Перебіг жнив на Миколаївщині, державна підтримка аграрного сектору та розмінування полів області: нардеп Олександр Гайду дав відповіді на найпоширеніші питання

Другий рік аграрний сектор Миколаївської області працює в нових – уже воєнних умовах. Аграрії стикаються із безліччю нових викликів: заміновані землі, труднощі експорту тощо. Попри це Миколаївщина посідає провідні позиції у всеукраїнському рейтингу зі збору врожаю. Народний депутат України від партії «Слуга Народу», голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду розповів, як змінилася робота миколаївського агросектору, які показники врожайності цього року, як держава підтримує аграріїв та інші зміни в роботі, що вимагає сьогодення.

Війна вплинула на всі сфери життєдіяльності нашої країни, але аграрну хочеться відмітити окремо. Наші фермери та агрономи насправді герої, які за будь-яких умов продовжували працювати. Розкажіть, будь ласка, як минув цей сезон? Чи кращі показники за торішні?

Почну з того, що жнива ще тривають. Станом на початок жовтня наші аграрії вже зібрали близько 48 млн тонн нового врожаю. Висновки робити зарано, але, за попередніми прогнозами, в Україні планують зібрати понад 79 млн тонн сільськогосподарських культур, з яких 57,5 млн тонн зернових та зернобобових та 21,6 олійних. Якщо порівнювати, то минулого року зернових та зернобобових зібрали понад 55 млн тонн, а олійних – 20,2 млн тонн. Які тенденції ми вже точно бачимо: цьогоріч аграрії почали більше вирощувати олійних культур. Така динаміка склалася через труднощі з експортом. Бо, наприклад, соя, соняшник, ріпак, хоча й дають меншу врожайність, однак тонна цих культур коштує дорожче. Так за обсягами наш агросектор продасть менше культур, але отримає за них більше коштів.

Як відпрацювали цього року аграрії саме Миколаївської області?

Повторюсь: збір врожаю ще триває. Проте за тими даними, що ми маємо, Миколаївщина точно не на останніх позиціях. Наприклад, з усіх прифронтових регіонів саме миколаївські аграрії зібрали найбільше зернових та зернобобових культур. Зі збору соняшника Миколаївщина теж займає провідні позиції, але вже серед усіх регіонів України. Це дані на початок жовтня. Якщо казати загалом, то ми бачимо, що наша область цьогоріч ще почала поступово нарощувати обсяги виробництва баштанних, перцю, баклажанів тощо. Розумію, що миколаївським аграріям складніше вести свою діяльність, аніж більшості інших регіонів, адже частина нашої області перебувала під окупацією. Крім того, Миколаївщина зазнала збитків через підрив Каховської греблі. Однак наші аграрії пристосовуються до викликів часу. Це видно як зі статистики врожаїв, так і з настроїв фермерів, з якими ми перебуваємо в постійному діалозі. Я вдячний кожному аграрію, який попри всі складнощі війни та труднощі з експортом, знаходить усі можливі шляхи, аби продовжувати стимулювати нашу економіку, зберігає робочі місця та забезпечує Україну та світ необхідним продовольством.

• ПопереднійПопередній
• наступний

Минулого року ви очолили Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики. Розкажіть, чим займається комітет та як змінилася ваша робота?

На зараз однією з головних цілей нашого комітету є ухвалення євроінтеграційних законопроєктів. Ми рухаємося до ЄС. Однак для цього маємо привести у відповідність наше законодавство, у тому числі в агросекторі. Нині займаємося законопроєктами, що імплементують у сільськогосподарську сферу стандарти ЄС. Нещодавно ухвалено закон, що впроваджує європейські норми до галузі тваринництва, але роботи ще багато. Стандарти наших партнерів треба вводити у всі сфери агросектору, тому ми розробляємо законопроєкти для врегулювання сфер ще й рослинництва, хмелярства, виноробства та виноградарства тощо. Що від цього матимуть аграрії? Завдяки цим змінам вони зможуть простіше виходити на європейські ринки та бути там конкурентоспроможними, адже в Україні агросектор уже вироблятиме продукцію, що відповідатиме всім необхідним нормам. Для споживачів теж будуть плюси, адже українська продукція стане ще якіснішою, а склад на етикетці буде повністю відповідати справжньому складу продукції. Так українці стануть більш обізнані в тому, що вони споживають.

Державна влада запроваджує різноманітні програми з підтримки аграрного сектору. Розкажіть про ключові з них та як вони працюють саме в нашій області.

Одна з ключових – це програма підтримки малого та середнього бізнесу. Завдяки цьому проєкту фермери можуть отримати до 10 млн грн на розвиток або створення власної справи. Також продовжує функціонування державна програма «Доступне кредитування 5–7–9». Я вже казав, що аграріям із Миколаївщини важче вести власну діяльність, адже фермерам із деокупованих територій складніше залучати кошти для розвитку своїх підприємств. Однак відтепер набули чинності зміни до програми, що передбачають оновлені пільгові умови для фермерів із деокупованих територій. Вони передбачають ставку 1 % річних протягом перших двох років і 3 %, починаючи з третього року кредитування. Решта компенсується з держбюджету. Це максимально вигідний кредит, який допоможе аграріям на звільнених територіях відновити своє виробництво. Також із наступного року діятиме ще й безповоротна фінансова підтримка для таких аграріїв. У проєкті Держбюджету на ці виплати спрямують 800 млн грн. Ці кошти Україна отримала від ЄС. Тож незабаром цю допомогу зможуть отримати й аграрії з Миколаївщини.

Одна з основних проблем аграрного сектору саме в нашій області – це щільне замінування, нерозірвані боєприпаси тощо. Розкажіть, будь ласка, яка нині ситуація з розмінуванням та можливі прогнози, коли Миколаївська область зможе поновити довоєнний аграрний потенціал?

Розмінування територій – одне з пріоритетних питань для швидкого відновлення України, адже йдеться про безпеку людей, відновлення повноцінної роботи агропідприємств, налагодження продовольчих ланцюгів постачання, зокрема, це питання світової продовольчої безпеки, гарантом якої є Україна. Наразі ми маємо велику площу потенційно замінованих територій – 17,4 млн га земель. На Миколаївщині 288 тисяч га потребують обстеження. Станом на початок жовтня обстежено понад 53 тис. га, а розміновано – 5,2 тис. га, з яких 1,6 тис. га земель сільгосппризначення. Над розмінуванням, окрім фахівців Миколаївщини, працюють піротехніки з Київщини, Львівщини, Рівненщини та Одещини. Вдячний кожному спеціалісту, який допомагає розміновувати нашу область. Водночас процес розмінування триває повільно, адже в Україні невелика кількість саперів та спецтехніки. Однак кількість спеціалістів та машин для розмінування планують збільшити вже до кінця цього року. Також із наступного року аграрії отримуватимуть компенсацію за гуманітарне розмінування. На цю програму попередньо планують спрямувати 2 млрд грн. Тож із 2024 року миколаївські фермери, які залучатимуть до розмінування своїх полів відповідних та сертифікованих фахівців, отримуватимуть компенсацію. Що ж до прогнозів. Сподіваюся, ця програма пришвидшить процес розмінування, однак казати про відновлення довоєнного потенціалу ще зарано. Адже війна ще триває, а ворог продовжує атакувати та обстрілювати наші території.