Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Марія Мезенцева про місію України в ПАРЄ

Марія Мезенцева про місію України в ПАРЄ

Відносини з Росією, розвиток демократії, права людини, вакцинація, екологія, гендерна рівність, сталий розвиток, проблеми переміщених осіб. Усі ці питання порушуватиме в межах Парламентської асамблеї Ради Європи новообрана голова постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ Марія Мезенцева.

У Постійній делегації  України в ПАРЄ пояснили необхідність зміни керівника новими викликами, які постали перед Європою у 2021 році, а також зміною підходів та стратегії України. У чому полягатиме новий підхід України до роботи ПАРЄ?

Викликів у 2021 році дійсно величезна кількість як для Європи, так і для всього світу. Це і постковідне повернення до звичного життя, спроможність націй знову стати ближчими, відновити попередні контакти. Питання вакцинації, перетину кордонів та інші – це все ще ті проблеми, які роз’єднують і не мають єдиного способу вирішення: нерівності залишаються. Нового підходу України до роботи в ПАРЄ як такого не буде. Я б краще сказала, буде доповнення існуючого і заповнення прогалин, низку яких я вже виявила під час підготовки до січневої сесії 2021 року, перебуваючи на цій посаді 13 днів. На жаль, деякі з них дуже суттєві.

Які головні меседжі українська делегація прагне донести в ПАРЄ?

Україна – для Ради Європи і для ПАРЄ, а не навпаки. Це, напевно, найголовніший меседж. Російську Федерацію «повертали» до ПАРЄ з єдиною метою: щоб провести діалог і спробувати переконати дотримуватись тих базових цінностей, які закладені в Статуті Ради Європи (стаття 3). Проте цинізм російської делегації полягає в тому, що ніякого співробітництва з Асамблеєю вони не здійснюють і жодних проблем, які висвітлив моніторинг, не вирішується. Натомість вони вважають, що їхнє відновлення в правах – це назавжди, і святкують.

Ми повинні чітко усвідомлювати, що тимчасова окупація і втрата контролю над нашими територіями, вбивства наших захисників – це наше найболючіше питання. Тому може скластися враження, що Україна тільки й порушує питання покарання Росії. Насправді, це не так. Питання Росії – це питання цінностей і фундаменту Ради Європи, який був підірваний в найзухвалішій формі за останні понад 70 років.

Розвиток демократії і права людини, вакцинація та екологія, питання сталого розвитку і переміщених осіб. Тобто безліч проблем, які є актуальними саме для нас.  Але окрім Російської Федерації є й інші питання, які викликають спільний інтерес у нас та в інших делегацій.

Маємо долучатися до обговорення рекомендацій і так само сприяти імплементації положень резолюцій у вітчизняне законодавство. Україна готова співпрацювати з усіх питань, які розглядає Асамблея, і ця співпраця повинна бути успішною, ефективною та відповідати нашим національним інтересам.

Одним із перспективних треків у роботі може стати питання гендерної рівності: для того, щоб доповнити низку українських здобутків у цій сфері, будемо проводити кампанію за ратифікацію у парламенті Стамбульської конвенції Ради Європи, підписану в 2011 році. Це відбуватиметься в межах ініціативи Ради Європи «NotInMyParliament», спрямованої на попередження випадків сексизму, сексуального насильства та домагань проти жінок, домашнього насильства. Крім цього, «гендерний трек», особливо за умови ратифікації Стамбульської конвенції, може стати одним із засобів ефективної критики Росії. Саме там відбулася декриміналізація домашнього насильства: у 2017 році з Кримінального кодексу РФ забрали статтю «побої» і запровадили адміністративну відповідальність.

Якою буде позиція української делегації стосовно Росії? Які «червоні лінії» є у відносинах з РФ?

Росію «повертали» до ПАРЄ задля діалогу, як ми усі пам’ятаємо. Але його взагалі не простежується. Натомість вона заявляє через своїх представників, що вони «чхати хотіли» на думку цієї міжнародної поважної інституції, по суті, першої загальноєвропейської парламентської асамблеї в післявоєнний час. Тому для нас головне –  постійно підтримувати на порядку денному тему Криму та російської агресії. Ми залишаємося на форпості українських інтересів. Для нас Росія – це країна-агресор, країна, з якою ми воюємо сьомий рік. Відновлення контактів з РФ, а також спроби налагодження співпраці, як вони про це заявляють, можливі лише після повернення усіх окупованих територій Україні, проведення демілітаризації та виплат справедливих компенсацій.

