У світі набирає обертів новий напрям державної політики — регулювання цифрового середовища для захисту дітей. У різних країнах розгортається серйозна дискусія про те, чи потрібно обмежувати доступ підлітків до соціальних мереж. Причина — дедалі більше занепокоєння впливом цифрового середовища на розвиток, психічне здоров’я та безпеку підростаючого покоління.
У 2025 році Австралія стала першою країною у світі, де запрацював закон про заборону соціальних мереж для дітей віком до 16 років. Аналогічні кроки наразі розглядають у Франції, Польщі, Німеччині, Данії, Португалії, Фінляндії, окремих штатах США та інших державах. Європарламент також рекомендував встановити мінімальний вік доступу на рівні 16 років.
Результати численних міжнародних наукових досліджень свідчать про прямий зв’язок між надмірним перебуванням у соцмережах і такими проблемами у підлітків, як депресія, тривожність, розлади сну, кібербулінг і занижена самооцінка. Крім того, алгоритми платформ часто підштовхують дітей до небезпечного контенту вже за кілька хвилин після реєстрації.
Для України важливим є й безпековий аспект. За даними Офісу Генпрокурора, кількість злочинів неповнолітніх проти національної безпеки за останні три роки зросла у 43 рази — з 3-х випадків у 2022 році до 130-ти у 2025 році. Одним із каналів вербування підлітків залишаються соціальні мережі, зокрема Telegram і TikTok. Крім того, під час війни ворог може використовувати соцмережі для пропаганди, дезінформації, маніпуляцій та психологічного впливу.
Як зазначила народна депутатка від «Слуги Народу», голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина, в Україні поки що відсутнє спеціальне законодавство щодо вікових обмежень доступу до соціальних мереж.
Водночас український контекст має свої особливості: значну кількість внутрішньо переміщених дітей, велику частину школярів, які перебувають за кордоном, а також необхідність зберігати доступ до інформації в умовах інформаційної війни. За словами депутатки, будь-які рішення потребують ретельного аналізу та адаптації до українських реалій, оскільки думки в суспільстві суттєво різняться.
«Нещодавно я провела опитування у своїх соціальних мережах щодо можливих обмежень для підлітків. Результати показали, що частина людей підтримує більш жорсткі правила, вважаючи їх необхідними для захисту дітей. Інші переконані, що заборони можуть бути неефективними або навіть створювати нові ризики», — розповіла парламентарка.
Вона додала, що рішення має бути комплексним: батьки, держава та цифрові платформи повинні працювати разом, забезпечуючи безпеку дітей і водночас поважаючи їхню свободу.
«У будь-якій галузі повна заборона завжди викликає несприйняття, і люди починають шукати способи її обійти. Саме тому Україні важливо не просто реагувати на глобальні тренди, а сформувати власну модель захисту дітей у цифровому середовищі, засновану на дослідженнях, експертній дискусії та відповідальній державній політиці», — наголосила народна депутатка.
Для пошуку оптимального механізму парламентарка ініціювала спеціальне дослідження через Дослідницьку службу Верховної Ради. Воно дасть змогу проаналізувати, як діти користуються соцмережами, які виклики це створює та які заходи допоможуть ефективно їх захистити.
«Нам потрібно сформувати власну стратегію, яка враховуватиме потреби дітей, сучасні виклики цифрового середовища та реалії саме в Україні. Адже в центрі цієї дискусії — не лише соціальні мережі. У центрі — безпека та здоровий розвиток наших дітей у цифровому світі», — резюмувала Юлія Гришина.