Малий бізнес потребує не лише пільг, а й партнерства: в парламенті шукають нові можливості для допомоги бізнесу

Для підтримки життєдіяльності малого бізнесу слід використовувати як кошти державного бюджету, так і місцевих бюджетів. Нині на рахунках останніх є понад 200 млрд грн. Крім цього, необхідно активніше використовувати можливості програми «5-7-9%» – успішні кейси зниження ставки до 0% налічують більше ніж 200 підприємств.

Про це на форумі «Діалог влади з бізнесом: виклики та нові можливості для розвитку ММСП» повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

Вона окреслила п’ять системних напрямів підтримки підприємництва, за якими на сьогодні має рухатись держава, – дерегуляція через цифровізацію, соціальна інфраструктура, людський капітал, доступ до фінансів і адресне відновлення малого бізнесу. Без реалізації цих кроків, бізнесу буде складно не лише бути успішним, а й загалом виживати. Відповідно, не буде податкових надходжень, без яких неможливий не лише розвиток економіки України, а й її стійкість.

«Регуляторне середовище визначає інвестиційний клімат. Рух є, але системної зміни ще немає. Справжній прорив можливий лише через цифровізацію, яка прибирає людський фактор і маніпуляції, – цифрова система просто працює», – заявила Шуляк.

За її словами, цифровізація має стати ядром дерегуляції на всіх рівнях. Якщо на центральному рівні вже створено багато сервісів, то місцевому потрібно «зібратися» – автоматизувати процеси й підтягнути стандарти до амбіції бачити Україну серед топ‑5 цифрових держав.

«Інфраструктура – це не лише дороги. Для економіки критична соціальна інфраструктура: дитсадки з укриттями та сервіси, які дозволяють людям працювати. Жінка не піде на роботу, якщо немає безпечного місця для дитини», – акцентувала Олена Шуляк.

Нещодавно презентоване дослідження з вибіркою понад 68 тисяч респондентів, розповіла парламентарка, показало: значна частина жінок не може вийти на роботу саме через брак базової соціальної інфраструктури. Таким чином, громади мають планувати розвиток глибше, враховуючи, як соціальна інфраструктура підсилює локальну економіку.

«Після війни кадровий дефіцит стане викликом №1. Уже зараз треба переосмислити освіту: більше практичних програм, перекваліфікація для ветеранів і жінок, які змінюють професію», – зазначила Шуляк.

Йдеться про адаптацію освітньої системи під запит роботодавців – від коротких практичних курсів до перекваліфікації, щоб людський капітал відповідав реальним потребам відновлення.

«Доступ до фінансів залишається болем. Банки не дають проєктні кредити за ставками, з якими бізнес може працювати. Програма «5‑7‑9%» – база, але її замало», – сказала вона.

Водночас Шуляк відзначила позитивні кейси щодо ефективних рішень у цьому плані на місцях: місцева влада в межах цієї програми може фактично знижувати ставку для окремих підприємств до 0%. Ба більше, такою можливістю вже скористалися понад 200 підприємств. Місцеві цільові програми також здатні підсилювати фінансування малого бізнесу.

«Відновлення малого й середнього бізнесу – окремий пріоритет. Ракети не питають, де фронт, – руйнування по всій країні. Малим бізнесам часто потрібно не десятки мільйонів гривень, а 500 тис. – 1 млн, щоб підняти кав’ярню чи барбершоп», – наголосила парламентарка.

Одним із рішень Олена Шуляк назвала можливість задіяти кошти Фонду енергоефективності та Фонду декарбонізації для цільових програм відновлення постраждалих підприємств: під нульові або близькі до нульових ставки, із вимогою відбудови за стандартами енергоефективності та енергонезалежності.

«Ми зробили запит до бізнес‑асоціацій – УРБ, Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати, Спілки українських підприємців – і отримали десятки сторінок пропозицій», – повідомила Шуляк.

Вона додала: більшість напрацювань уже обговорені в Комітеті та винесені на роботу з урядом. Діє Рада коаліції: щотижня керівники комітетів і міністерств проводять тематичні наради, де уряд дає доручення профільним відомствам знаходити рішення.

«Треба об’єднувати зусилля місцевого, регіонального й центрального рівнів, щоб разом посилювати державні програми», – підсумувала Олена Шуляк.