Менше металу, більше деревини. Як Україна може зменшувати викиди СО2 при будівництві задля відновлення

Використання у відбудові України матеріалів з деревини сприятиме зменшенню викидів парникових газів (СО2), що буде узгоджуватись з умовами програми Ukraine Facility. Адже зелене відновлення – один з обов’язкових для виконання Україною пунктів задля отримання 50 млрд євро від ЄС.

Про це під час круглого столу «Деревина у відбудові та розвитку України: державна політика, регулювання та цілі зеленого відновлення» розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

Вона зазначила, що 35% викидів парникових газів (СО2) припадають на будівельний сектор – зокрема, на виробництво таких матеріалів як бетон, пластик, метал. Тому деревина дійсно може стати альтернативою використанню цих матеріалів, і Україна таким чином зменшуватиме обсяги викидів надшкідливих викидів.  

Крім цього, в контексті європейської інтеграції України та планування її зеленого відновлення деревина відкриває нові можливості. Насамперед це необхідність рухатись відповідно до New European Bauhaus, як частини Європейського зеленого курсу (European Green Deal), який має зробити континент кліматично нейтральним до 2050 року, і деревина є саме тим екологічним та зеленим матеріалом.

«Лісова галузь економіки України має величезний потенціал не тільки для розвитку економіки держави, а й у відбудові після війни, саме зеленої відбудови. З моменту запровадження мораторію на експорт необробленої деревини ми отримали два позитивні ефекти: покращення екології і виробництво продукції з деревини з високою доданою вартістю. Це в свою чергу сприяло розвитку виробництва з деревини – від паливних пелет до меблів і будівельних матеріалів, що є яскравим прикладом переходу від сировинної економіки. Проте і в контексті нашої європейської інтеграції та планування зеленого відновлення деревина відкриває нові можливості», – акцентувала Шуляк.

За словами очільниці профільного комітету, потенціал деревини можна спостерігати на прикладі державної програми компенсацій за пошкоджене і зруйноване житло єВідновлення. За підсумками лише першого півріччя 2024 року, сума, яку українці витратили на ремонти пошкодженого житла за рахунок коштів програми, сягнула 1 млрд гривень. При цьому найбільша частина цієї суми була витрачена на будівельні матеріали, і серед них тільки 864 млн гривень – на купівлю деревини і будівельних матеріалів.

Тому, зауважила народна депутатка, важливо розуміти можливості будівельних матеріалів з деревини – це і якісно, і екологічно. Але поки що Україна дуже далека від будівництва повноцінних будівель з деревини через ДБНи, які забороняють таке будівництво. Вони діють з 2017 року і вже зараз можна говорити про їхнє оновлення.

«Парламент цієї каденції ухвалив декілька змін до будівельного законодавства. По-перше, стосовно того, що розробляти ДБН можуть не лише базові організації, які цим займаються зараз. Тому я просила б всіх, хто хоче і може долучитися до розроблення нового ДБН, які прийдуть на зміну прийнятим у В.2.6-161:2017, брати у цьому участь. За умови, якщо такі зміни будуть ініційовані Мінвідновлення, а я впевнена, що міністерство обов’язково розгляне такі важливі зміни», – поділилася очільниця партії «Слуга Народу».

Як повідомлялося, на відновлення житлової інфраструктури потрібні будівельні матеріали на майже 40 млрд доларів. Якщо для цього будуть використовувати будівельні матеріали, вироблені в Україні, стан економіки значно покращиться, оскільки держава отримає формування валової додаткової вартості на 21 млрд доларів із 180 млрд доларів валового внутрішнього продукту.