Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Максим Ткаченко про реєстрацію переселенців, «Кримську платформу» та пожежі на Луганщині

Максим Ткаченко про реєстрацію переселенців, «Кримську платформу» та пожежі на Луганщині

Що змінять у законодавстві для поліпшення прав переселенців? Як влада захищатиме права мешканців окупованих територій? На якому етапі знаходиться розслідування причин пожеж на Луганщині минулого року? Про це розповідає народний депутат від фракції «Слуга Народу» Максим Ткаченко – перший заступник голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Над чим працюватиме ваш комітет протягом 5 сесії Верховної Ради?

Робота нашого комітету і надалі фокусуватиметься на захисті прав людини та прав внутрішньо переміщених осіб із Криму та Донбасу. Протягом 5 сесії ми налаштовані розглянути 34 законопроєкти, в яких наш комітет визначений головним. Ще по 88 законопроєктах повинні надати профільним комітетам свої висновки.  Звісно, ці цифри збільшуватимуться протягом роботи сесії.

Один з них – про спрощення запису місця реєстраціїї громадян України з тимчасово окупованих територій, а також оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство (№4564).

Це дуже важливий законопроєкт. На практиці українці з тимчасово окупованих територій стикаються з багатьма проблемами через відсутність штампу про реєстрацію в паспорті. Зокрема, під час надання медичної допомоги, отримання адміністративних та банківських послуг, доступу до реалізації права на освіту.

Як саме закон вирішить ці проблеми?

Внесення відомостей про зареєстроване місце проживання  до документів потребують усі без виключення громадяни. Адже йдеться про цілу інфраструктуру підсистем, які прив’язують людину при отриманні державних послуг до реєстрації місця проживання. Особливо гостро це питання стоїть для дітей, оскільки зараз вони отримують свій перший паспорт без внесення відомостей про їхнє зареєстроване місце проживання.

Законопроєкт спрощує процедуру внесення відомостей у паспорт про зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованих територіях. Внесення здійснюється на підставі документів, що підтверджують реєстрацію місця проживання або відомостей, внесених до документів особи, які підлягають обміну.

Оформлення документів, що підтверджують громадянство України або посвідчують особу, а також вклеювання фотокартки, згідно із законопроєктом  здійснюється Державною міграційною службою України за місцем звернення особи. Також проєктом запропоновано скасувати довідку, що підтверджує місце перебування особи, яка проживає на тимчасово окупованій території чи переселилася з неї. 

Другий важливий документ – про звільнення переселенців від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань (№2329). 4 лютого парламент вже ухвалив цей документ у першому читанні – майже всі депутати проголосували «за».

Зараз наш комітет готує його до другого читання. Остаточне ухвалення зменшить фінансове навантаження на боржників за кредитами та позиками.

За рахунок чого відбудеться таке зменшення?

Законопроєктом пропонується обмежити загальну суму відсотків за кредитними договорами та договорами позики, боржниками  яких є внутрішньо переміщені особи. Вони сплачуватимуть лише відсотки, нараховані до настання кінцевого терміну виконання грошових зобов’язань.

Крім того, за такими договорами внутрішньо переміщені особи звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені), індексу інфляції та річних відсотків від простроченої суми.

Йдеться про постраждалих від конфлікту на Донбасі та тимчасової окупації Криму. Поміж іншого, це ще й зміцнить довіру переселенців до органів державної влади та до України в цілому.

Чи плануються законопроєкти для захисту прав мешканців окупованих територій?

Так. Наш третій найважливіший законопроєкт – про встановлення альтернативної підсудності справ (№ 3048). Нововведення дозволять українцям, які мешкають в окупованому Криму та Севастополі, отримувати захист у судах на Херсонщині.

Чинним законодавством передбачено, що розгляд судових справ, підсудних судам Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, забезпечується виключно судами міста Києва. Така обмеженість у виборі суду для багатьох громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, створює серйозні труднощі.

Зокрема, зростають транспортні видатки, зумовлені необхідністю подолання значної відстані з Криму та Севастополя до Києва. Крім того, одна така поїздка потребує досить тривалого часу. При цьому розгляд судових справ практично ніколи не обмежується одним засіданням.

У зв’язку з цим виникла ідея надати таким громадянам альтернативу при виборі суду для захисту своїх прав. Законопроєктом пропонується надати їм можливість отримувати судовий захист не тільки у місті Києві, а також і в судах Херсонської області, максимально наближеної до АРК.

Наостанок, четвертий важливий документ – про надання захисту іноземцям та особам без громадянства (№ 3387). Він унормовує процедуру надання притулку окремим особам та його припинення. І головне – законопроєкт започатковує інститут права притулку.

Ухвалення закону дозволить зменшити кількість іноземців та осіб без громадянства, які зловживають процедурою надання захисту з метою легалізації свого перебування на території України. А також сприятиме  покращенню основоположних прав шукачів захисту, що, зокрема, випливає з міжнародних зобов’язань України у цій сфері.

Що планується окрім законодавчої роботи?

Ми запланували провести 18 круглих столів з різних тем і напрямків роботи комітету. Перший з них відбудеться 24 лютого з тематики «Кримська платформа – шлях до деокупації». До участі долучаться народні депутати, представники Меджлісу кримськотатарського народу, посольств іноземних держав та громадського сектору.

В межах круглого столу планується обговорити стратегію державної політики деокупації Криму, розвитку законодавчої бази та «Кримської платформи». Також предметом обговорення стануть загальна ситуація щодо прав людини на тимчасово окупованій території та шляхи її вирішення, питання захисту і підтримки політичних в’язнів та їхніх родин, захисту прав внутрішньо переміщених осіб.

Ви також є членом тимчасової слідчої комісії (ТСК) з розслідування причин пожеж на Луганщині минулого року. Чи є прогрес у розслідуванні?

Дійсно, ми змушені були створити ТСК, оскільки на депутатські звернення отримали б чергові відписки і жодних заходів для недопущення пожеж в майбутньому. А кожна така пожежа коштує надто дорого: лише в липні на Луганщині від вогню загинуло шестеро людей, вигоріло 5 тис. гектарів лісу.

Ми вже виявили факти корупції та бездіяльності органів влади. Більше того, місцеві чиновники не поспішають допомагати постраждалим в отриманні допомоги, яку їм виділила держава – люди кинуті напризволяще з бюрократичними процедурами.

Завдяки нашим зусиллям ще 43 людини отримали державні виплати за втрачене майно. Це дуже добре.     

18 лютого відбулося вже шосте засідання ТСК. На наш запит Державне бюро розслідувань (ДБР) проінформувало, що у кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення шістьом службовим особам підрозділів Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Луганській області.

Також ДБР повідомило про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливої службової недбалості  голови Луганської військово-цивільної адміністрації (ВЦА) щодо бездіяльності при розподілі витрачених у 2018-2020 роках коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy