Тетяна Новикова: «Вірю, що люди на Луганщині будуть відчувати себе так само вільно, як зараз відчувають себе мешканці Львова»

23 серпня депутатка Щастинської районної ради від “Слуги Народу” Тетяна Новикова у складі делегації Луганської області відвідала Львів, де взяла участь в урочистих заходах до Дня Державного прапора.
Коментуючи участь в урочистих заходах, вона відзначає гостинність та красу міста Лева: «День Державного прапора – важливе національне свято, адже ми вшановуємо один із державних символів нашої країни. Це свято згуртовує українців і дуже приємно 23 серпня провести в одному з найкрасивіших та найстаровинніших міст України».
Але водночас із сумом пані Тетяна пригадує життя в останні пів року рідної Луганщини та людей, які були вимушені покинути свої домівки: «На жаль, сьогодні український прапор не буде майоріти над Луганщиною та над моїм рідним Щастинським районом. Цей район було окуповано майже одразу після повномасштабного вторгнення російських військ. Через це проукраїнські активісти, як і багато інших пересічних громадян, були змушені покинути свої домівки. Але є й ті люди, які через ті, чи інші причини вирішили залишитися в окупації. Вони дуже чекають на Збройні сили України та встановлення української влади на Луганщині, що буде означати повернення до повноцінного життя. Вірю, що це відбудеться та люди на Луганщині будуть відчувати себе так само вільно, як зараз відчувають себе мешканці Львова».
До речі, нещодавно у Львові відкрився гуманітарний штаб для допомоги внутрішньо переміщеним особам з Луганської області. А перед тим такий штаб відкрився у Кропивницькому. Активну участь у його створенні брала й Тетяна Новикова:
«Гуманітарні штаби для переселенців дуже важливі, адже допомагають людям у скрутний час вижити та відчути підтримку, відчути, що вони не лишились сам на сам зі своїми проблемами. Наразі у кожному з регіонів країни, куди б не приїхала внутрішньо переміщена особа, вона може знайти гуманітарні штаби при органах державної влади, при закладах спортивної, культурної сфери… Допомагає як держава, так і пересічні громадяни, які з початку повномасштабного вторгнення стали волонтерами. Осторонь не залишаються й міжнародні організації, які надають гуманітарну допомогу нашій країні. Найчастіше така допомога видається в релігійних закладах або волонтери привозять допомогу у місця, де масово мешкають переселенці: гуртожитки, заклади освіти тощо».