Як делегація планує продовжувати роботу в ключових для України напрямках: деокупація Криму, протидія агресії на Сході України, звільнення політв’язнів та заручників, посилення санкцій проти агресора?

У новій стратегії нашої делегації міститься ініціатива про неформальну платформу підтримки теми Криму та прав людини, що є одним з форпостів діяльності ПАРЄ. В Україні вона вже заснована як Кримська платформа. Таку ж назву вона матиме і на майданчиках ПАРЄ. Ми будемо про цю ініціативу інформувати потенційних партнерів – депутатів ПАРЄ, щоб вони до неї приєднувалися. З колегами вирішили, що ситуацію на півострові ми повинні виділити в інший вимір і активно працювати за цим треком.

Також це все тісно пов’язано з кейсом щодо посилення групи Балтік+. Ми мали консультацію з урядовими інституціями, а також неурядовим сектором. Зокрема, за аналітичної підтримки центру ADASTRA виокремили  2 наступні складові, які й становитимуть механізм посилення Балтік+:

  • Поглиблення інтеграції (цей напрямок передбачає фактично створення реальних треків для співробітництва, які будуть працювати). Перш за все, варто зосередитись на поглибленні співпраці в інформаційній сфері. Пропозиція створення міжнародного Центру з протидії пропаганді стане початковою точкою для налагодження треку у контексті кібербезпеки. Також існує ідея щодо платформи про недопущення та попередження випадків політичних переслідувань.
  • Розширення інтеграції (залучення нових членів). Необхідний пошук не лише дієвих аргументів/пропозицій, а й формалізація (можливо, навіть і інституціоналізація) групи Балтік+. Варто розуміти, що залучити до Балтік+ ще є кого, і це коло може обмежуватись не лише Польщею і Молдовою, хоча варто, звісно, почати з них.

Понад рік Постійна делегація України в ПАРЄ працює в нинішньому складі. Як би ви підсумували її роботу? Чого вдалося досягти та які цілі поки не досягнуті?

Тут питання потрібно розглядати в двох площинах: перша – це мої власні спостереження як членкині делегації. Це інший обсяг завдань і відповідальності. Наш успіх – це створення групи Балтік +, ми дуже зрозуміло розставили акценти на січневій сесії 2020 року, і як нова делегація після парламентських виборів показали свій високий рівень юридичної, політичної, міжнародної підготовки і мовної компетенції. Інша площина – це головування в нашій делегації. Я не отримала звіт попередньої очільниці делегації про проведену роботу, хоча й деякі інші члени делегації наполягали на цьому. Тому зараз дуже важко зрозуміти, чому є багато недопрацювань. Можливо, така ситуація криється саме у відсутності інформації про проведену роботу.

25-28 січня українська делегація візьме участь у першій в 2021-му році сесії ПАРЄ. Які особливості її порядку денного та яких результатів очікуєте?

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) проведе своє зимове пленарне засідання в гібридному режимі, дозволяючи членам брати участь віддалено або особисто у Страсбурзі. Асамблея обговорить етичні, правові та практичні міркування щодо вакцин проти COVID-19. Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус виступить перед парламентарями під час дебатів.

Будемо обговорювати план у межах одного з проєктів рішення, що стосуватиметься вакцинації. Але це те, що конкретно обговорюватиметься на пленарному засіданні. Щодо загальної стратегії – то, звісно, підхід до спільної боротьби з COVID-19, очікування вакцини. Оскільки ця тема дуже гаряча, нам буде дуже важливо обмінятися досвідом.

Серед інших обговорень – етнічне профілювання в Європі, обмеження діяльності неурядових організацій у країнах-членах Ради Європи. Під час сесії Асамблея обиратиме заступника Генерального секретаря Ради Європи, Генерального секретаря Асамблеї та суддів Європейського суду з прав людини щодо Греції та Швейцарії. Ці вибори відбудуться шляхом індивідуального електронного голосування. Європейський комісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс виступить перед членами Асамблеї та відповість на їхні запитання. Також слово матимуть федеральний міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас (в межах головування Німеччини в Комітеті міністрів) та Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич (яка виступить з доповіддю).

Також на порядку денному – звіт про парламентські вибори в Грузії. Нарешті Асамблея визначить свою позицію щодо внесення змін до Регламенту  – продовження Резолюції 2319 (2020) про додаткову спільну процедуру між Комітетом Міністрів та Парламентською Асамблеєю у відповідь на серйозне порушення державою-членом своїх статутних зобов’язань.

Чи існують проблемні питання співробітництва України з РЄ? Як їх вирішити?

У 2020 році Європейським судом з прав людини ухвалено 1 434 рішень, якими констатовано порушення Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколів до неї. Досі існує проблема їхнього невиконання або недостатнього виконання урядом України. На засіданні Кабінету міністрів вже створено Комісію з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини,  що дозволить забезпечити ефективну взаємодію органів державної влади для своєчасного виконання рішень ЄСПЛ.

Крім того, належне виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань позитивно вплине на імідж держави та дозволить суттєво зменшити видатки Державного бюджету на виконання рішень ЄСПЛ.

У своїй заяві після звільнення з посади голови делегації Єлизавета Ясько сказала про «схиляння перед російським порядком денним країни-агресора». На вашу думку, чи справедливим є таке твердження?

Прокоментую коротко. Наша делегація залишається на форпості українських національних інтересів. Жодного сигналу таких «схилянь» в нашій діяльності немає. Ми це ще раз доведемо на сесії ПАРЄ через конкретні виступи, ініціативи, поправки та міжнародну нормотворчість.

В одному з інтерв’ю ви говорили про намір провести аудит активності членів української делегації. Для чого він потрібен та як може покращити ефективність роботи делегації?

Як я вже казала, робота голови делегації – це не королівський привілей, а менеджерська посада: управління, інформування і вирішення поточних питань. Будь-який менеджер повинен розпочинати свою роботу з того, щоб дізнатися про поточний стан справ у делегації, з’ясувати, де просідає робота, а де, навпаки, вона на висоті. Саме тому і потрібен аудит. Кожен член делегації є членом також якогось з Комітетів ПАРЄ, має свій певний обсяг завдань і обов’язків, які і складають цілісний механізм роботи делегації. Нас не так багато в делегації, тому кожен може й повинен грати свою роль, робити внесок України у формування загальноєвропейського порядку денного більш вагомим.

Тому після отримання фідбеку (звіту) від кожного члена делегації ми зможемо напрацювати подальшу як коротко- так і довготермінову стратегію роботи делегації.

Які ще нововведення в роботі делегації плануєте впровадити найближчим часом?

Ми рухаємося проактивним шляхом. Одним із додаткових завдань я вбачаю налагодження активної комунікації з нашими партнерами в ПАРЄ, а також із нашими колегами всередині делегації. Тому що ми все-таки представляємо не особисті думки, а інтереси держави, і цього не треба забувати.

Вже підготували сторінку в соцмережах, щоб і українцям було зрозуміліше, бо комунікація від делегації як єдиного голосу була провалена: люди не знають, що таке ПАРЄ, і цей майданчик лише асоціювався з «політичним туризмом» до Франції.

Ми також підготували дашборди (інформаційні панелі), які показують, де і який делегат виступає, коли він буде присутній, графік зустрічей. Це робочі документи, але вони дуже важливі для планування та керування делегацією.

Додатково хочу зазначити, що за два тижні роботи з делегацією ми змогли багато надолужити: зустрілися з послами Польщі, Латвії, Литви, Естонії, Грузії, також мали онлайн зустрічі з кандидатами, які номінуються на високі посади наступного тижня, обговорити спільні ініціативі з нашими колегами-депутатами з різних країн для синхронізації дій щодо оскарження повноважень РФ, поточних та термінових дебатів, була організована нарада щодо розширення Кримської платформи.

Також ми плануємо якомога активно, зважаючи на пандемію, зібрати декілька робочих зустрічей Асамблеї в Україні, як це передбачено Правилами процедури ПАРЄ, і, наскільки я знаю, певні фінансові та інституційні можливості вже передбачені Верховною Радою України.

Останній, не менш важливий елемент, про який всі знають, але чомусь нехтують – долучення професіоналів із неурядового сектору (правозахисників, юристів-міжнародників тощо). Ми розширюємо загалом команду. Ключ нашого успіху – щоденна робота і постійні контакти. Тільки так ми зможемо показати Україну в авангарді вирішення спільних викликів Європейського континенту і не тільки!

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися