Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Марія Мезенцева: Як разом з усім світом повернути Крим

Марія Мезенцева: Як разом з усім світом повернути Крим

За ініціативи Президента України Володимира Зеленського нещодавно відбувся міжнародний саміт – «Кримська платформа». Про те, як повернути Крим, пришвидшити процес деокупації та реінтеграції півострова, говорили 46 країн та міжнародних організацій. Частина іноземних представників навіть відвідали після саміту два КПВВ – «Каланчак» і «Чаплинку» – на адмінмежі з Кримом, аби на власні очі побачити, як Україна піклується про громадян на окупованій території, і вкотре переконатись, що Крим – це Україна.

Як повернути Крим і що для цього треба робити – про це говоримо з головою української делегації в ПАРЄ, народною депутаткою від «Слуги Народу» Марією Мезенцевою.

Як іноземні колеги оцінюють ідею такого кримського майданчика і які наступні кроки бачать у вирішенні проблем півострову?

7 років тому Росія анексувала АР Крим, і відтоді там відбуваються політичні переслідування, незаконне утримання політичних в’язнів, придушення свободи ЗМІ та віросповідання, пропаганда війни та примусова паспортизація. Зупинити це і повернути Крим – сьогодні одне з головних завдань Президента, який залучає до цього країни-партнери. І якраз саміт «Кримська платформа» – це початок зворотного відліку часу до звільнення українського півострова.

У межах Кримської платформи до Києва приїхали колеги з 46 країн. Були і представники парламентського виміру – США, Канади, Литви, Латвії, Естонії, Грузії, Йорданії, Туреччини, Польщі, Словаччини, Чехії, Німеччини, Великобританії – у нас завдяки Президенту тепер багато партнерів у питанні Криму, навіть більше 46.

Ми безмежно раді такому чудовому представництву, раді, що вдалося також реалізувати приїзд не лише вищого керівництва цих країн, а й депутатів, які голосують за важливі документи, виступають з кримських питань в національних парламентах та на майданчиках парламентських асамблей.

Ми всі погоджуємося, що подальший розвиток Кримської платформи необхідний за такими конкретними напрямами: зміцнення міжнародної політики невизнання Криму, застосування санкцій, протидія порушенню прав людини, забезпечення безпеки і свободи судноплавства, подолання економічних та екологічних наслідків окупації, адже природу півострова просто нищать. Розвиток цих питань ми плануємо здійснювати як через інструменти міжпарламентської дипломатії, так і через парламентські асамблеї, в яких представлена Україна!

Що на думку наших міжнародних партнерів треба робити Україні, аби деокупація та реінтеграція Криму відбулися швидше?

Нам треба активніше виходити в площину культурної спадщини, екологічних і кліматичних проблем півострову, давати конкретні приклади та ініціювати резолюції. Це зможе об’єднати більше колег навколо цих питань. Звісно, ніхто не забуває про гуманітарний аспект – це визволення всіх незаконно затриманих осіб, політичних в’язнів, зниклих безвісти та тих, кого викрадають та кидають до російських в’язниць, «шиючи» статті тероризму, до якого кримчани зовсім не причетні.

Ні для кого не секрет, що після приходу окупантів півострів перетворюють на військову базу, там відбуваються політичні переслідування, зникнення людей, незаконне утримання понад 100 політичних в’язнів, тортури, придушення свободи ЗМІ та віросповідання, експропріація власності, незаконний призов українських громадян до російської армії, пропаганда війни серед дітей тощо. І наші партнери готові порушувати всі ці питання у своїх резолюціях на найвищих рівнях – НАТО, ПАРЄ, ОБСЄ, ГУАМ тощо.

Частина іноземних делегатів відвідала після саміту два КПВВ «Каланчак» і «Чаплинку» на адмінмежі Херсонської області з Кримом. Що вони побачили, які враження отримали?

Дійсно, на наступний день після міжнародного саміту представники іноземних парламентів, амбасад, почесних консульств із різних країн – Іспанії, Албанії, Польщі, Грузії, Латвії, Чехії на власні очі побачили, що Україна робить для своїх громадян на КПВВ з Кримом.

Як з 2019 року українська влада змогла побудувати сучасний ЦНАП з понад 70 діджиталізованими послугами, де можна отримати безкоштовну юридичну допомогу і навіть зробити тест на COVID-19. Вони оцінили сам процес перетину межі, адже наразі КПВВ «Каланчак» може опрацьовувати 2500 осіб протягом доби, а загальна спроможність – 3000 осіб. Ще раз зрозуміли, що це єдиний легальний шлях до Криму, який так само може здійснити і Комісарка з прав людини в Раді Європи пані Дуня Міятович. Щоправда, ми вже 2 роки чуємо про перепони на її шляху з боку Росії, але ж перетин повністю відкритий, і вона могла би давно побачити на власні очі кричущі порушення прав людини на півострові. Нас засмучує, що це не відбувається.

