Марія Мезенцева-Федоренко розповіла про головні рішення ПАРЄ в 2025 році на підтримку України

Спецтрибунал за злочин агресії, Міжнародний компенсаційний механізм, повернення полонених і депортованих дітей: Парламентська асамблея Ради Європи за останні роки перетворилася з консультативного органу на ключовий міжнародний центр формування правової відповіді на російську агресію проти України.

Про це повідомила народна депутатка від «Слуги Народу», очільниця постійної української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко.

«Мало хто очікував, що в умовах повномасштабного вторгнення Рада Європи стане однією з найдієвіших міжнародних платформ протидії російській агресії. Після виключення росії зі складу організації – попри її багаторічне членство – держава-агресор була усунута від усіх програм підтримки та фінансування. Це, своєю чергою, вплинуло і на формування спільної відповіді ЄС», – зазначила парламентарка.

За її словами, було напрацьовано узгоджену санкційну політику.

«І хоча Рада Європи традиційно зосереджується на захисті прав людини, сьогодні вона також може і повинна говорити про реальну потребу в наданні зброї та захисті неба, адже це питання безпеки не лише інфраструктури, а насамперед цивільного населення, дорослих і дітей», – акцентувала Марія Мезенцева-Федоренко.

Щодо впливу резолюцій ПАРЄ на практичні рішення держав народна депутатка назвала такі зміни колосальними: вони вже трансформувалися в підписані договори, зокрема щодо створення Спеціального трибуналу та механізму компенсацій. А окремі країни здійснюють реальний вплив на процеси повернення цивільних і військових, а також депортованих дітей.

«ПАРЄ стала першим майданчиком, на якому заговорили про створення Спеціального трибуналу за злочин агресії рф проти України. У червні 2025 року було підписано історичну угоду про його створення, яка передбачає притягнення до відповідальності не лише російського та білоруського керівництва, а й представників Північної Кореї, чиї війська були розгорнуті для участі у війні проти України», – нагадала очільниця української делегації.

Вона висловила вдячність Нідерландам за готовність узяти на себе так званий хостинг – створити постійну фізичну інституцію трибуналу.

«Трибунал працюватиме в Гаазі – столиці міжнародної справедливості. Уже відкрито офіс зі збору доказів, тож фактично всі необхідні передумови для запуску трибуналу сформовані. ЄС також виділив додаткові кошти для забезпечення його функціонування», – акцентувала Марія Мезенцева-Федоренко.

Нині ж, додала вона, першочерговим завданням парламентарів є розширення кола держав-підписантів угоди: до цього процесу можуть і мають долучитися всі – від Фіджі до Австралії.

Найзначущими рішеннями ПАРЄ у 2025 році, окрім створення Спецтрибуналу, народна депутатка назвала використання заморожених російських активів, а також розширення переліку репарацій – із 12 до 43 категорій. Йдеться про матеріальні та нематеріальні збитки: полон, депортації, втрату майна, знищений бізнес тощо.

Мезенцева-Федоренко акцентувала на увазі ПАРЄ до питання повернення полонених – військових і цивільних, а також депортованих дітей.

«Третій напрям – і, мабуть, найболючіший – це повернення кожного і кожної з російського полону. Ми й надалі шукатимемо амбасадорів для кожного такого кейсу, щоб ці голоси були почуті у світі», – наголосила парламентарка.

За даними МВС, повідомила вона, кількість зниклих безвісти – військових та цивільних – оцінюється у 74 тисяч людей. Асамблея закликає до обміну за формулою «всіх на всіх», наполягаючи, що політичні переговори не повинні затримувати повернення людей.

«Окрему трагічну сторінку займає доля журналістів. З лютого 2022 року окупанти вбили 108 медіапрацівників. Щонайменше 26 журналістів незаконно утримуються в полоні. ПАРЄ запровадила щорічне вшанування пам’яті воєнних кореспондентів «Victory for Victoria» на честь Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні», – поінформувала парламентарка.

Серед інших головних рішень ПАРЄ 2025 року Мезенцева-Федоренко назвала фіналізування Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій для України.

«Цей орган стане другим етапом компенсаційного механізму після Реєстру збитків, який уже прийняв понад 60 тис. заяв. Комісія матиме повноваження розглядати вимоги про відшкодування шкоди, завданої не лише державі Україна, а й приватним та юридичним особам», – пояснила нардепка.

ПАРЄ, зауважила вона, наполягає, що цей процес має бути профінансований за рахунок переспрямування заморожених російських державних активів, що є правомірним контрзаходом у межах міжнародного права.

Крім того, нагадала парламентарка, резолюції ПАРЄ 2025 року наголошують на важливості принципу «миру через силу» та попереджають про гібридні загрози з боку рф: порушення авіапростору, кібератаки, мілітаризацію дітей на тимчасово окупованих територіях. Також Асамблея підтвердила легітимність Президента Володимира Зеленського до проведення демократичних виборів.

Марія Мезенцева-Федоренко впевнена, що робота ПАРЄ в 2026 році має фокусуватися на осмисленні історичної ретроспективи російської агресії та залученні ширшої міжнародної спільноти до механізмів відповідальності рф.