Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Нові прихильники Кримської платформи та засудження брязкання зброєю з боку РФ: чого досягла Україна на сесії ПАРЄ

Нові прихильники Кримської платформи та засудження брязкання зброєю з боку РФ: чого досягла Україна на сесії ПАРЄ

Які результати роботи української делегації у весняній сесії ПАРЄ? Хто з членів Парламентської асамблеї підтримав Кримську платформу? Як члени нашої делегації відстоювали Україну на фоні концентрації російських військ біля кордонів? Детальніше – у нашому дайджесті.

Марія Мезенцева, керівник постійної делегації ВР у Парламентській асамблеї Ради Європи

Підсумки весняної сесії ПАРЄ 2021 року. Ця сесія видалась напрочуд багатою на події!

1️. Ми зустрілись з турецькою, польською, шведською делегаціями для координації питань порядку денного сесії.

2. Ми ініціювали просування та широку підтримку заяви, а також письмової декларації голови литовської делегації пана Зінгерса про ескалацію конфлікту на українсько-російському кордоні.

3. З багатьма громадськими організаціями запланували поширення якомога повнішої інформації про українсько-російську війну на теренах ПАРЄ. Сподіваємося, у червні карантинні умови дозволять реалізувати відповідні заходи.

4. Ми зібрали нові підписи під ініціативою створення групи Кримської платформи (КП) – долучилися парламентарі Італії та Молдови. Також представники ще декількох країн дуже зацікавилися, тому очікуємо підписи французької, німецької та шведської делегацій. Нагадую, заяву по КП вже підписали Туреччина, Литва, Польща, Іспанія.

5. Саме наша делегація подала важливі поправки до резолюції за результатами дебатів про Олексія Навального, а саме – що його лікували в Німеччині не від серйозного захворювання, а від можливого отруєння хімічною зброєю. Рішення більшості асамблеї було не враховувати цей факт і отримати розлогу доповідь щодо отруєння в червні. Під час дебатів ми змогли розказати про українських бранців Кремля на окупованих територіях.

6. Наша делегація зуміла провести усі необхідні правки до резолюції по Білорусі.

Розпочинаємо весняну сесію ПАРЄ у Страсбурзі із онлайн-зустрічі з польською делегацією. Зараз буде засідання політичних груп (як у нас у парламенті – фракцій), на якій я як членкиня групи Європейської народної партії та колеги з делегації в своїх групах будемо піднімати такі питання: збільшення кількості російських військ на кордоні з Україною, ініціатива Кримська платформа, а також запрошення представників кожної з політичних груп ПАРЄ до України для ознайомчого візиту, в т. ч. на Схід України.

У перерві між частинами пленарного засідання ПАРЄ провели робочу зустріч з виконавчим секретарем Групи Помпіду Денисом Хубером. Ми обговорили важливість ратифікації угоди про приєднання до Групи Помпіду та політику України у сфері протидії поширення та торгівлі наркотиками.

Набуття Україною членства у Групі Помпіду відкриє додаткові можливості для залучення міжнародної технічної допомоги, вивчення та запровадження міжнародного досвіду у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, дасть право Україні брати безпосередню участь у роботі спеціалізованих груп і мереж щодо запобігання наркотрафіку. Також це сприятиме започаткуванню та реалізації в Україні пілотних проектів з профілактики наркоманії, лікування та реабілітації наркозалежних, отриманню в постійному режимі інформації щодо наркозагроз, тенденцій поширення наркотрафіку і споживання наркотиків.

Розпочалася весняна сесія ПАРЄ, де від імені делегації я мала нагоду наголосити, що наразі кордони України оточують близько 100 тисяч російських військових, постійно порушується режим припинення вогню на Донбасі. І це не лише загроза українській території, українській незалежності – це загроза Раді Європи і правам людини. Як і обіцяли вчора, публікуємо спільну заяву парламентарів ПАРЄ з національних делегацій Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Швеції, Грузії, Румунії, Азербайджану і, звісно, України!

У Страсбурзі українська делегація зустрілася з комісаром Ради Європи з прав людини Дунею Міятович. Пані Комісар з прав людини коротко розказала про свій візит до України і свої враження. Ми домовились працювати над можливим візитом пані комісара на тимчасово окуповані українські території – це стане сильним сигналом для усієї правозахисної спільноти! Ми домовились про співробітництво, наша делегація продовжуватиме інформувати комісара про ситуацію з правами людини на окупованих територіях.

