Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Київ плюс Боярка: Віталій Безгін про агломерації

Київ плюс Боярка: Віталій Безгін про агломерації

Київ, Львів, Одеса та інші великі міста фактично живуть одним життям зі своїми передмістями. Але з точки зору влади та інфраструктури вони розділені. Як вирішити цю проблему, коли в Україні нарешті з’являться агломерації та хто ними керуватиме – розповідає голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою, народний депутат від «Слуги Народу» Віталій Безгін.

Проблеми агломерацій

Щодня до Києва на роботу чи у справах в’їжджають і виїжджають 400 тисяч людей. До Львова – 80 тисяч. Фактично великі міста  – Київ, Львів, Одеса, Харків – вже живуть єдиним організмом із прилеглими громадами. Іншими словами, утворюють агломерації.

Нам потрібен інструмент, щоб вирішувати бодай точкові питання взаємодії громад у таких утвореннях. Наприклад, столиці вкрай необхідна спільна мережа громадського транспорту, яка б системно єднала Бучу, Боярку, Бориспіль, Бровари та інші прилеглі міста з Києвом.

Зараз розвиненої мережі транспорту немає, тож велика частина мешканців навколишніх міст приїздить до Києва на авто (45-50%). Звідси – постійні затори, транспортний колапс і втрати для економіки кожного з міст агломерації. Першим рішенням має бути розгортання спільної мережі комунального транспорту та побудова перехоплюючих паркінгів на в’їздах у Київ.

Що ми пропонуємо?

Офіційно на законодавчому рівні запровадити можливість об’єднання в агломерації великих міст із суміжними містами. Над відповідним законопроєктом наразі ведеться робота, ми плануємо ухвалити його вже цьогоріч.

«Ядро» агломерації та його міста-«супутники» зможуть об’єднуватися для вирішення спільних проблем та розвитку. І це ключовий момент: агломерації будуть вигідні як головному місту, так і його сателітам.

Керуватимуть такими об’єднаннями ради агломерації. Вони стануть реальним інструментом ефективної взаємодії між усіма населеними пунктами.

На рівні агломерації можна буде вирішувати питання громадського транспорту, ремонту доріг, містобудування, поводження з відходами, водопостачання та водовідведення.

Хто входитиме до ради агломерації?

Передбачається, що рада агломерації буде складатися з міських, сільських, селищних голів громад, котрі входять до агломерації.

Зараз тривають дискусії, наскільки доцільно, аби керівником ради агломерації був очільник «головного» міста. Поки розглядається кілька концепцій: щоб радою керували за змінним принципом або щоб її очолював голова однієї з суміжних громад.

Ми плануємо провести серію зустрічей із громадами – разом напрацюємо рішення, яке влаштує всіх. Вже завтра, 26 лютого, у місті Буча на Київщині відбудеться перша з них – «Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону». Зокрема, плануємо обговорити способи законодавчого визначення правового статусу агломерацій, функціонування Київської агломерації та перспективи її розвитку.

Хто може стати агломерацією?

Агломерацію можна буде утворити на території, де постійно мешкає понад 200 тисяч людей. Ми навмисне знизили мінімальний поріг населення, аби створити в агломераціях нові точки економічного тяжіння.

Завдяки цьому міста на кшталт Лисичанська, Сєвєродонецька, Рубіжного зможуть об’єднатися в агломерацію та стати альтернативним центром тяжіння, який зник у регіоні з початком тимчасової окупації Луганська.

Подібний підхід можна застосувати і в Львівській області, об’єднавши Моршин, Дрогобич, Трускавець і створивши туристичний кластер. 

Агломерації у світі: що вони дали?

Міські агломерації у світі вже давно є основними точками економічного розвитку й тяжіння. Наприклад, населення Великого Лондона (агломерація, до якої входить 32 адмінодиниці) складає 22,7% від загальної кількості жителів країни. При цьому на Лондонську агломерацію припадає понад третина британського ВВП!

Великий Париж (об’єднує 130 комун) – приклад того, як завдяки об’єднанню в агломерацію можна уникнути транспортного колапсу навколо великого міста. В Парижі працює спеціальна транспортна програма. За межами міста електрички є звичайними двоповерховими потягами, а доїжджаючи до Парижа – поєднуються із загальною системою міського транспорту та перетворюються на метро.

Чудовий приклад співробітництва міст в агломерації серед найближчих сусідів – польське Тримісто: Гдиня, Гданськ, Сопот. Усі питання суміжної інфраструктури вони вирішують разом. Гданськ із Гдинею та Сопотом єднає залізниця. Весь комунальний транспорт, транспортна інфраструктура в портах, а також туристична інфраструктура у них поєднані.

До речі, нещодавно Президент анонсував, що цьогоріч «Укрзалізниця» розвиватиме проєкт приміських потягів City Express у Києві, Харкові та Дніпрі. У столиці таким чином планують збільшити кількість пасажирів приміських електричок з 77 до 150 тисяч на день, розвантажити дороги та зменшити кількість заторів на в’їздах до міста.

Приміською електричкою зі столицею планують сполучити Бучу, Боярку, Вишгород, Бровари. Для цього, зокрема, потрібно відремонтувати 50 електропотягів та інфраструктуру – тут «Укрзалізниця» розраховує на допомогу місцевих громад і держави. Це може стати кейсом співпраці міст і держави для покращення якості життя людей. А в агломераціях реалізовувати такі проєкти буде ще простіше.

Міфи про агломерації

1. Великі міста «поглинуть» прилеглі

Агломерація – це не «поглинання» прилеглих громад головним містом. Це об’єднання зусиль для розвитку як центральної громади, так і міст-сателітів. Відповідно – вигідна вона і тим, і тим.

Чи потрібна Києву робоча сила, яка проживає в сусідніх містах? Звісно. Як і територія для зведення великих підприємств і технопарків. Мешканцям міст-сателітів це дасть робочі місця, та й сам Київ багатьом потрібен як місце роботи, навчання, розваг чи лікування.

2. Агломерації створюватимуть примусово

Ні, держава не нав’язуватиме співробітництво мешканців великих міст із їхніми сателітами і навпаки. Формування агломерацій та співпраця в її межах буде добровільною.

Зберігається також самостійність усіх суб’єктів агломерації – ресурси, повноваження, місцева влада: рада, голова громади тощо.

3. Розвиватися зможуть лише великі міста, навколишні громади – ні

Знову наведу приклад Парижа. Ця агломерація розділена на 10 економічних зон, кожна з яких має свою спеціалізацію: фінансова, наукова, медична, інноваційна тощо. Усі вони надзвичайно важливі для економіки країни. І всі вони невпинно розвивається.

А після реалізації масштабних інфраструктурних проєктів та початку співпраці з інвесторами – маленькі містечка Великого Парижа, які нещодавно були не надто благополучним передмістям, перетворюються на сучасні технологічні міста.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
2 Коментарі
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
Депутати готують законопроєкт про агломерації. Що він пропонує? | Хмарочос
1 місяць тому

[…] «Слуга народу» пропонує на законодавчому рівні запровадити можливість […]

trackback
Депутати готують законопроєкт про агломерації – ProNews
1 місяць тому

[…] «Слуга народу» пропонує на законодавчому рівні запровадити можливість […]

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися