Медицина в умовах війни: як Україна відповідає на виклики

Понад дві з половиною тисячі пошкоджених об’єктів охорони здоров’я, сотні тисяч пацієнтів, які потребують реабілітації та психологічної допомоги, медична система, що має працювати під обстрілами: саме в таких умовах Україна змушена не просто шукати відповіді на виклики війни, а й будувати медицину майбутнього – з новими підходами до реабілітації, психічного здоров’я та відновлення зруйнованої інфраструктури.

Про це йшлося під час міжнародного конгресу Medearch Congress: War & Health 2026.

Виклики для системи охорони здоров’я під час війни та післявоєнне відновлення, зокрема у сферах медичної допомоги, реабілітації, психічного здоров’я, міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії є пріоритетними для роботи команди Президента.  

Торік уряд затвердив Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. Це фундаментальний документ, розроблений спільно з міжнародними експертами, який визначає план розвитку галузі та післявоєнного відновлення. Міжнародний досвід країн, що пройшли через війни, зокрема США, свідчить: упродовж десятиліть після завершення бойових дій держава має пріоритетно інвестувати у фізичну реабілітацію та ментальне здоров’я.

Після війни сотні тисяч українців потребуватимуть саме такої допомоги, і держава реагує на ці виклики вже зараз. Верховна Рада ухвалила закон про реабілітацію, який запроваджує мультидисциплінарний підхід.

«Тепер відновлення починається не «колись потім», а з перших днів стабілізації стану пацієнта – відповідно до міжнародних стандартів МКФ», – зазначив народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

Крім того, минулого року парламент ухвалив закон про систему охорони психічного здоров’я, який заклав принцип «психічне здоров’я в усіх політиках» та впровадив європейські підходи в сфері ментального здоров’я. Психологічна допомога стала ближчою та доступнішою для пацієнтів: лише за минулий рік понад 260 тисяч українців отримали психологічну підтримку на рівні сімейного лікаря.

Ще один виклик війни – руйнування ворогом медичної інфраструктури. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 2 551 об’єкт у складі 817 закладів охорони здоров’я. Із них 327 об’єктів у 125 закладах зруйновано вщент.

«Важливо, що ми не просто відбудовуємо будівлі, які дісталися нам у спадок з радянських часів, а відновлюємо медичні заклади за принципом Build Back Better. Зводимо нові лікарні за найкращими світовими стандартами, оснащені сучасним обладнанням і здатні працювати автономно. За даними МОЗ, уже відбудовано 703 об’єкти, з яких 65 зазнали повторних ворожих атак», – акцентував парламентар.