Марина Бардіна, член постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи

Класична поведінка російської делегації: довго виступали на захист прав національних меншин, а точніше – поширювали дезінформацію про утиски російської мови в Україні, але в результаті голосували проти резолюції. Ми ж підтримали резолюцію, в якій вкотре йдеться про факт російської агресії проти України та незаконну окупацію Криму.

ПАРЄ засудило події в Білорусі. Поки Путін у своєму посланні до Федеральних зборів заявляє, що «колективний Захід» не реагує на ситуацію в Білорусі, у ПАРЄ проголосували дві резолюції. Ця позиція збігається з позицією України щодо подій у Білорусі. Вважаю, що українські парламентарі у своїх діях мають розділяти ці переконання.

Євгенія Кравчук, заступник члена постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи

ALDE (Альянс лібералів і демократів за Європу) закликали РФ припинити агресію проти України. Політична група у ПАРЄ, у якій я маю честь бути віцепрезиденткою, сьогодні опублікувала заяву про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України й закликала Росію припинити агресивні дії.

Дякую колегам за підтримку й розуміння. Окрема заява політичної групи в ПАРЄ свідчить про те, що конфлікт в Україні й безпекові питання поряд із нашими кордонами залишаються у фокусі уваги європейських інституцій.

Розпочався 3️-й день весняної сесії ПАРЄ. Вже відбулася зустріч групи АЛДЄ з генеральною секретаркою Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич. Мені вдалося поставити запитання щодо пріоритетів Ради Європи на найближчий час. Висловила сподівання, що питання України, а особливо питання порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях буде залишатися у фокусі роботи інституції. Пані Пейчинович-Бурич відповіла ствердно та окремо зауважила про важливість у цьому контексті питання Криму.

4️-й і завершальний день весняної сесії ПАРЄ. Щойно, за результатами термінових дебатів, проголосували резолюцію «Арешт і затримання Олексія Навального в січні 2021 року». Всі без винятку політичні групи ПАРЄ рішуче підтримують резолюцію. Путін одну за одною перетинає «червоні лінії» – основні загальноєвропейські цінності: повага до прав та гідності людини, демократія і верховенство права. І, звичайно, – свобода, смак якої покоління росіян ніколи не знали. Це ті цінності, що завжди відрізняли Україну від північної сусідки.

Дмитро Наталуха, заступник члена постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи

Головний висновок за результатами роботи минулого тижня у складі української делегації в ПАРЄ я би сформулював таким чином: не варто боятись того, що наша війна з Росією перетвориться на «заморожений конфлікт».

Набагато гірше, якщо з неї зроблять «забутий конфлікт», адже є небезпечно багато людей, що займають не останні посади у європейському істеблішменті, які б хотіли саме забути цей конфлікт, перегорнути сторінку і рухатись далі у своїх стосунках із Москвою.

Сьогодні були, напевно, найважливіші дебати за всю другу частину сесії ПАРЄ у 2021 році – так звані термінові дебати щодо арешту та утримання під вартою Олексія Навального у січні цього року. Звісно, в української делегації сама постать Навального як «останньої надії на демократичні перетворення Росії» не викликає ніякого збудження.

У своєму виступі я нагадав нашим європейським колегам, що Навальний – не єдиний, хто страждає в ув’язненні російського владного режиму, і що близько пів тисячі українських бранців так само позбавлені доступу до медиків, до рідних та до адвокатів чи на території незаконно анексованого Криму, чи у підвалах ОРДЛО, чи на території Росії.

Зокрема це: Валерій Матюшенко, Віталій Атаманчук, Олена Пех, Андрій Сідоренко, Наталія Стаценко, Сергій Акшов та багато інших.

Єлизавета Ясько, член постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи

Мій виступ під час сесії ПАРЄ щодо захисту національних меншин. Мені дуже прикро, що в ХХІ столітті ми все ще ведемо розмову про те, чи достатньо захищені етнічні меншини в Європі.

На жаль, існує багато проблем, з якими стикаються різні етнічні меншини: від доступу до медичного обслуговування, вакцин проти COVID-19  – до дуже жорстокого насильства, агресії та нетерпимості.

Що ми можемо зробити? Займатись просвітництвом, освітою та розповідати про важливість толерантності, інклюзії, поваги один до одного.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy