Корупційні ризики в будівництві — головний стоп-сигнал для іноземного капіталу: опитування

Будівництво та відновлення входить в ТОП-3 галузей, які іноземні інвестори вважають найпривабливішими в Україні. Однак майже 50% з них вважає корупцію і нестачу прозорості одним з найбільш суттєвих барʼєрів. Відтак, без посилення державою антикорупційного курсу у сфері містобудування Україна не може розраховувати на їх прихід, оскільки іноземні інвестори відмовляються працювати на корупційних умовах.

На цьому наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, коментуючи результати опитування Global Business for Ukraine та Європейської Бізнес Асоціації. 

Як повідомила Олена Шуляк, 8 з 10 іноземних інвесторів цікавляться можливостями відновлення України. В ТОП-3 найпривабливіших секторів для інвестицій, за оцінками інвесторів, входять сфера послуг, будівництво і відновлення, а також інфраструктура, транспорт і логістика. 

Серед ключових чинників, що впливатимуть на інвестиційні рішення щодо участі у відновленні України, респонденти назвали: переваги першопрохідця, повернення інвестицій (ROI), гарантії інвестування, соціальний вплив, стабільне правове поле, геополітичну стабільність і гарантії безпеки, механізми розподілу ризиків, зрілість системи управління тощо.

«Як бачимо з опитування, мотивація інвесторів включає: можливості для відбудови після війни, довгостроковий потенціал зростання, високий рівень цифровізації. А от найбільшими бар’єрами для інвестування вони вважають безпекову ситуацію — 68% і корупція та нестачу прозорості — 47%. Відтак, для зниження ризиків та сприяння інвестиціям бізнес відзначає необхідність, зокрема, антикорупційних заходів, забезпечення верховенства права, страхування ризиків, надійних та ефективних державних інституцій, чітких і стабільних правил», – повідомила Олена Шуляк. 

Парламентарка підкреслила — без посилення державою антикорупційного курсу у сфері містобудування Україна не може розраховувати на прихід міжнародних інвесторів, які відмовляються працювати на корупційних умовах. Відповідно, відновлення України не буде ефективним. 

Мільйонні хабарі, пояснила вона, і донині гальмують прозорий розвиток сфери містобудування, а міжнародні інвестори через це не поспішають інвестувати в Україну. Один з найбільш показових кейсів — багаторічні спроби зайти в Україну компанії IKEA, яка не змогла цього зробити через неприйнятні корупційні умови.

По-перше, хабарі у сфері містобудування вимагає місцева влада. По-друге, самі будівельні компанії розуміють, що можна домовитись у разі, якщо у них щось не в порядку. Так, зараз лише за кілька десятків гривень можна купити висновок експертизи. При цьому, видача містобудівних умов і обмежень за даними багатьох опитувань — найбільш корупційна історія, однак корупційні прояви можуть відбуватися на всіх етапах будівництва. Зокрема, при отриманні дозволів на будівництво, а також при введенні обʼєкту в експлуатацію. Мінімізувати їх через усунення чиновників від прийняття рішень допоки не вдалося.

«Свого часу хотіли забрати у місцевої влади цю монополію на рівні законодавства. Йшлося про те, щоб у випадку порушення умов видачі містобудівних умов і обмежень забудовник міг звернутися до Державної інспекції архітектури і містобудування, яка б виступила у цьому випадку як третейський суддя. Але не вдалося через спротив місцевої влади, яка, звісно, проти», – підкреслила нардепка. 

Вона переконана, що зробити видачу дозволів, містобудівних умов і обмежень потрібно зробити автоматичною — без чиновника. Вже створені інструменти щодо цього, наприклад ЄДССБ, яка може автоматично перевіряти обʼєкт і відсікати речі, які неприйнятні. Але цей курс — на подальшу цифровізацію сфери будівництва потрібно продовжувати. Крім цього, коли йдеться про знищення всіх монополій місцевої влади у цій сфері, потрібно долучати й інших гравців. Зокрема, приватний сектор.