Кілька українських громад вже розробили ПКВ: Шуляк розповіла, як в цьому допомогли мешканці

Місцеві мешканці почали активніше включатись у планування заходів, пов‘язаних з відновленням у їхніх територіальних громадах: участь місцевих мешканців дуже важлива на етапі створення програм комплексного відновлення (ПКВ), а також для прозорого і справедливого функціонування програми єВідновлення для пошкодженого і зруйнованого вщент житла.

Про це під час круглого столу “Ефективна відбудова: як громадськість та влада шукають спільну мову. Кейси Київщини на Миколаївщини” розповіла Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.

За її словами, програми комплексного відновлення вже розробляють понад 150 українських територіальних громад, а деякі вже навіть цю роботу зробили, залучаючи до участі місцевих мешканців. Зокрема, Київщина. Тому, цей досвід засвідчує, що нині громадськість суттєво допомагає місцевій владі напрацьовувати рішення щодо відбудови на місцях.

“Громадськість точно ніхто не зможе зупинити, якщо вона хоче брати участь у відбудові і прийнятті рішень про стратегії розвитку території, де мешкає. Зокрема, ми передбачили, що ПКВ взагалі не можна затвердити без громадського обговорення, бо це ключове рішення для розвитку всіх мешканців громади. Пропозиції від громадськості для ПКВ приймаються, враховуються і аналізуються. І тільки після затвердження, яке відбудеться не раніше, ніж усі охочі мешканці ознайомляться з програмою, її можна буде проголосувати на сесії місцевої ради”, – зауважила Шуляк.

На Миколаївщині, де громади теж займаються розробкою програм комплексного відновлення, громадські організації виконують роль медіаторів між мешканцями громади і місцевою владою. Приклад – Снігурівська громада Миколаївської області, яка постраждала не тільки від тимчасової окупації, а від наслідків підриву ворогом Каховської ГЕС. Зокрема, все це вкрай негативно позначилось на водогонах – деякі, які були збудовані ще за радянської доби з азбесту, потрібно або міняти, або взагалі будувати нові. Якщо цього не зробити, мешканці громади матимуть проблеми з водою, оскільки вже зараз її змушені завозити. Втім, мешканці визначили також пріоритетним для них питання відновлення шкіл. І тому місцевій владі за допомогою громадських організацій довелося шукати консенсусу між бажаннями і реальними потребами щодо відновлення критичної та соціальної інфраструктури.

Парламентарка також наголосила, що участь представників громади – важіль впливу на роботу органів місцевого самоврядування не тільки у тому, що стосується розробки програм комплексного відновлення, але й в інших нагальних питаннях. Наприклад, завдяки їх залученню до комісій, які ухвалюють рішення щодо надання компенсації за програмою єВідновлення, вдається запобігти різноманітним корупційним проявам.

“Завдяки громадськості, яка, згідно з Законом про компенсацію за зруйноване і знищене майно, повинна складати щонайменше третину комісії, що проводить верифікацію пошкодженого або знищеного житла, ми змогли виявити комісію, яка відправляла людей до одного і того ж нотаріуса, який рекомендував єдине місце, де можна було придбати квартиру на кошти єВідновлення. Це показовий кейс і тому я прошу громадськість активніше долучатися до програми єВідновлення”, – резюмувала Олена Шуляк.