Леся Забуранна: готовність Києва до зими — питання безпеки та стійкості столиці

Київ залишається однією з головних цілей ворога. Тому готовність столиці до опалювального сезону в умовах можливих нових атак — це питання не лише міського господарства, а й безпеки та стійкості міста.

Саме готовність Києва до зими стала темою третього засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України. Народна депутатка України від «Слуги Народу», голова ТСК Леся Забуранна наголосила, що комісія має оцінити не формальну готовність столиці за звітами, а її реальну спроможність забезпечити людей теплом, водою та електроенергією в умовах можливих нових атак.

Під час засідання представники Верховної Ради, міської влади, урядових структур та Агентства відновлення обговорили стан підготовки столиці до зими. У центрі уваги — конкретні об’єкти, фактичний стан робіт, строки їх завершення, фінансування та відповідальні.

За результатами засідання визначили чотири ключові напрями, які потребують окремої перевірки:

▪️ інженерний захист об’єктів критичної інфраструктури;

▪️ розподілена генерація;

▪️ децентралізація теплопостачання та резервні джерела тепла;

▪️ резервне живлення водоканалу, котелень та інших критичних об’єктів.

У межах подальшої роботи ТСК також перевірить строки ухвалення та реалізації відповідних рішень. Зокрема, комісія має з’ясувати, чому затвердження Плану стійкості столиці тривало від березня фактично до кінця серпня, хто відповідав за цей процес та як це вплинуло на реалізацію конкретних проєктів.

Також перевірятимуть, які заходи з підготовки до можливих атак місто здійснювало ще до затвердження Плану стійкості: які програми розподіленої генерації діяли, що вже виконано та де створені резервні джерела тепла.

Фінансування має відповідати результату

Під час засідання представники міста говорили про близько 15 млрд грн, необхідних для міської частини заходів із підвищення стійкості. Із них 8,5 млрд грн — запозичення.

За озвученими на засіданні даними, фактичні касові видатки міста становлять орієнтовно 5–7 млрд грн. Щодо державного фінансування йшлося про 4,25 млрд грн, які вже пройшли у формі авансів та оплат за виконані роботи.

За результатами обговорення ТСК має зіставити ці дані з фізичною готовністю кожного об’єкта: які роботи фактично виконані, що ще потрібно завершити та чи відповідають витрачені кошти отриманому результату.

Важливо визначити відповідальних

Під час засідання також обговорили розмежування повноважень між КМДА, профільними міністерствами та Агентством відновлення.

Для кожного об’єкта міста Києва, пов’язаного із забезпеченням опалення в житлових будинках, ТСК має встановити, хто відповідав за ухвалення рішення, фінансування та виконання робіт, а також які строки були визначені.

Цивільний захист населення.

У Києві зареєстровано 4 343 укриття та захисні споруди. Водночас сама кількість не показує, наскільки вони доступні для людей і яку частину населення реально можуть захистити.

Особливу увагу приділять густонаселеним районам Лівого берега, де немає станцій метро глибокого залягання. Робоча група ТСК разом із представниками міста перевірить ситуацію безпосередньо на місцях.

Також окремо перевірять ситуацію на Теремках, де будується резервна теплова інфраструктура для 182 житлових будинків, у яких зареєстровано майже 53 тисячі людей.

«Готовність столиці до зими не вимірюється кількістю нарад чи обсягом освоєних коштів. Вона має визначатися конкретним результатом — чи матимуть люди тепло, воду та електроенергію після можливих атак», — наголошує народна депутатка України від «Слуги Народу», голова ТСК Леся Забуранна.

Наступний етап роботи ТСК — виїзна перевірка конкретних об’єктів. Під час неї комісія зможе оцінити їхній фактичний стан та готовність до роботи в умовах можливих атак.

Народні депутати від «Слуги Народу» та депутати Київради в межах своїх повноважень продовжують працювати над посиленням стійкості столиці та її готовності до найскладніших сценаріїв.