Микола Сольський про ухвалені земельні законопроєкти та наступні кроки

Законопроєкт №2194 нарешті надав місцевим громадам право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Відтепер вони контролюватимуть та регулюватимуть цільове використання земель, зможуть передавати їх у користування та у власність, а також – затверджувати містобудівну документацію у межах усієї території громади.

Також більше не потрібно отримувати дозвіл на розробку технічної документації для зміни цільового призначення земельної ділянки. Виняток становлять лише землі у державній або комунальній власності.

Крім того, скасована державна експертиза землевпорядної документації. Органи екології та охорони культурної спадщини лише надаватимуть інформацію про обмеження у використанні земель, а не погоджуватимуть документацію.

Пов’язаний із ним законопроєкт №2195 зробив продаж земельних ділянок та прав оренди максимально зручним та прозорим. Відтепер подати документи на участь у земельних торгах, зареєструватися та взяти участь в аукціоні – можна онлайн.

Оголошення про аукціон та документи на лот відображатимуться на Єдиному державному порталі земельних торгів. Аукціони проводитимуть онлайн у режимі реального часу в єдиній електронній торговій системі. У ній можна буде подивитися й остаточні результати.

Площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, яку продають з аукціону, становить не більше 20 гектарів. Це дозволить брати участь у торгах невеликим фермерським господарствам.

Але на цьому робота не завершується. На цей рік є ще низка завдань у сфері земельних відносин.

Зокрема маємо розглянути питання фінансової підтримки малих та середніх фермерських господарств, що володіють землею до 500 га. Законопроєкт №3205-2 спростить отримання кредитів для аграріїв. Він впроваджує програму часткового гарантування кредитів, яка покриє частину збитків банку, якщо фермер буде неспроможний повернути кредитні кошти.

Для цього створять Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, він надаватиме гарантії в обсязі до 50% непогашеної суми основного боргу на максимальний термін 10 років.

Також цьогоріч потрібно вирівняти податки на землю, як це передбачає законопроєкт №3131 про детінізацію виробництва сільськогосподарської продукції. Фактично він є логічним продовженням законопроєкту № 2194.

Він врегулює ситуацію, коли люди заробляють на землях підсобного господарства і платять лише земельний податок. А податок на доходи фізичних осіб з оренди не платять. Таких земель в Україні багато, особливо на півдні, і цю проблему потрібно вирішувати.

Водночас є різні погляди, де саме у такій ситуації мають платити ПДФО – за місцем реєстрації підприємства або пайовиків, місцем проживання працівників чи місцем розташування ділянки. Доцільно було б це зробити максимально на користь громад, тобто платити податок за місцем розташування ділянки або ж реєстрації платників.

Чекає на ухвалення і законопроєкт №5202 про стимулювання гідротехнічної меліорації земель – ми маємо реформувати цю сферу та лібералізувати ці процеси.

Крім того, є ініціативи, які ще тільки належить оформити у законопроєкти. Наприклад, лібералізувати нормативну базу, пов’язану із видобутком корисних копалин.

Також треба спростити процедуру будівництва об’єктів інфраструктури для сільського господарства. Наприклад, у деяких країнах проєкт будівництва просто відправляють у контролюючий орган, і якщо немає відповіді із зауваженнями, квитанція про відправлення проєкту вважається дозволом на будівництво.

Тобто ми маємо рухатися у напрямку усунення дублювання погоджень, дозволів, спрощувати життя місцевим громадам, інвесторам та власникам землі.