Леся Забуранна про євроінтеграційний вектор України та роботу в ПАРЄ

Україна поступово, але дуже впевнено крокує в бік Європейського Союзу. Захист і просування інтересів країни в міжнародних організаціях, зустрічі з експертами та розробка законопроєктів, спрямованих на наближення до ЄС – робота триває за різними напрямками. Про результати розповідає народна депутатка від «Слуги Народу», членкиня Постійної делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Леся Забуранна.

Робота в Парламентській асамблеї Ради Європи

Під час зимової сесії ПАРЄ всі мали змогу спостерігати за ефективною та злагодженою роботою української делегації під  керівництвом нашої колеги Марії Мезенцевої. У нас є власна стратегія, яку ми продовжуємо вдосконалювати завдяки постійним зустрічам із різними експертами. Для нас важливий максимальний результат.

Насамперед ми націлені на активне просування українських наративів на міжнародній арені, зокрема через інформування наших іноземних колег про «Кримську платформу», створену для деокупації Криму та захисту прав людини на території півострову. Нагадаю, що в січні 2021 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) частково задовольнив скаргу України щодо порушення Росією прав людини в Криму. Варто зазначити, що відповідні питання зустрічають активну зацікавленість членів ПАРЄ, і ми цьому надзвичайно раді.

У перший день зимової сесії українська делегація в Парламентській асамблеї порушила питання про оскарження повноважень Російської Федерації. Хоча відповідне рішення, на жаль, не було ухвалене, ми аніскільки не збираємося здаватися. Під час наступних сесій наша делегація планує знову ставити це питання на порядок денний і все ж таки домогтися відсторонення РФ через неповагу до фундаментальних цінностей Ради Європи.

Водночас ми не плануємо зациклюватися та ведемо активну роботу над іншими істотними для Європи питаннями, як-от кліматичні зміни, гендерна рівність, вплив пандемії на людство тощо.

Зміцнення двосторонніх зв’язків між Україною та Євросоюзом

Україна обрала стратегічним напрямком розвитку інтеграцію до міжнародно-правових стандартів Європейського Союзу та реалізує його впевнено й послідовно. Станом на жовтень 2020 року ми виконали вже 47% Угоди про Асоціацію.

Дійсно, пандемія COVID-19 виявилася складним випробуванням для всього світу, але вона ні на йоту не послабила, а навпаки – значно зміцнила стосунки між Україною та ЄС.

На початку березня 2021 року офіційний візит в Україну здійснив Шарль Мішель, президент Європейської Ради. Він висловив сталу та незмінну позицію ЄС щодо підтримки курсу реформ в Україні і наголосив на важливості дотримання принципів верховенства права та боротьби з корупцією.

Сьогодні Євросоюз є нашим сильним політичним партнером завдяки непохитному визнанню незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також рішучому засудженню продовження збройної агресії Росії проти нашої держави.

Окрім цього, він є ще й нашим найбільшим торговельним партнером. Номенклатура української продукції та послуг до ЄС постійно зростає, українці ж отримують усе більший доступ до якісних європейських товарів.

Як відомо, восени 2020 року було розпочато попередню оцінювальну місію Європейського Союзу щодо готовності України до підписання угоди про «промисловий безвіз» (ACAA). Його запровадження створюватиме сприятливі умови для посилення торгівлі, а також підтримуватиме українського експортера, якого звільнять від додаткової сертифікації товарів у ЄС. Взаємне визнання систем нагляду за безпечністю товарів однозначно означатиме високий рівень довіри між країнами. Це підвищить конкурентоспроможність українського експорту.  До того ж угода стане стимулом до залучення капітальних інвестицій і розміщення виробництва на території України.

Для цього ще за часів «турборежиму» були ухвалені закони №1068 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію» та №2172 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду».

Після одержання позитивного висновку від Європейського Союзу розпочнеться етап перемовин. Це дуже складний і комплексний процес. Утім, ми налаштовані дуже оптимістично щодо підписання цієї угоди, адже «промисловий безвіз» є ключовим пріоритетом України у сфері торгівлі!

Наближення до європейських стандартів

Верховна Рада України ухвалила низку важливих законопроєктів, які активно рухають Україну до вступу в Європейський Союз. Насамперед відзначу підтриманий парламентом і вже підписаний євроінтеграційний законопроєкт «Про електронні комунікації» №3014. Він спрямований на розвиток мереж і послуг електронних комунікацій, розвиток ринку електронних комунікацій та ефективної конкуренції, забезпечення доступності мереж і послуг електронних комунікацій для кінцевих користувачів. По суті, цей Закон захищатиме права абонентів і поліпшить умови розвитку телеком-бізнесу в Україні. Він, безперечно, наближує нас до Єдиного цифрового ринку з ЄС.

Розвиваємо водні шляхи

Ще одне важливе рішення для євроінтеграції – ухвалення парламентом законопроєкту «Про внутрішній водний транспорт», №1182-1-д. Це дасть початок реформі річкових перевезень в Україні. Ми зможемо перетворити річку Дніпро на потужну транспортну артерію. Тобто пасажирські та вантажні перевезення тепер будуть не лише автошляхами та залізницею. Це дозволить розвантажити дороги, а звідси й зменшити руйнування дорожнього покриття. Так, дві баржі зможуть замінити аж 250 фур, які їздять через міста, створюючи затори.

Окрім того, ми зможемо посилити конкурентну позицію України в транспортній системі країн-членів ЄС, доправляючи вантажі водою. Це, до речі, дешевший та екологічніший спосіб. Також розвиток суднобудування, осучаснення річкової інфраструктури, створення нових робочих місць.

Україна має неоціненні можливості для розвитку галузі – 4 тисячі кілометрів водних шляхів. До того ж річки Дніпро, Дунай, Дністер визначено Європейською угодою як найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення.

Харчові продукти

Багато євроінтеграційних законопроєктів зараз знаходиться на розгляді в Євроінтеграційному комітеті. Серед них варто відзначити №4568 – «Про матеріали та предмети, що контактують з харчовими продуктами», поданий народними депутатами України, членами фракції «Слуга Народу» Марією Мезенцевою, Євгенією Кравчук, Дмитром Люботою та іншими. У разі його ухвалення Верховною Радою у нас діятимуть нові вимоги до пакування харчових продуктів і будь-яких інших матеріалів, що контактують із ними. Мова йде про встановлення вимог до безпечності: традиційних пакувальних матеріалів, як-от папір, картон, фольга, плівка, скло, деревина, текстиль, пластик (контейнери, лотки, пляшки) тощо; різного посуду та кухонного приладдя (чайників, тарілок, чашок, пателень, каструль) і матеріалів, з яких вони вироблені (кераміка, метал, скло); допоміжних матеріалів, які містить пакування (фарби, клеї, лаки, силікони, віск, смола).

Головне – ми маємо виробляти та використовувати безпечні матеріали і предмети, що мають безпосередній контакт із харчовими продуктами. Важливий законопроєкт для здоров’я українців, тож сподіваємося, що Рада його підтримає!

Ні! Дискримінації

4 березня 2021 року в першому читанні парламент підтримав законопроєкт №3427, одним зі співавторів якого є я, «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі». Коли його ухвалять у цілому, реклама з ознаками дискримінації буде заборонена.

Про що йдеться:

• Дискримінаційні зображення: за ознаками походження людини, її соціального та майнового стану, раси, національності, статі, освіти, мови, релігії тощо.
• Твердження та зображення про перевагу однієї статі над іншою, стереотипність ролі чоловіка та жінки, приниження гідності людини чи демонстрація насильства за ознакою статі; зображення тіла людини виключно як сексуального об’єкта.

Попереду на нас чекає цілий пакет із різних надзвичайно важливих євроінтеграційних ініціатив. Найближчим часом ми узгодимо їх та продовжимо  кропітку і злагоджену роботу. Використовуючи лише найкращі законодавчі практики наших західних партнерів, наближаємо Україну до бажаного вступу в Європейський Союз!