процес?

Зараз над змінами до Конституції у частині децентралізації працює міжкомітетська робоча група. Треба обговорити ключові політичні питання, які ще залишилися – статус самоврядування й формування нагляду. Зокрема, як призначається префект, як він працює та звітує.

Та децентралізація – це не тільки зміни до Конституції. Ми працюємо над змінами у сфері місцевого самоврядування. Треба нарешті розподілити повноваження, виписати їх, зрозуміти, які з них отримає місцева влада та за що відповідатиме.

Є порозуміння з представниками місцевого самоврядування з цього приводу?

Думаю, проблем із цим не виникне, бо сьогодні парламент та місцеві влади нормально співпрацюють. Саме тому держбюджет на 2022 рік – це бюджет громад.

До того ж у нас є ідея оновити роботу консультативної дорадчої ради представників місцевого самоврядування при спікері парламенту. Хочемо, щоб представники місцевої влади тісно співпрацювали з тими комітетами, з якими у них перетинаються інтереси, – з бюджетним, податковим, правоохоронним. Тобто з тими, де час від часу виникають дискусії з приводу законопроєктів, які торкаються інтересів місцевого самоврядування.

Ви анонсували й інші зміни у роботі парламенту та його реформу. Щось вже вдалося зробити?

Робоча група з питань реформи Верховної Ради вже напрацьовує конкретні пропозиції, як підвищити ефективність парламенту.

Одна з найактуальніших проблем – це діджиталізація, оскільки з початком 7-ї сесії парламент має повністю перейти на режим безпаперової діяльності. Але є комітети, у яких це все ще складно запровадити, зокрема через поправковий спам. Тож зараз будемо вирішувати, що із цим робити.

Окрім того, ми хочемо вивести комунікацію між парламентом та громадянським суспільством на якісно новий рівень. Зокрема, у Верховної Ради з’явиться новий сайт та застосунок для мобільних пристроїв. У ньому можна буде позначати законопроєкти, які цікавлять, та отримувати у месенджері або на електронну пошту інформацію, коли та як вони проходитимуть розгляд у профільних комітетах і коли їх виносять на розгляд парламенту.

На це не треба якихось додаткових величезних коштів, достатньо просто оптимізувати бюджет Верховної Ради.

Водночас ми напрацьовуємо й зміни до регламенту Верховної Ради, це досить великий обсяг роботи. Насамперед треба вдосконалити підходи до розробки законопроєктів. Ми плануємо створити парламентську дослідницьку службу, аналогічні структури працюють у парламентах багатьох країн.

Ця служба допоможе депутатам проводити експертизу, аналізувати дані, щоб створювати якісні проєкти законів.

Депутати час від часу потрапляють в скандали, навіть влаштовують бійки прямо в сесійній залі. Що робитимете з цим?

Депутатська етика – окрема проблема, яка вже давно потребує розв’язання. Я переконаний, що у парламенті має працювати фільтр порушення елементарних правил поведінки, зокрема під час депутатських звернень. До речі, представники всіх фракцій погоджуються, що процедуру депутатських звернень треба реформувати.

Згоди поки що немає у питанні, коли саме мають запрацювати зміни регламенту. Опозиція вважає, що вони мають набрати чинності у Верховній Раді наступного скликання, монобільшість впевнена, що працювати за оновленим регламентом можна вже у цьому скликанні. З цього приводу будемо ще дискутувати.

За вашою оцінкою, скільки часу знадобиться, щоб повністю реформувати роботу парламенту?

Зараз складно назвати якісь конкретні терміни, особливо після того, як я побачив роботу Верховної Ради зсередини – не як депутат, а як перший віцеспікер.

Наприклад, є якась проблема, яка здається дрібницею, і на її розв’язання потрібно 5 хвилин. А коли берешся за неї, розумієш всю складність бюрократичної машини парламенту та витрачаєш на цю, здавалося б, дрібницю пів дня.

Але я сподіваюся, що ця спроба реформувати Верховну Раду врешті буде успішною і завершиться ще до кінця нашої каденції.

Заради реформи парламенту ви навіть склали повноваження голови політичної партії «Слуга Народу». Але майже два з половиною роки очілювали її. Можете проаналізувати, якою ви залишили партію вашій наступниці Олені Шуляк?

Подивимося на цифри. На середину каденції Верховної Ради IX скликання команда «Слуги Народу» виконала 42% передвиборчої програми – 31 обіцянка з 74. Майже стільки у процесі виконання. Думаю, жодна партія за всю історію незалежності не досягла таких результатів.

Саме «Слуга Народу» ініціювала кардинальні зміни у країні: народних депутатів позбавили недоторканності, повернули покарання за незаконне збагачення, селяни отримали право розпоряджатися власною землею, а олігархічна політика, яка формувалася 30 років, зазнала потужного удару.

Власне, завдяки цим та низці інших реформ люди побачили, як країна реально змінюється, тому на місцевих виборах 2020 року партія отримала понад 6 тис. мандатів – перше місце за сумарною кількістю. Представниками «Слуги Народу» є понад 200 голів громад, голів обласних та районних рад. Фактично навколо всіх цих людей вибудовується регіональна партійна структура, а офіси партії відкриті або відкриваються в кожному обласному та районному центрі.

Я вважаю, що для партії, якої ще два з половиною роки тому взагалі не існувало, це добрий результат. Але завжди хочеться більшого. Ще залишається чималий список реформ, які команда «Слуги Народу» планує втілити.

Для цього потрібні нові підходи, нова якість роботи, нові люди. Тому і партія має оновитися з точки зору кадрів та внутрішніх процедур. Але зараз цим вже займається Олена Шуляк. Вона – одна з найактивніших представників команди, справжній боєць, досвідчений управлінець. До того ж вона вже домоглася ухвалення низки важливих реформ та ініціатив. І я впевнений, що у неї все вийде.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy