Максим Ткаченко про пільги для бізнесу у Донецькій та Луганській областях

Законопроєкт № 6403 запроваджує так звані території пріоритетного розвитку (ТПР) з пільговим режимом для ведення бізнесу. Чому такі території планують створити насамперед на Донбасі?

Донецька та Луганська області найбільше постраждали від бойових дій та втратили частину територій з промисловістю, виробництвом, людьми. Що ми зараз маємо на підконтрольних територіях? Зруйновану економіку, низький рівень залучення інвестицій, проблеми розвитку підприємництва. Проте досі не маємо стратегічного підходу до підтримки бізнесу тут.

Ми сподіваємося, що створення ТПР на Донбасі допоможе сформувати інвестиційно привабливий регіон із розвиненою інфраструктурою, цьому має сприяти спеціальний правовий режим ведення бізнесу. Тобто ми хочемо сформувати певний «пояс успішності», що стане однією з передумов залучення на підконтрольні території людей по той бік лінії розмежування.

Що означає спеціальний правовий режим ведення бізнесу?

Фактично йдеться про низку пільг та державну підтримку для стимуляції розвитку підприємств. Такий спецрежим діятиме протягом 10 років для всього бізнесу за виключенням деяких виробництв.

Зокрема він не стосуватиметься виробництва алкоголю, тютюну, електронних сигарет та рідин до них, біоетанолу. Також пільги не розповсюджуються на сферу азартних ігор.

Той, хто хоче отримати преференції, може зареєструватися резидентом ТПР. Рішення про набуття такого статусу ухвалюватимуть протягом 10 робочих днів. Після цього заявника вносять до відкритого електронного реєстру резидентів ТПР, і він може користатися пільгами та державною підтримкою. На підприємства, які розташовані у межах території пріоритетного розвитку, але не стали резидентами, поширюється загальний податковий режим.

Чи всі підприємства у межах ТПР можуть стати резидентами?

До заявників є певні вимоги. Наприклад, підприємство має бути офіційно зареєстроване та не мати податкового боргу.

Втім передбачені випадки, коли у статусі резидента відмовлять. Це стосуватиметься компаній та ФОПів, які перебувають під санкціями чи якщо 10% та більше акцій опосередковано або прямо належить державі-агресору чи її представникам.

Крім того, резидентом ТПР не зареєструють неприбуткові організації та компанії, що перебувають у процесі банкрутства.

Які саме пільги передбачені для бізнесу?

Їх досить багато і вони розподілятимуться за рівнями: весь регіон, громади поблизу лінії розмежування та території індустріальних парків.

Якщо говорити про регіональний рівень, то передусім це звільнення від мита та ПДВ ввезеного обладнання для потреб власного виробництва, якщо це передбачено інвестиційним проєктом зі значними інвестиціями.

Також передбачене звільнення від податку на прибуток, якщо інвестиції у проєкт складають від 1 млн євро та створюють або ж зберігають 20 робочих місць.

Додатково у бізнесу буде можливість отримувати фінансування на проєкти з розбудови об’єктів інфраструктури та часткову компенсацію вартості підключення малих та середніх підприємств до електромереж, водопостачання, газу. До того ж підприємства зможуть розраховувати на страхові виплати у разі пошкодження майна внаслідок бойових дій.

Крім того, на рівні регіону запроваджується спрощений режим видачі дозвільних документів, ліцензій та ще низка пільг.

На рівні громад передбачені інші стимули?

На території громад поблизу лінії розмежування діятимуть всі регіональні пільги, але будуть й додаткові. Зокрема передбачене зменшення плати за землю на 50% за рішенням місцевої влади, а також надається право на використання прискореної амортизації під час розрахунку амортизації основних засобів.

Бізнес в індустріальних парках у межах ТПР зможе користуватися усіма пільгами, передбаченими для регіону та громад поблизу лінії розмежування.

Крім того, законопроєкт передбачає можливість впровадження інших податкових пільг у певних сферах діяльності. Зокрема це стосується галузі видобування та переробки корисних копалин, високотехнологічних та наукоємних виробництв, створення замкнених ланцюгів виробництва.

Які перспективи цього законопроєкту у парламенті? Чи готові депутати його підтримати?

Під цим законопроєктом підписалися 89 народних депутатів з більшості фракцій. Це свідчить про те, що проєкт закону не про політику, він про людей, і колеги по парламенту його підтримають.

Основний законопроєкт вже зареєстрований у Верховній Раді, найближчим часом ми вносимо ще три, які вносять зміни до Митного, Податкового та Бюджетного кодексів. Сподіваюся, що цей пакет разом із законопроєктом № 6403 парламент розгляне й ухвалить у першому кварталі 2022 р. Тобто з другого пів річчя 2022 року почнуть діяти нові норми ведення бізнесу у Луганській та Донецькій областях.

Я впевнений, що це буде потужний стимул для створення нових робочих місць та залучення вітчизняних й іноземних інвестицій. Своєю чергою це допоможе сформувати в регіоні сучасну виробничу і транспортну інфраструктуру. А це важлива передумова сталого розвитку громад, особливо тих, що розташовані поблизу лінії розмежування.