Не зрада, а перемога: Віталій Безгін спростував міфи навколо законопроєкту про роботу громад у час війни

Міф: Законопроєкт дозволить «узурпувати» владу та сконцентрувати її в одних руках.

Правда: Законопроєкт не позбавляє громади жодних повноважень. На період воєнного стану він лише дозволяє голові громади ухвалювати деякі рішення одноосібно, з інформуванням про це голови військової адміністрації. Причому перелік таких рішень є чітко обмеженим.

Наприклад, рішення про допомогу переселенцям або Збройним Силам  України в умовах війни мають ухвалюватися терміново. Зараз це неможливо у тих громадах, де велику частину місцевих рад складають депутати проросійських партій, або велика кількість місцевих депутатів наразі не перебуває на місці. 

Тому голови громад повинні мати право ухвалити такі рішення одноосібно, без проведення відповідних сесій. Це дозволить продовжувати ефективну роботу місцевого самоврядування та оперативно реагувати на виклики воєнного часу.

Крім того, законопроєкт стосується питання державної служби – зараз воно фактично заблоковане через неможливість проводити конкурси. Тому ми пропонуємо спростити відповідні процедури.

Міф: Голови громад зможуть займатися «розпилом» бюджетів і земель.

Правда: Законопроєкт передбачає чіткий перелік рішень, які голова громади зможе прийняти одноосібно. В цьому переліку єдине питання, що стосується бюджету, – це виділення коштів на збройні сили України. Жодних інших повноважень щодо бюджетних питань голова громади НЕ отримає. Норм, які б могли навіть теоретично дати лазівку для «розпилу землі», взагалі немає – це абсолютний міф.

Які рішення очільник громади зможе ухвалювати одноосібно? Це:

– передача коштів з місцевого бюджету на потреби ЗСУ;

– створення установ для надання безоплатної первинної правової допомоги;

– боротьба зі стихійними лихами та епідеміями;

– поводження з небезпечними відходами;

– звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд;

– обстеження будівель і споруд пошкоджених внаслідок бойових дій;

– демонтажу будівель і споруд, які за результатами обстеження визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей.

Міф: Законопроєкт не передбачає жодних запобіжників від зловживань і голови громад робитимуть, що заманеться.

Правда: Запобіжник у тому, що коли голова громади ухвалює одноосібне рішення, він має проінформувати про нього голову військової адміністрації області протягом 24 годин. 

Ще один запобіжник уже закладений у законодавство про воєнний стан.  Якщо Президент побачить зловживання голови тієї чи іншої громади, він має право впровадити військову адміністрацію в громаду, навіть якщо вона розташована в тилу. 

Міф: Законопроєкт припиняє повноваження районних та обласних рад.

Правда: Ні. Повноваження обласних/районних рад може перебирати на себе відповідна ОВА/РВА у разі окупації або оточення адміністративного центру. Це насамперед про безпеку самих депутатів. І не стосується областей у тилу.

Також передача повноважень можлива за рішенням Президента, якщо воно підтримане голосуванням Верховної Ради. У такому разі начальники ОВА/РВА отримують такий додатковий функціонал:

– виконавчий апарат районної та обласної ради підпорядковується начальнику відповідної військової адміністрації;

– комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області, підпорядковуються відповідній військовій адміністрації

– управління об’єктами спільної власності територіальних громад району та/або області здійснюється начальником відповідної районної та/або обласної військової адміністрації;

– призначення осіб на посади та звільнення з посад, які здійснюються начальником районної військової адміністрації, погоджуються з начальником відповідної обласної військової адміністрації;

– начальник обласної військової адміністрації, начальник районної військової адміністрації за погодженням з начальником відповідної обласної військової адміністрації може увільняти від виконання посадових обов’язків працівників виконавчого апарату районної та/або обласної ради (для таких працівників оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Міф: Немає жодного прецеденту, коли місцева рада не змогла зібратися та ухвалити потрібне рішення щодо зміцнення оборони чи допомоги переселенцям.

Правда: На жаль, таких прецедентів безліч. Причини різні: від політичних ігор місцевих депутатів, відсутності кворуму (наприклад, у громадах де жінки-депутатки виїхали за кордон), до наявності у місіцевій раді великої кількості проросійських депутатів, які блокують ухвалення рішень.

Міф: Законопроєкт знищує місцеве самоврядування і ставить під загрозу вступ України до Європейського Союзу

Правда: Про «знищення місцевого самоврядування» навіть не може йти мова, адже законопроєкт не передбачає жодного повноваження базового рівня місцевого самоврядування, яке б передавалося на рівень центральної влади. 

Дійсно, депутати місцевих рад на період дії воєнного стану певні повноваження втрачають. Але вони переходять до голів громад, яких так само обрали «внизу», самі громадяни. Вони не переходять до губернаторів чи представників центральної влади. Це перерозподіл повноважень на рівні самого місцевого самоврядування з метою більш оперативного ухвалення рішень. 

Що ж до нібито загрози зриву нашого вступу до ЄС, жодних перепон на шляху України до Євросоюзу законопроєкт, очевидно, не створює.