Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Олександр Федієнко: важливо не лише провести інтернет в ОТГ, а й навчити ним користуватися

Олександр Федієнко: важливо не лише провести інтернет в ОТГ, а й навчити ним користуватися

Для чого максимально занурювати населення в цифровий простір? Чому раніше держава не займалася масштабною цифровізацією? Наскільки важливий проєкт інтернет-субвенції для села? Як має проходити підключення села до інтернету? Які наразі ініціативи існують у парламенті щодо цифровій трансформації держави? Про це розповів заступник голови Комітету цифрової трансформації Олександр Федієнко.

Один із курсів держави – масштабна цифровізація. Розкажіть, будь ласка, про плани підключення громад до інтернету.

Як на мене, важливо наше населення максимально занурити в цифровий простір і в цифрові сервіси.

Завдання держави – наблизити громади та суспільство до цифрової економіки, цифрових послуг та цифрових сервісів, які можна отримати, не виходячи з помешкання. Це пришвидшить розвиток самих громад, а отже – і держави. Адже прогрес неможливий, якщо жити у ХХ столітті, коли великі міста вже у ХХІ.

Зараз 3 млн людей живуть у селах, де підключення до оптичного інтернету взагалі відсутнє. Його немає і у 40% українських шкіл, 90% бібліотек та 40% лікарень.

За різними даними, збільшення цифровізації української економіки та суспільства на 1% може призвести до зростання ВВП України на 0,42%.

Цифровізація особливо важлива для сіл, адже одна з проблем – доступність до державних сервісів і послуг. Коли людині потрібно подолати десятки кілометрів у райцентр, щоб спочатку замовити довідку, а через місяць отримати її. Онлайн – все змінює.

Уявімо, що селянин отримав зарплату на банківський рахунок. Її одразу ж можна використати для купівлі та доставки необхідних сільгосптоварів, техніки. Все це можна робити онлайн, і людина не витрачає час. Його можна використати більш корисно. Наприклад, для вивчення програм чи читання у цифрових бібілотеках.

Також людей варто стимулювати користуватися цими сервісами. Як це можна зробити? Наприклад, визначити, що паперова довідка має певну вартість, а цифрова – 0 грн.

Таким шляхом йдуть певні банки. А у деяких медичних центрах можна записатися на візит онлайн та сплатити послугу – і ви гарантовано зможете здати аналізи поза чергою.

Нам потрібно три механізми: навчання, преференції онлайновим перед офлайновими і, звісно, цифрова інфраструктура, проведення інтернету в ОТГ, де є попит на це. Або формувати цей попит.

Чи достатньо лише провести інтернет у громади, щоб «оцифрувати» населення?

Важливо і навчити населення користуватися цими цифровими сервісами. Для цього має бути державна програма.

Наскільки я знаю, цим питанням займається Мінцифра, випускаючи спеціальні відео.

Думаю, цього поки замало – потрібно запроваджувати точкові програми на рівні ОТГ для цифрового навчання свого населення. Це буде схоже, як в ОТГ працюють школи. Громади створюють навчальні заклади, забезпечуючи їх всім необхідним, а Міносвіти лише створює програму навчання та стратегію щодо освіти.

Але на це має бути воля голів громад. Я знаю деякі ОТГ з прогресивними головами. Вони вже почали на місцевому рівні запроваджувати програми навчання цифровим навичкам.

Чому раніше держава цим не займалася?

Просто фізично не було людей, які були б фанатами цієї справи. Про це всі багато казали, але ніхто не знав, з якого боку підійти.

Так склалося, що в цьому парламенті та уряді зібралися прогресивні люди зі сфери ІТ та телекому. Вони розуміють це питання не лише з технічної точки зору, а й з практичної.

У певний час зібралася прогресивна синергетична маса фахових людей – і виникло Міністерство цифрової трансформації. Ідеї про такий центральний орган виконавчої влади були і раніше, але далі слайдів ніколи не доходило.

Важливо, що на цифрову трансформацію є політична воля. За всі роки тільки нинішній Президент розуміє, що майбутнє – за цифровізацією.

Не забуваймо, що цифровізація – це ще елемент прозорості. Якщо маємо бюрократичну систему, де є можливість щось приховати, ймовірність корупції там сягатиме 100%. Коли всі процеси публічні, до них залучений «машинний інтелект», не потрібно бігати за чиновниками і класти їм гроші в кишеню. Тому, я так думаю, попередня влада просто не хотіла, щоб корупція зменшувалася.

Чому цим має займатися держава, а не влада на місцях? Адже у нас пройшла реформа децентралізації.

