Голос Захисників – інтеграція ветеранів до цивільного життя: розповідаємо історію Павла Довгого
- 12
До Дня Захисників та Захисниць України публікуємо серію історій про людей, завдяки яким Україна продовжує боротьбу. Після повернення зі служби перед ветераном відкривається нова сторінка життя. Потрібно знову вибудовувати щоденний ритм, визначатися з подальшою професійною діяльністю, відновлювати зв’язки та вирішувати практичні питання. Для кожного цей шлях має свої обставини й темп: одні продовжують працювати за фахом, інші опановують нову справу, а хтось спрямовує власний досвід на підтримку тих, хто також проходить шлях повернення до цивільного життя.
Ця історія про шлях Павла Довгого – ветерана, військовослужбовця із багаторічним досвідом та голову Володимирівської громади від партії «Слуга Народу».
Павло Довгий здобув військову освіту в Полтавському вищому зенітно-ракетному командному училищі та Харківському військовому університеті. Його бойовий досвід розпочався ще у 1986 році. За роки військової кар’єри він пройшов шлях від командира зенітно-ракетного взводу до начальника протиповітряної оборони армійського корпусу.
Після завершення військової служби він продовжив професійну діяльність у сфері мобілізаційної роботи, цивільного захисту, авіаційній та оборонній галузях. З 2015 року Павло Довгий очолює Володимирівську сільську раду. У 2018 році нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
З початком повномасштабної війни Павло знову повернувся до військової служби. У 2023 році, у віці 58 років, він брав участь в обороні України на території Херсонської області, зокрема в Херсоні та Нижньодніпровському національному природному парку. У вересні 2024 року його було виключено з військового обліку у відставку.
Після демобілізації Павло продовжив роботу на посаді сільського голови.
«Після демобілізації для військового служба формально закінчується, але повернення до цивільного життя потребує часу. Людина може зіткнутися з труднощами в адаптації, пошуку роботи, відновленні звичних соціальних зв’язків, вирішенні побутових питань. У цьому процесі необхідні підтримка, розуміння та просто можливість поступово повернутися до нормального життя. Важливо, щоб ветеран після повернення не залишався сам на сам із цими проблемами. Потрібно створювати умови, за яких він може реалізувати свій досвід, повернутися до роботи, опанувати нову професію чи знайти інший спосіб бути корисним суспільству. Підтримка після демобілізації – це не лише допомога окремій людині, а й можливість зберегти та використати той досвід, який вона здобула під час служби, на користь громади й держави», – підсумував Павло Довгий.
Його історія — приклад того, що безбар’єрність стосується не лише фізичної доступності. Це також можливість ветеранів після служби повертатися до професійної діяльності, застосовувати свій досвід і залишатися активними учасниками життя громади.
Джерело: Володимирівська сільрада
Поділитись:
Коментарі закриті.
