На Чернігівщині зруйновано майже 100 підприємств. Як область планує відновлення свого економічного потенціалу

Місцева влада Чернігівщини розраховує, що відновленню економічного потенціалу області можливе у тому числі за рахунок розвитку потенціалу індустріальних парків. В області нині функціонує один – Менський індустріальний парк, але він може стати платформою для релокації підприємств з прикордонних і зруйнованих територій, а також точкою зростання всієї економіки області.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, Чернігівщина стала третьою українською областю, що затвердила програму свого комплексного відновлення (ПКВ). В ній для відновлення і розвитку економіки однієї з найбільш зруйнованих областей передбачено низку інструментів – від розвитку індустріальних парків до підтримки малого бізнесу, професійної освіти та залучення інвестицій.

На сьогоднішній день у регіоні офіційно функціонує лише один індустріальний парк – Менський, повідомила Шуляк. Серед пріоритетних напрямів його діяльності – переробна та харчова промисловість, деревообробка, а також науково-технічні розробки. Додатково передбачено діяльність у легкій промисловості, телекомунікаціях та виробництві будівельних матеріалів. Законодавство гарантує резидентам парку пільги: звільнення від ПДВ та мита на імпорт обладнання, податкові канікули на прибуток до 10 років та знижені ставки на землю​.

«Місцева влада розуміє перспективи, тому у області планують, що саме «Менський» парк може стати платформою для релокації підприємств з прикордонних і зруйнованих територій, а також точкою зростання всієї економіки області. Паралельно розглядається створення нових промислових зон і технологічного парку – як способу активізувати науково-інноваційний потенціал області», – додала Шуляк.

Парламенарка наголосила – внаслідок воєнних дій в області зруйновано або пошкоджено майже 100 підприємств, найбільше постраждали машинобудування, легка й харчова промисловість. Загалом втрачено понад 3000 робочих місць. Водночас, місцева влада почала фіксувати, що уже у 2023 році розпочалося відбудовлення виробничих процесів. Більше того, обсяг реалізованої промислової продукції зріс до 120,7% від рівня 2021 року.

«У програмі комплексного відновлення області передбачено, що перспективними напрямами залишаться деревообробна та агропереробна промисловість, а також проєкти з переробки відходів і створення сміттєсортувальних станцій. Окрему увагу приділено релокації підприємств – хоча значний ризик, дефіцит кадрів і логістичні обмеження стримують цей процес​», – зауважила Шуляк.

Водночас, підкреслила вона, Чернігівщина робитиме ставку на малий і середній бізнес, який є основою економіки регіону. У ПКВ області передбачені розширення підтримки МСБ через:

Консультації щодо відкриття бізнесу;

Пільги для ветеранів, ВПО, осіб з інвалідністю;

Компенсації роботодавцям за працевлаштування вразливих категорій;

Сертифікати на навчання та грантові програми​.

Також підтримуватимуть бізнес-інкубатори, кластери та нові формати підприємництва – особливо у «зеленій» економіці, туризмі й сфері переробки.

«При цьому, місцева влада усвідомлює наявну потребу у стимулюванні інвестиційної привабливості області: через створення нових індустріальних парків, покращення інфраструктури, розробку спеціальних умов для підприємств, які відкривають нові робочі місця. Важливою буде і розбудова вільних економічних зон, які дозволили б запускати нові виробництва в безпечних районах області​», – резюмувала Шуляк.

Нагадаємо, Чернігівщина стала третьою українською областю, яка затвердила програму комплексного відновлення – першими були Київщина і Житомирщина. Область працювала над нею понад півтора роки і має чіткий план дій щодо відновлення інфраструктури, економічних процесів, людського потенціалу та поліпшення якості життя жителів області, підвищення конкурентоспроможності регіону.

Основні завдання та пріоритетні напрями діяльності ПКВ Чернігівщини спрямовані на відновлення інфраструктури, економічних процесів, людського потенціалу та поліпшення якості життя жителів області, підвищення конкурентоспроможності регіону.