Новий парламентський етикет: у Раді розповіли про необхідні зміни у фінансуванні політичних партій і потребу в етичному кодексі

Дорожня карта розвитку демократичних інституцій, якою Україна рухається в межах євроінтеграційного курсу, вимагає від парламенту ухвалення нового законодавства щодо фінансування політичних партій, перегляду процедур ухвалення євроінтеграційних законів, ухвалення та імплементацію закону про лобіювання, запровадження етичного кодексу народного депутата, а також зміни до закону про публічні консультації – обовʼязковість їхнього поширення на народних депутатів. 

Про це під час форуму «Крізь реформи до зірок», організованому Центром політико-правових реформ та Коаліцією «Реанімаційний Пакет Реформ», повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

За її словами, у дорожній карті є конкретні індикатори, які стосуються діяльності Верховної Ради. Перше – питання фінансування, пов’язаного з політичними партіями. Йдеться про виборчі фонди і про те, як привести українське законодавство у відповідність до стандартів Венеційської комісії та ОБСЄ. При цьому нардепка зазначила, що є побоювання стосовно швидкого ухвалення відповідного законодавства, однак ця швидкість обґрунтована: Україна вже мала негативний досвід роботи проросійських політичних сил, і тепер вкрай важливо зробити фінансування прозорим і контрольованим.

«Ми вже маємо працюючу систему PolitData, яка дозволяє бачити витрати партій, що фінансуються з бюджету. Але ця система буде вдосконалена – прозорість і підзвітність стануть ключовими індикаторами. Робота над системним удосконаленням звітності триватиме, і парламент планує створити більш ефективні інструменти доступу до інформації про партії», – зазначила Шуляк.

Вона додала, що на третій квартал 2027 року також заплановано не лише ухвалення, а й імплементація закону про лобіювання – надважливий крок до чесної взаємодії між парламентом, бізнесом і державою. Йдеться про створення реєстру лобістів, цифрових інструментів для відстеження ініціатив, повної відкритості – хто, з якою ідеєю, коли і до кого звертався, і яка потенційна вартість реалізації ініціативи для держави.

«Крім цього, в дорожній карті чітко виписане завдання для парламенту щодо доброчесності – зокрема, ухвалення етичного кодексу народного депутата. За шість років ми цього так і не зробили, але тепер маємо чіткий стимул це змінити. Відповідні дискусії тривають, але тепер є політична воля виконати те, що давно є вимогою і міжнародних партнерів, і суспільства», – зауважила Шуляк.

Парламентарка також зазначила, що планується і перегляд процедури ухвалення євроінтеграційних законів. Сьогодні в порядку денному вони мають прапорець ЄС, але це замало. Потрібні кроки, щоб позбутися поправочного спаму і блокувань. Йдеться про створення більш ефективної законодавчої процедури, яка не дозволить політичним силам гальмувати ухвалення критично важливих рішень.

«Водночас має бути змінений і формат звітування Кабміну в парламенті. П’ятничних виступів явно недостатньо. Має бути інша процедура, яка дасть інші результати, механізми взаємодії між урядом, парламентом і громадянами мають оновитися, щоби забезпечити реальну, а не формальну підзвітність», – наголосила Олена Шуляк.

За її словами, 2027 рік стоїть дедлайном для внесення змін до закону про публічні консультації. Зараз обовʼязковість проведення публічних консультацій не поширюється на народних депутатів, хоча вона і була прописана в базовому законопроєкті. Зміни, пояснила Шуляк, мають стосуватися прописаної процедури консультацій із громадськістю щодо депутатських ініціатив, у тому числі альтернативних законопроєктів. Очікується створення онлайн-платформи, яка стане простором для реальних, а не формальних обговорень.

«Ми вже ведемо консультації з Мінцифрою – це буде велика платформа, на якій відбуватиметься робота між громадянами, парламентом і урядом. Ми хочемо, щоб конструктивні рішення були обов’язково враховані», – сказала Шуляк.

Окремим блоком у дорожній карті, акцентувала вона, визначено завдання щодо повернення публічного управління на деокуповані території та перехід від військових адміністрацій до цивільних.

«Парламент готовий працювати 24/7, і ми це вже показуємо. Наша мета – наблизити Україну до повноцінного членства в Європейському Союзі. А Єврокомісія неодноразово визнавала: розширення ЄС – це не лише інтеграція, а й безпека та стабільність у всій Європі», – підсумувала Олена Шуляк.