Олег Бондаренко: Чиста питна вода з крана: міф чи реальність

В Україні 99% міст, 90% селищ міського типу та 30% сільських населених пунктів забезпечено централізованим водопостачанням. Та в цілому лише 69% населення мають до нього доступ, і тільки для 48% доступна система каналізації, тобто водовідведення. При цьому існуючу інфраструктуру збудовано у 1950-70-х роках, вона застаріла й значною мірою зношена – понад 30% водогонів, мереж водовідведення, насосних агрегатів перебувають в аварійному стані. Ну й найбільша проблема – майже 270 тисяч людей у дев’яти областях України й досі отримують привозну воду за графіком. І це в європейській країні в ХХІ сторіччі.

При цьому держава досі вирішувала проблему неефективно. Формально на її вирішення було націлено попередню програму «Питна вода України» на 2011-2020 роки. Фактично ж виконання відбувалося лише у 2011-12 та 2018 роках. Тож не дивно, що заплановане програмою було виконане тільки на 13% – по суті, це провал програми. Ми повинні врахувати цей досвід при реалізації нових планів; усвідомлення потреби змінювати існуючий стан є і в  уряді, значну підтримку програми демонструє і парламент: у першому читанні законопроєкт підтримали 328 народних депутатів.

Програмою «Питна вода України» на 2022–2026 роки передбачено будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт водопровідних мереж та мереж водовідведення, станцій очищення питної води та стоків, створення та належне оснащення лабораторій контролю якості питної води та стічних вод. Понад 1700 регіональних інфраструктурних проєктів заплановано реалізувати протягом цих п’яти років. Програма має всі підстави стати частиною «Великого будівництва».

Для ефективної реалізації програми нам потрібні дві речі: перше – у регіонів мають бути готові плани щодо необхідних інфраструктурних покращень, проєктно- конструкторська документація до них, тобто, щоб було ЩО фінансувати; друге – треба, аби було ЧИМ фінансувати.

Відсутність належного фінансового забезпечення в минулому вже спричинило згаданий вище провал попередньої програми. Нинішній п’ятирічний законопроєкт передбачає виділення близько 17 млрд грн бюджетних коштів.

 Вчора Верховною Радою України було ухвалено Державний бюджет України на 2022 рік, де передбачено фінансування Загальнодержавної цільової соціальної програми «Питна вода України» обсягом один мільярд гривень на наступний рік. Зважаючи на стан системи водопостачання та водовідведення в країні, ця сума не є достатньою для значних змін, але дає можливість розпочати фінансування декількох об’єктів по всій країні. Спільна, швидка та злагоджена робота центральної влади та громад з реалізації програми може стати запорукою додаткового фінансування ще в 2022 році та закладення більших коштів в бюджетах наступних років.

Програмою передбачено, що протягом п’яти років частка населення, що має доступ до централізованого водовідведення, зросте до 53%, а централізоване водопостачання охоплюватиме 70% людей. Важливо, що близько 10% бюджету програми планується спрямувати на території Сходу країни, що постраждали від російської агресії та потребують значних вкладень в інфраструктуру.

Наголошую на ще одній важливій супутній перевазі належного виконання програми. Що більше людей матимуть вдома якісну питну воду, то більше ми відмовлятимемося від бутильованої, відповідно, і від пластикових пляшок. А відмова від пластику одноразового використання  – це один із важливих напрямків нашої боротьби за чисте довкілля. Зокрема, наразі на розгляді в парламенті перебуває законопроєкт №6077, що передбачає заборону ввезення та обігу в Україні певних видів одноразового пластику. Запропоновані положення цілком відповідають практиці Європейського Союзу.

Програма «Питна вода України» є необхідною і в умовах застарілої нормативно-правової бази, відповідно до якої здійснюють нині свою діяльність підприємства централізованого водопостачання та водовідведення. З іншого боку, модернізація інфраструктури має зробити реальною реалізацію стратегічних завдань, які містить Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Насамперед, це імплементація та виконання положень Директиви № 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною, та Директиви № 91/271/ЄЕС про очистку міських стічних вод, з усіма доповненнями до них.

У країнах Європейського Союзу в переважній більшості випадків можна без побоювань пити воду з-під крану. Це результат належної підтримки інфраструктури й високих законодавчих стандартів, яких неухильно дотримуються. Давайте досягнемо такого результату і в Україні завдяки реалізації програми «Питна вода України»!