Наставництво як шанс для дітей без батьківського піклування: в Житомирі провели круглий стіл
- 108

Популяризація наставництва для дітей, позбавлених батьківського піклування. Запровадження понять «групове наставництво» та «корпоративне наставництво». Наставництво для повнолітніх осіб. Навчання майбутніх наставників. Взаємодія центральних та місцевих органів влади.
Ці та інші питання обговорювали учасники круглого столу «Шляхи вдосконалення механізмів наставництва над дитиною», що відбувся в Житомирі.
Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович зазначила, що вихованці закладів інституційного догляду, потрапляючи у відкритий світ, відчувають себе повністю самотніми, оточеними чужими недружніми людьми.

Вона пояснила, що оскільки інтернат є закритим простором, його вихованці не набувають певних елементарних навичок: як зварити собі їсти, попрати одяг, спланувати свій бюджет.
«Вже є діти, які так виросли. І нам треба їх підхопити, їм допомогти», – сказала міністерка.
Оксана Жолнович повідомила, що наразі в Україні налічується 63 тисячі дітей, позбавлених батьківського піклування.
«Багатьох з них виховують літні родичі – бабусі, дідусі. Для них взаємодія з підлітком – виклик, тому що надто великий розрив. Потрібен той, хто буде більш динамічним, більш гнучким», – пояснила міністерка.

Голова Офісу дітей та молоді «ДІйМО» Кирило Невдоха на власному прикладі пояснив, чому саме наставництво є найкращим рішенням такої проблеми.
«Я є амбасадором наставництва, оскільки я був і тим, над ким здійснювалося наставництво, і тим, хто сам здійснював наставництво. Мені 25 років, з них 16 я провів у закладах інституційного догляду, без батьків. І саме наставники зіграли важливу роль у моєму житті», – розповів він.
У Кирила було троє наставників, перший з яких працював з ним, поки хлопець ще перебував у закладі інституційного догляду.

«Мене ця сім’я брала додому, показувала, як працює світ, як ходити в магазин, як розраховуватися, як взагалі функціонує модель сім’ї – не на картинках, а фактично», – розповів Кирило.
Другий наставник підтримав Кирила під час навчання у закладі професійної освіти, третій – перед працевлаштуванням.
«До того я вважав, що можу бути тільки вантажником, бо в мене немає компетенцій, досвіду. Але ця людина побачила в мені потенціал, повірила в мене, відстояла перед іншими – і завела мене в соціальну сферу, де я почав набувати навички… Зараз я самостійно забезпечую себе, працюю, орендую квартиру», – зазначив Кирило.

Народний депутат від «Слуги Народу», очільник Житомирської обласної організації партії Арсеній Пушкаренко зауважив, що соціалізація дітей, позбавлених батьківського піклування – це великий і складний виклик. Тому дуже важливо напрацювати зміни до законодавства та імплементувати їх на місцях – зокрема, залучити соціально відповідальний бізнес до корпоративного наставництва.
Народна депутатка від «Слуги Народу», менторка руху Зе!Жінки Сумщини Тетяна Скрипка повідомила, що незабаром у парламенті буде зареєстровано законопроєкт, який розширить можливості для розвитку наставництва в Україні. Вона нагадала, що інститут наставництва вже прописаний у законі «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

«Але сьогодні ми розуміємо, що підтримки потребує не лише ця категорія, а й діти із сімей, які потрапили в складні життєві обставини, а також вихованці професійно-технічних закладів освіти, що перебувають там на повному утриманні», – пояснила Тетяна Скрипка.
Вона також наголосила на необхідності популяризації інституту наставництва, як на державному, так і на місцевому рівнях.
Народна депутатка від «Слуги Народу», менторка руху Зе!Жінки Житомирщини Тетяна Циба підкреслила, що законопроєкт поширить наставництво не лише на дітей, як це передбачено нинішнім законодавством, а й на повнолітніх осіб віком до 23 років.

«Дитині виповнилося 18 років, вона завершила перебування в інтернаті та вступила, наприклад, у коледж. Але насправді в неї так і не склалися повноцінні навички життя в суспільстві. І такій дитині наставник був би дуже корисним», – пояснила депутатка.
Президент Асоціації наставництва для дітей та молоді Павло Шульга подякував парламентарям за розробку нового законопроєкту щодо наставництва.
«Наставництво є тією інституцією, яку потрібно розвивати в нашій країні. Тому треба якомога скоріше на законодавчому рівні змінити підхід до наставництва. Є дуже багато пробілів, а тим часом діти, які сьогодні знаходяться в закладах, потребують помічника, друга, наставника», – сказав він.

Національна тренерка індивідуальної форми наставництва, президентка благодійного фонду «Дотик серця» Олена Шульга наголосила на необхідності якісної підготовки майбутніх наставників. Для цього працює команда тренерів, які готують наставників у різних областях України.
«Ми не можемо просто сказати: дуже добре, що ця людина волонтер, дуже добре, що вона хоче допомагати дитині. Ми постійно звертаємо увагу на якість підготовки», – зауважила вона.