Кримська платформа, «Скіфське золото» та відкрите небо: Марія Мезенцева про перемоги на міжнародній арені

Закордонні візити

Цього року Володимир Зеленський здійснив чимало важливих міжнародних зустрічей, які не могли не вплинути на позиції України на міжнародній арені.

Серед найзнаковіших – візит українського президента до США і зустріч з тоді ще новообраним президентом Джо Байденом. Незмінність підтримки США суверенітету і територіальної цілісності України, бажання спільно робити дослідження, проєкти в оборонній сфері – свідчать лише про поглиблення стосунків між двома країнами.

Також ми підписали оборонну угоду, що надає нам більше можливостей, ніж отримання статусу основного союзника поза НАТО. Так ми зможемо підвищити оборонну здатність в рази.

Окрім того, цього року нарешті оновлена Хартія стратегічного партнерства між Україною та США. До речі, це перше оновлення документу з 2008 року. Стратегічний документ на десять років визначатиме, за якими напрямами розвиватимуться відносини між Україною і Сполученими Штатами. Америка підтверджує зобов’язання підтримувати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з Кримом. Передбачається розширення двосторонньої взаємодії з метою посилення безпеки в Європі та Чорноморському регіоні, а також для зміцнення енергетичної безпеки.

 Не можна не згадати підписання стратегічного партнерства з Великою Британією і поглиблення відносин з Туреччиною, Східне партнерство. Більше того, Україна підписує зараз меморандум про підтримку вступу до ЄС, НАТО з нашими країнами-сусідами.

І звичайно ж, важливу роль у двосторонніх відносинах відігравали і візити українських парламентарів до країн-партнерів. Тривала робота Комісії стратегічного партнерства, відкрилися нові можливості посилення парламентського вектору співпраці – це регулярний діалог із нашими партнерами.

Кримська платформа

Цього року за ініціативи Президента України Володимира Зеленського відбувся масштабний міжнародний саміт «Кримська платформа». Вперше з часів окупації питання про повернення півострова винесено на найвищий міжнародний рівень. Про те, як повернути Крим, пришвидшити процес його деокупації та реінтеграції, говорили 46 країн та міжнародних організацій, що приїхали до Києва.

Були і представники парламентського виміру – США, Канади, Литви, Латвії, Естонії, Грузії, Йорданії, Туреччини, Польщі, Словаччини, Чехії, Німеччини, Великобританії, завдяки Президенту тепер у нас багато партнерів у питанні Криму.

Для того, щоб надалі розвивати Кримську платформу, потрібні: зміцнення міжнародної політики невизнання Криму, застосування санкцій, протидія порушенню прав людини, забезпечення безпеки і свободи судноплавства, подолання економічних та екологічних наслідків окупації, адже природу півострова просто нищать. І якраз займатися цими  питаннями ми плануємо через інструменти міжпарламентської дипломатії, парламентські асамблеї, в яких представлена Україна.

Скіфське золото

У продовження розмови про Крим нагадаю про ще одну нашу перемогу на міжнародній арені: повернення «скіфського золота». У жовтні Апеляційний суд Амстердама вирішив, що  колекція «скіфського золота», яке під час захоплення Росією Криму перебувало на експозиції в нідерландському музеї, належить Україні та має повернутися в Україну.

Це довгоочікувана та справедлива перемога для нас. Те, що належить Україні, має повернутись. Таке рішення суду вкотре свідчить про підтримку нашої держави з боку наших партнерів і невизнання анексії Криму.

Нагадаю, що українська сторона тоді заявляла: золото скіфів з чотирьох кримських музеїв має повернутися в Україну. Водночас Росія наполягала на його поверненні до Криму, який вона анексувала в березні 2014 року.

Україна і НАТО

Цього року Україні вдалось суттєво поглибити та зробити більш продуктивними відносини з НАТО, ніж були за всі роки незалежності.

Ми дуже задоволені тим, що за підсумками цьогорічного саміту НАТО в Брюселі було підтверджене рішення Бухарестського саміту 2008 року, що Україна буде членом Альянсу з Планом дій щодо членства як невід’ємною частиною процесу.

Нагадаю, минулого року Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями, що відкрило новий простір співпраці з Альянсом. А цього року ми поступово заповнювали його конкретикою співпраці. У військових навчаннях, у контактах на дипломатичному рівні, і в готовності НАТО підтримувати трансформацію України в межах реалізації нашого євроатлантичного курсу, у захисті представниками НАТО нашого права самостійно визначати свою долю та спрямовувати зовнішню політику без втручання будь-кого іншого – зокрема і Росії.

Тріо з Грузією і Молдовою

У червні Україна, Грузія та Молдова представили в Брюсселі новий формат співпраці «Асоційоване тріо». За пів року створено новий регіональний альянс. Ми вивели його на рівень глав урядів і лідерів держав і домоглися  офіційного визнання ЄС. Це важливий етап в нашій євроінтеграції.

Україна зміцнила тристороннє співробітництво з іншими країнами щодо європейської інтеграції та підтвердила свої зобов’язання співпрацювати задля мирного, демократичного та процвітаючого європейського майбутнього власної держави, Грузії та Молдови.

Промисловий безвіз

Як відомо, восени 2020 року розпочалась попередня оцінювальна місія ЄС щодо готовності України до підписання угоди про «промисловий безвіз» (ACAA). Така угода створить нам умови для посилення торгівлі, а також підтримуватиме українського експортера, якого звільнять від додаткової сертифікації товарів у ЄС.

Якщо у нас буде взаємне визнання систем нагляду за безпечністю товарів, це означатиме високий рівень довіри між країнами. А звідси – підвищення конкурентоспроможності українського експорту. До того ж угода стане стимулом до залучення капітальних інвестицій і розміщення виробництва на території України.

І от цього року експерти ЄС представили перший звіт, як ми готові до безвізу.

В ньому вони оцінили рівень імплементації кожного з 80 нормативних актів ЄС в законодавство України. Власне узгодження законодавства із правом ЄС необхідне для укладання угоди з «промислового безвізу».  67 документів імплементовані належним чином, а от стосовно ще 13 робота триває. 

Відкрите небо з ЄС

12 жовтня Україна та Європейський Союз підписали Угоду про спільний авіаційний простір, або інакше «відкрите небо». Вона скасовує ринкові обмеження України та прив’язує її до внутрішнього авіаційного ринку ЄС завдяки впровадженню авіаційних стандартів та правил Євросоюзу.

У результаті Україна отримає сприятливі умови для того, щоб авіаперевізники, зокрема дешеві лоукости, мали більше можливостей відкривати нові маршрути по Україні. Це покращить конкуренцію і відповідно – знизить вартість авіаквитків.

Це також нові можливості для транспортної галузі та нові робочі місця, збільшення податкових надходжень до бюджету.

Членство в Групі Помпіду

Україна ратифікувала часткову угоду про створення Групи Помпіду, тим самим ставши 42-м членом цієї поважної організації. Це дозволить значно розширити існуючий рівень співробітництва; відкриє додаткові можливості для залучення міжнародної технічної допомоги, вивчення та запровадження міжнародного досвіду у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків.

Історія з ратифікацією цієї угоди та набуття членства тривала довгих 10 років і саме наша політична сила поставила крапку в цьому питанні.