Михайло Радуцький про вдосконалення медичної допомоги

Парламент не зміг ухвалити у першому читанні законопроєкт про вдосконалення надання медичної допомоги – не вистачило лише декілька голосів. Чому? Тому що опозиція кричала, що це нібито платна медицина, скорочення лікарів та закриття медзакладів.

Звісно ж, це цілковита нісенітниця. Справжня причина в іншому – популістам з опозиції просто дуже хочеться зірвати ініціативу Президента про підвищення зарплат медпрацівникам.

Нагадаю, у 2022 році на фінансування медичної галузі передбачена рекордна сума – 200 млрд грн, мінімальна зарплатня лікарів має бути 20 тис. грн, середнього медичного персоналу – 13,5 тис. грн.

Втім блокування законопроєкту № 6306 ускладнює цей процес, тому що чинна нормативно-правова база не зобов’язує керівників медзакладів використовувати додаткові кошти саме на зарплати.

Але й це ще не все. Через такі дії опозиції під загрозою опинилося забезпечення інсуліном 200 тис. пацієнтів у 2022 році. Щоб тимчасово розв’язати цю проблему, наш комітет вже звернувся до МОЗ та уряду.

Тож про що насправді законопроєкт № 6306? Ані про платну медицину, ані про скорочення лікарів у ньому не йдеться. Він лише надає уряду повноваження встановлювати відсоток рентабельності на платні послуги.

Річ у тім, що в Україні діє затверджений ще 1996 року перелік платних послуг, які можуть надавати державні та комунальні медзаклади. Але він не встановлює чіткої системи розрахунку за послуги, і цим нерідко зловживають, відверто завищуючи ціни.

Законопроєкт передбачає прозорий механізм: уряд встановлює відсоток рентабельності на послугу, на базі якого лікарня розраховує тариф. Йдеться виключно про додаткові послуги, які не включені до програми медичних гарантій (ПМГ). У підсумку вартість платних послуг, які й так вже надаються кілька десятків років, буде обмежена.

Ще одне важливе уточнення – законопроєкт не передбачає скорочення лікарень, він лише уточнює поняття «госпітальний округ» та його кластерів. А утворення госпітальних округів жодним чином не пов’язано зі скороченням медичних працівників. Йдеться про те, що при плануванні розвитку мережі медичних закладів місцева влада обов’язково має враховувати затверджений урядом план розвитку госпітального округу.

Окрім цього, проєкт закону впроваджує ще низку важливих змін. Наприклад, Національна служба здоров’я зможе контролювати якість медичних послуг. Зараз процес перевірки скарги пацієнта дуже тривалий – потрібно створити комісію та направити її у регіон. Тож логічно залучити НСЗУ до моніторингу якості надання медичних послуг, адже саме вона фінансує медзаклади через програму медичних гарантій.

Ще одна важлива проблема, яку розв’язує законопроєкт, це використання коштів програми медичних гарантій. Зараз лікарні витрачають їх на закупівлю обладнання, ремонти і навіть комунальні послуги, втім це має забезпечувати місцева влада. Ми встановлюємо обмеження – кошти ПМГ мають витрачатися лише на оплату медичних послуг.

З 2022 року високоспеціалізована медична допомога («третинна» меддопомога) починає приєднуватись до єдиного медичного простору. Тому, згідно з європейськими практиками, ми об’єднуємо вторинну (спеціалізовану) та третинну меддопомогу у єдине поняття – спеціалізовану медичну допомогу.

Також, враховуючи ситуацію із розповсюдженням коронавірусу, на період карантину дозволяємо залучати до лікування пацієнтів фармацевтів, студентів 4-5 років навчання за спеціальностями «Охорона здоров’я», молодших спеціалістів, лікарів-інтернів.

Є у законопроєкті ще одна важлива новація – ми пропонуємо створити електронний реєстр орфанних пацієнтів. Завдяки цьому уряд та МОЗ зможуть ефективніше формувати план закупівлі медичних препаратів.

Але всі ці важливі ініціативи та зміни сьогодні заблокували популісти у Верховній Раді. Це удар і по інтересах лікарів, і по інтересах пацієнтів.