Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Культурний геноцид. Шуляк розповіла, скільки культурних пам’яток вже зруйнували росіяни в Україні

  • 264
Культурний геноцид. Шуляк розповіла, скільки культурних пам’яток вже зруйнували росіяни в Україні

Загальна сума збитків від руйнування пам‘яток культурної спадщини, спричиненого російською збройною агресією, на сьогодні перевищила $19 млрд. Наразі ці об‘єкти вносять у державний Реєстр пошкодженого і знищеного майна, який стане основою для визначення розмірів репарацій від рф.

Про це під час науково-практичної конференції «Разом для збереження культурної спадщини України» з нагоди підписання Меморандуму про співпрацю між Міністерством культури та інформаційної політики (МКІП), Київським національним університетом будівництва і архітектури, Міністерством культури та інформаційної політики і українським міжнародним інститутом відновлення повідомила Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За словами парламентарки, 19 млрд доларів – далеко не фінальна цифра, оскільки руйнування історичних пам‘яток внаслідок збройної агресії рф, на жаль, триває. Зокрема, за даними МКІП, за період з 24 лютого 2022 року до 25 січня 2024 року рф зруйнувала або пошкодила 902 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 124, місцевого значення – 708, щойно виявлених – 70. Зокрема, пам’ятки архітектури складають 285 об’єктів, архітектури та містобудування – 269, історії – 213, архітектури, історії – 33.

Шуляк наголосила, що всі пошкоджені і зруйновані об’єкти культурної спадщини наразі вносять в РПЗМ так само, як і об‘єкти житлової інфраструктури. Тому незабаром можна буде більш детально проаналізувати перші цифри і прорахувати кроки, необхідні для відновлення цього надважливого для України фонду.

«У нас попереду величезна робота з планування відновлення знищеної культурної спадщини. Втім вона стосуватиметься не лише безпосередньо відновлення, а і загалом зміни підходів до цього, підходів до реставрації об’єктів історичного надбання. Парламент готовий над цим працювати, щоб ці зміни відбулися, оскільки вона так само на часі, як і наша перемога», – зауважила народна депутатка.

Вона також додала, що охорона об‘єктів культурної спадщини – один з тих чинників, які українські громади повинні обов‘язково враховувати при складанні програм комплексного відновлення (ПКВ). Дані по таким об‘єктам будуть обов‘язково аналізуватись так само ретельно, як і економічні, демографічні і екологічні чинники.

«Програми комплексного відновлення – стратегічні документи, у яких громади викладають свої плани відбудови на середньострокову перспективу. Вони створюються з урахуванням усіх факторів, викликів та потреб, які можуть грати важливу роль для їхнього розвитку у майбутньому. Всі програми напрацьовуються на період до 2027 року. Тож ми обов’язково просимо громади приділяти увагу питанням, які стосуються охорони культурної спадщини, оскільки без її збереження у нас не буде майбутнього», – зауважила Олена Шуляк.

Вона нагадала – на початку цього року у Верховній Раді створили спеціальну міжкомітетську робочу групу із захисту об’єктів культурної спадщини. Її завдання – напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть розв’язати проблему довільного знищення пам’яток, яка хоча й загострилася внаслідок російської збройної агресії, але не є новою для України внаслідок дій забудовників і сумнівних рішень місцевих рад.

До робочої групи увійшли члени парламентського комітету з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також комітету гуманітарної та інформаційної політики. Крім того, до її роботи залучать народних депутатів, представників апарату Верховної Ради, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення), МКІП, Офісу президента, центральних і місцевих органів влади, а також профільні асоціації, науковців й експертів у сфері культурної спадщини.

«Наразі ми працюємо над тим, щоб розробити зміни до законодавства щодо охорони культурної спадщини. Воно повинно не просто працювати, а бути сучасним і відповідати, тим реаліям, в яких сьогодні живе Україна», – пояснила Шуляк.

Вона також зазначила, що в Україні на фінальній стадії зараз розробка інформаційно-комунікаційної системи, яка стане незабаром електронним Реєстром нерухомих пам‘яток України. Після того, як систему остаточно презентують, облдержадміністраціям потрібно буде завершити роботу з її наповнення – внести і самі пам‘ятки, і облікові дані по кожній з них, і перевірити всю документацію. Наразі в Україні їх біля 140 тис., а внесено трохи більше 100 тис.

Реєстр нерухомих пам‘яток стане частиною екосистеми електронного містобудівного кадастру поряд з реєстром адміністративно-територіальних одиниць і територій територіальних громад, реєстром містобудівної документації, реєстром всіх будівель і споруд на території України та реєстром адрес. Крім цього, Реєстр нерухомих пам‘яток буде синхронізований з Єдиною державною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ).

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy