Комітет містобудування провів слухання щодо подальшої розробки цифрових рішень для відновлення

21 жовтня 2024 року відбулися слухання у Комітеті ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на тему: «Цифровізація процесів проєктування та експертизи для прозорого відновлення України».

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники Офісу Президента, Секретаріату Кабінету Міністрів, центральних органів влади, місцевого самоврядування, експерти, громадські організації та представники медіа – майже 150 осіб. Мета слухань – напрацювати подальші кроки у розробці цифрових інструментів у сфері проєктування та експертизи проєктної документації на будівництво, які зроблять більш прозорим відновлення України і зможуть його пришвидшувати.

Голова комітету Олена Шуляк зазначила, що під час війни та після її завершення важливим є швидке та ефективне відновлення зруйнованої інфраструктури, такої як дороги, мости, будівлі та споруди тощо. Основою для такого відновлення є якісна проєктна документація на будівництво, розроблена з урахуванням сучасних будівельних норм, стандартів та інших нормативних документів. Це, повідомила Шуляк, забезпечить безпеку будівель та споруд, їхню стійкість до природних катастроф та інших загроз.

Водночас, зазначила вона, на сьогодні розробники проєктної документації на будівництво не завжди дотримуються зазначених вище вимог, а експерти не завжди помічають такі порушення. Це негативно позначається на якості проєктної документації на будівництво, що, відповідно, може призвести до низької якості будівель та споруд, у тому числі тих, що відновлюються після руйнувань, завданих збройною агресією росії проти України.

Зокрема, будівлі та споруди, зведені на підставі проєктної документації на будівництво, яка розроблена з порушенням будівельних норм, можуть бути, зокрема:

✔ Нестійкими до природних катастроф, наприклад, таких як землетруси, повені, зсуви ґрунту тощо. Це підвищує ризик руйнувань та загибелі людей;

✔ Дискомфортними для їхніх власників (наприклад, надмірний холод у квартирі взимку або навпаки – надмірна спека влітку);

✔ Енергозатратними (наприклад, потребуватимуть додаткових затрат на енергоспоживання порівняно з аналогічними об’єктами, збудованими без порушень будівельних норм);

✔ Непристосованими для користування маломобільними групами населення.

Також порушення будівельних норм в частині планування доступу до будівель може мати наслідком ускладнення або неможливість під’їзду до них пожежних машин, швидкої допомоги, аварійних служб, що значно ускладнює гасіння пожежі та порятунку людей.

«На жаль, порушення будівельних норм та чинного законодавства часто можна виявити лише на етапі, коли об’єкт уже фактично збудований. Означена ситуація зумовлює необхідність вжиття ефективних заходів з метою запобігання проєктуванню об’єктів, що не відповідають будівельним нормам та вимогам законодавства. Один з цих – запровадження більш широкого кола цифрових рішень, які допомагатимуть уникати цієї проблематики», – пояснила Олена Шуляк.

Голова підкомітету з питань цифровізації зазначеного комітету Ігор Васильєв зазначив, що за останні 5 років у сфері містобудування відбувся потужний цифровий рух. Почали успішно працювати такі цифрові рішення, як Єдина Державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), запустили Реєстр пошкодженого і знищеного в результаті війни житла, а також запустили цифрову екосистему відбудови DREAM, куди вносяться проєкти з відбудови і де можна побачити їхній перебіг.  

«Завдяки цим рішенням ми вже можемо бачити, як процеси у сфері містобудування і відновлення, по-перше, значно пришвидшуються завдяки тому, що мінімізується людський фактор, по-друге, значно знижується бюрократичний фактор, по-третє, мінімізуються корупційні прояви, оскільки задіяні не люди, а цифра. Тож наразі наше завдання – напрацювати варіанти рішень, які будуть поширювати все це і на проєктування, і на проведення експертизи розробленої проєктної документації. Щоб у випадку, якщо вона не відповідає ДБН, висновок був негативним. Що далеко не завжди відбувається сьогодні через людський фактор», – повідомив він.

Керівник USAID / UK aid проєкту «Підтримка цифрової трансформації» (DTA)» Данило Молчанов також зазначив, що поява нових цифрових рішень у цій сфері спрямована на мінімізацію впливу людини в процесі погодження проєктної документації та експертизи.

«Основний наш фокус – створювати рішення, які дозволять залучати якомого меньше людей, оскільки це потужний антикорупційний чинник. Низка сервісів у ЄДЕССБ для цього вже працює, зокрема, автоматична видача повідомлень щодо дозволів для будівель класу наслідків СС1. Тому зараз важливо поширювати це і на обʼєкти класу СС2. Ми хочемо запроваджувати всі ці рішення і цифрові процеси більш поглиблено – повинен бути  автоматичний аналіз відомостей експертного звіту, чи все туди внесено, чи є там достовірність», – пояснив Молчанов.  

Учасники слухань зазначили, що існує також потреба у вдосконаленні положень законодавства в частині створення дієвих превентивних механізмів, які запобігатимуть виникненню вищезазначених негативних наслідків у майбутньому. Крім цього, є потреба у цифровізації процесу закладення проєктної документації на будівництво до страхового фонду документації України.

«З метою вирішення вищевказаних питань та з урахуванням пропозицій, озвучених під час комітетських слухань, комітет підготує низку рекомендацій для уряду», – підсумувала Олена Шуляк.