Для наших колег також було дуже важливо поспілкуватися з журналістами, представниками кримськотатарського народу, студентами з півострова, які навчаються на материковій частині. Все, що вони почули, вже міститься в червневій резолюції – тобто повністю відповідає дійсності! Дуже символічною стала висадка 30 дерев прямо на КПВВ. Ми створили справжню «Алею миру» – такі акції об’єднають людей. Але головне: наші міжнародні колеги як для себе, так і для всього світу, знову підтвердили: Крим – це Україна.

Що найбільше вразило?

Напевно, персональні історії кримчан, з якими ми поспілкувались у Херсоні. Вони слухали їх, буквально затамувавши подих. Нагадаю, після окупації Криму Росією на півострові силовики регулярно приходять з обшуками, які проводять рано вранці, затримують активістів, журналістів. Особливо агресивні окупанти до членів Меджлісу, який вважається забороненою організацією. Дуже часто людей обвинувачують за вигаданою статтею щодо тероризму, яку окупаційна влада зробила синонімом свободи думки, висловлювань, використання рідної мови тощо. Тож делегати змогли почути всі ці історії наживо від реальних людей.

Представники різних країн дізналися і про те, як в Криму не вистачає інформації про події в Україні й у світі загалом, адже сигнали українських телеканалів давно і активно «глушаться» окупантами.

Вже після зустрічей кулуарно ми обговорили такі інформаційні блокади на півострові, про те, що батьки не пускають дітей вчитися на материкову частину і вступати за спеціальними програмами у ЗВО через дезінформаційні кампанії РФ. Серед важливих питань – екологічна криза в Криму. Наприклад, іноземні делегати більше дізналися про проблему з постачанням води на півострів.

Насправді, води для потреб населення вистачає, а от щодо перекриття каналу – то йдеться про непостачання технічної води, яка могла би йти на технічні потреби окупанта – для промислового виробництва військової техніки, наприклад. Такого Україна не може допустити.

Чи готові інші країни підтримувати Україну на шляху до звільнення Криму?

Відповідь тут коротка – безумовно! Це засвідчила присутність 46 країн світу на інавгураційному саміті «Кримська платформа», а також в багатьох важливих документах, які голосуються з 2014 р. І по сьогодні, наприклад, в ПАРЄ – нещодавня резолюція від червня місяця «Про порушення прав кримських татар в Криму» – найжорсткіший документ, можна сказати, абетка порушень всіх прав кримськотатарського народу окупантами за весь час спроби незаконної анексії. Це реальні приклади дій, а не слів!

Які сьогодні можна і треба тиснути на Росію?

Я думаю, продовження санкційної політики. Росія розуміє тільки тоді, коли її власний бюджет понесе серйозні втрати. До прикладу, Рада міністрів ЄС влітку ухвалила рішення продовжити санкції, що були запроваджені у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополя Російською Федерацією, на наступний рік – до 23 червня 2022 року. Обмежувальні заходи, які вживають зараз, включають заборону на імпорт до ЄС товарів походженням з Криму або Севастополя, інфраструктурні або фінансові інвестиції та туристичні послуги в Криму та у Севастополі. Експорт певних товарів та технологій кримським компаніям або для використання в Криму у секторах транспорту, телекомунікацій та енергетики, або для розвідки, розробки або виробництва нафти, газу або мінеральних ресурсів також є суб’єктом обмежень з боку ЄС.

Це дієві інструменти, для яких щоразу потрібна консолідація всіх країн ЄС, і поки що українська дипломатія перемагає!

До того ж сьогодні посли ЄС продовжили ще на 6 місяців санкції проти Росії за війну в Україні. Мова йде про пакет персональних обмежувальних заходів, що стосуються фізичних та юридичних осіб в РФ.

Як далі працюватиме Кримська платформа?

Насправді питання Криму – це не тільки питання України. Через інструмент Кримської платформи ми змогли нагадати про те, що окупація Криму є грубим порушенням міжнародного права, Ялтинської системи та Гельсінського принципу непорушності кордонів. Це прецедент, яким можуть скористатися в будь-якій точці планети, де може виникнути бажання суб’єкту міжнародного права забрати силою частину території свого сусіда. Це дійсно виклик самій системі колективної безпеки та міжнародних відносин.
Загроза перетворення півострова у військову базу бентежить абсолютно всіх, нова ядерна база – ще гірша перспектива. Тому не дивно, що практичні речі для роботи лежать вже на поверхні.

Стосовно парламентського виміру ми вже точно можемо сказати, що створені групи підтримки Кримської платформи в парламентських асамблеях НАТО, ПАРЄ, Латвійському Сеймі після попередніх двосторонніх візитів, проведення саміту КП та поїздок на КПВВ розширюються долученням нових парламентарів. Це вагомий результат нашої спільної діяльності! Бачити, відчувати, чути! Ось девіз нашої активної роботи наразі!

Мені також здається, нам потрібно продовжувати виконувати наші домашні завдання. Не забуваємо про ще одну можливість: потенційна ратифікація Україною Римського статуту дозволить нашій державі скористатися можливостями Міжнародного кримінального суду та прискорити процес притягнення до відповідальності винних у злочинах в окупованому Криму та на Донбасі. Це може стати новим амбітним завданням парламенту.
Отже, до роботи!

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy