Михайло Радуцький: Лікування поранених захисників — пріоритет для держави

Через повномасштабну війну потреба у лікуванні поранених захисників та захисниць значно зросла. Військові медичні заклади переповнені, тому велика кількість воїнів проходять лікування у цивільних медичних установах. Але у деяких випадках фінансування від НСЗУ не покриває повну вартість лікування військових, яке часто триває довше, ніж у цивільних пацієнтів.

Як розповів народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, із таким проблемним питанням до народних обранців звернулися директори лікарень.

«Для команди Президента лікування поранених — один із безумовних пріоритетів. Регулярно проводимо наради, де обговорюємо всі проблемні питання. Комітет ініціював ухвалення законів, які спростили проходження ВЛК, запровадили нову цифрову систему оцінки функціонування замість МСЕК, зокрема й для зручності військових», – повідомив парламентар.

За його словами, наразі МОЗ визначив 100 цивільних медичних закладів, які пріоритетно приймають захисників, запроваджено підвищений коефіцієнт для фінансування лікування військових, затверджено понад 20 клінічних протоколів для ведення бойових травм.

«Близько 80% військових потрапляють до цивільних лікарень вже на етапі відновлення після лікування у військових шпиталях. Відтак мова йде про складні випадки, де справді може знадобитися додаткове фінансування», – зазначив очільник профільного комітету.

На думку народного депутата, у питанні лікування військових у цивільних закладах варто враховувати три ключові фактори: загальне фінансування системи охорони здоров’я, ефективність управління лікарнею та майбутнє бюджетне планування.

Радуцький пояснив, що закон про медичні гарантії передбачає щорічне фінансування на рівні 5% ВВП, тоді як фактичний рівень — лише близько 3%. При достатньому фінансуванні коштів вистачило б і на лікування складних випадків у поранених захисників. Але в умовах війни більшість фінансового ресурсу спрямовується на оборону. Водночас одні заклади справляються з фінансуванням, інші — ні, хоча працюють за однаковими тарифами НСЗУ, що може залежати від якості менеджменту.

«Уже в серпні розпочнеться робота над проєктом держбюджету на 2026 рік. Вважаю, що варто заздалегідь провести аудит діяльності 100 визначених лікарень, аби зрозуміти, чи потребують вони додаткового фінансування для лікування поранених», – резюмував народний депутат.

Він додав, що МОЗ має провести аудит цих 100 лікарень, а із закладами, які надають найвищий рівень спеціалізованої допомоги, прорахувати підвищені коефіцієнти фінансування та представити результати цієї роботи.