Коли ми говоримо про цифровий простір, все повинно бути уніфіковано. Уніфікація закладається на підставі нормативних документів уряду та парламенту, а вже далі їх виконують на місцевому рівні. А це якраз  і відбувається відповідно до централізовано закладених правил, а не відповідно до своїх фантазій.

Чому? Наприклад, мерія міста Борисполя зробила свій інформаційний ресурс, який ніяким чином не пов’язаний з інформацінйим ресурсом мерії міста Броварів. І таких неінтегрованих цифрових платформ по країні – безліч.

За таким же принципом існує, наприклад, шкільна система. Навчальні заклади формують ОТГ, забезпечуючи їх усім необхідним. А держава – Міносвіти – створює програму навчання, стратегію щодо освіти.

Наскільки рентабельно державі проводити інтернет в громади?

Монетизація проявлятиметься у зростанні прогресивності населення. А це, у свою чергу, позитивно вплине на економіку. Повторюсь, збільшення цифровізації української економіки та суспільства на 1% може призвести до зростання ВВП України на 0,42%.

Яка ситуація у класичній економіці: люди працюють на підприємстві, отримують зарплату та витрачають ті ж кошти всередині того ж міста, де це підприємство розташоване. Це – колообіг коштів.

При цифровізації економіки людина може працювати дизайнером чи консультантом у коллцентрі, отримувати гроші ззовні, а витрачати – у своєму місті. Тобто кількість можливих джерел заробітку збільшується. І у такому випадку навіть пандемія не буде перепоною.

Які громади потрібно першочергово інтернетизувати?

Пріоритетністю повинні займатися фахівці. Вони мають розподілити села на три умовні категорії: А) жителі вже готові до роботи з цифровими застосунками, вони більш-менш обізнані у цьому, але у селі ще немає інтернету; Б) місцевих треба ще навчати, але також немає інтернету; в) вимираюче село, у яких відсутні будь-які перспективи.

У такій моделі пріоритет потрібно віддавати селам категорії А, потім – Б. Якщо ж село вимираюче, у якому залишилося декілька десятків будівель з невеликою кількістю населення, то проведення інтернету туди – це, на жаль, будуть лише дарма витрачені кошти.

Але, звісно, жителів таких сіл не можна кидати напризволяще. Тому декілька разів на тиждень до них повинно приїжджати авто, які можуть надавати цифрові послуги. Таку ідею можна реалізувати на базі тієї ж Укрпошти.

Мінцифри запустило інтернет-субвенції для громад. Як ви можете оцінити такий проєкт?

Це – класичний світовий формат, коли держава з бізнесом дбають про проникнення цифрових технологій до своїх громадян. Просто раніше цим ніхто не займався або гроші просто розпилювали.

За планом, до кінця року оптичний інтернет проведуть до понад 6 тис. соціальних об’єктів у 3 тис. сіл. Завдяки цьому мешканці громад зможуть підключити інтернет і для себе. Таким чином доступ до мережі загалом можуть отримати понад 1 млн українців.

Впевнений, що Мінцифри фахово займається цим проєктом, і з їхнього боку не буде порушень. Але вважаю, що в подальшому потрібно буде перевірити, чи не підключила якась громада собі інтернет, наприклад, за 100 тис. грн, коли ринкова вартість – 10 тис. грн.

Перевірка буде точкова. Наш комітет же орієнтується у цьому питанні: ми проаналізуємо всі тендери. І якщо якісь з них будуть сумнівними, ми звертатимемося до Мінцифри.

Які критерії оцінки успішності цього проєкту?

Критерій може бути тільки один – це зростання наявності населення в цифровому просторі України в тих чи інших сервісах. Для цього є відповідні метрики. До прикладу, практично всі банки вміють вимірювати своїх абонентів.

Всі цифрові платформи вміють вимірювати так зване проникнення своїх користувачів. І через рік буде більш-менш зрозуміло, чи відбулося зростання і яке саме. Чи навпаки – зниження.

Наразі проникнення українців в цифровий світ складає десь 63%. Якщо за рік зростання буде бодай на 1-2% – це вже буде круто. Це стосується всіх соціальних мереж, поштових систем.

Які зараз у парламенті головні ініціативи щодо цифровій трансформації?

Не чекаючи моменту, коли населення максимально потрапить до кіберпростору, ми повинні вже подумати про кіберзахист. Потрібно доопрацьовувати та удосконалювати чинне законодавство, а також розробляти нове.

Наш комітет розробляє законопроєкт про кібербезпеку, про критичні інфраструктури. Це – велика реформа, але вона буде дуже тривалою. Поки про деталі говорити зарано. Але головна наша ідея –  захистити будь-якого суб’єкта в кіберпросторі. Адже ми повинні дбати про своє населення.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Віктор
Віктор
4 місяців тому

Дуже актуально та для людей. Підтримую кожну тезу!

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy