Боротьба з колабораціонізмом: що є незаконним у наявності фізичних зв’язків із людьми, які перебувають на непідконтрольних Україні територіях

Наразі завдання Верховної Ради України – унеможливити вплив колаборантів на національні інтереси та безпеку, не допустити їх на роботу на об’єкти державної власності, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки України та/або об’єктів критичної інфраструктури, якими є, зокрема, атомні електростанції. Тож 25 квітня було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» – № 7731. Про деталі розповів співавтор закону, народний депутат від «Слуги Народу» від Херсонщини, голова підкомітету з питань тимчасово окупованих територій, відновлення та розвитку України Сергій Козир. 

Законом встановлено: 

• нові підстави для звільнення працівника; 

• припинення трудового договору у звʼязку з вироком суду, що призвело до втрати довірʼя; 

• нова підстава для відсторонення працівника; 

• правила поведінки на підприємстві. 

«Закон був внесений до Ради ще у вересні 2022 року. Основним завданням цього закону є саме боротьба з колабораціонізмом. Ми пам’ятаємо, як у 2022 році страждали й зараз продовжують страждати наші підприємства оборонного характеру, критичної інфраструктури. Саме в цьому напрямку була логіка цього закону, який зараз проголосований Верховною Радою і чекає підпису Президента», – пояснив Сергій Козир. 

Основне завдання закону – це доповнення статті 40 у двох питаннях: набрання чинності вироку суду для того, щоб роботодавець міг звільнити працівника, й порушення правил внутрішнього розпорядку, де одним із принципів для підприємств критичної інфраструктури повинно бути повідомлення про наявність фізичних зв’язків із людьми, які перебувають на території країни-агресора або на непідконтрольних Україні територіях. Усі ці питання актуальні й для Херсонщини зокрема.  

Сергій Козир зазначив, що логіка спрямована саме на виявлення колаборації. 

«Ми зараз бачимо останні новини, як працює наша Служба безпеки, що навіть у таких органах, які повинні працювати з колаборацією, також є люди, які вступають у змову і працюють проти України. Основне завдання цього законопроєкту – дати можливість роботодавцю встановити нові правила поведінки на підприємстві, особливо критичній інфраструктурі, на тих об’єктах, які представляють важливість для держави. Тобто розуміємо, що для людини, яка, наприклад, виїхала з окупованого Скадовська, приїхала і влаштувалася на якесь оборонне підприємство, то вона обов’язково має поставити роботодавця до відома, що вона з окупованого міста, що в неї там залишилося коло людей, родичі або не родичі, спілкується вона з ними чи не спілкується. Тобто роботодавець уже свідомий щодо цього. Самого ж робітника, тримають якомога далі від інформації з обмеженим доступом, яка може бути використана ворогом проти цього об’єкта, проти наших людей, проти нашого оборонного напрямку», – сказав Сергій Козир. 

Народний депутат додав, що для стратегічних підприємств це є обов’язково, для підприємств будь-якого іншого формату – за бажанням. 

Також він зазначив, що перевірок, які здійснюють відповідні органи безпеки під час прийому людей на такі посади, недостатньо. 

«Не на всіх підприємствах СБУ проводить спецперевірку. Це стосується більше держслужбовців, а в підприємствах виробничого характеру є перевірка для керівного складу, перевірка детектором брехні або щось інше, а для звичайних працівників такої перевірки немає. Це, по-перше. По-друге, ми зараз бачимо, що дуже велика кількість приватних підприємств включається в напрямку роботи на нашу обороноздатність. Тобто коли ці підприємства укладають контракти з Міноборони або з іншими об’єктами критичної інфраструктури, вони стають частиною нашої оборонної промисловості. Тобто повинні бути так само інформаційно захищені, як і захищені підприємства, які проходять ширші перевірки. Служба безпеки просто фізично не може перевірити таку кількість людей. Тому це питання актуальне», – сказав народний депутат. 

Що робити роботодавцю, якщо про такі зв’язки повідомлено?

Співавтор закону сказав так: «Працівник повідомив, працівник працює, усе, до нього немає запитань. Якщо працівник не повідомив, якщо, не дай Боже, щось сталося, тут виникають питання: а чому ти не повідомив? Що тебе спонукало не сказати про це, чому ти це приховав? Будуть виникати певні підозри для подальшої більш ретельної перевірки вже СБУ. Самого працівника це буде також стримувати від розголошення таємниць при розмові з бабусею або з батьками на непідконтрольній території, і зайвий розголос, де ти працюєш, ким ти працюєш, воно буде зайве. Так, працюєш, так, отримуєш зарплатню, але ким ти працюєш, де ти працюєш, де розташоване підприємство, що саме робить, тобто такі детальні речі точно не потрібно розголошувати. Цю інформацію можна обговорювати з тими людьми, з якими ти працюєш або зі своїм роботодавцем. Навіщо, умовно, якійсь бабусі або батькам знати, що ти виробляєш, де розташовано твоє підприємство і все інше. Тут спрямування закону от саме в цьому».